48. Яких заповідей ви дотримуєтесь?

Вони називаються Заповіти Пращурів і складаються з кількох витків (частин): Заповіти родинні, Заповіти духовної єдності Роду Православного, Уклад Громади, Шанування відаючих, Шанування витязів, Шанування господарів, Духовні настанови відаючим, Духовні настанови витязям, Духовні настанови господарям, Благородство відаючих, Благородство витязів та Благородство господарів. Ці заповіти викладені в книзі «Покон Рода Всевишнього. Суть 1-2», тому тут їх повторювати не будемо.

49. Чи є у вас поняття гріха?

Ні, немає, в Слов’янській Вірі є поняття кривди. Це зумисна недостойна поведінка людини, порок або лиха звичка, що несе шкоду духовному розвитку людини. Кривда - це думки, бажання або дії людини, які спричинять неправильне ставлення до Бога, Богів, Предків, людей і проявляються відчуженням від них.

Кривда відрізняється від поняття гріха тим, що вона не прощається Богом або людьми - а відпрацьовується благими діяннями в цьому і наступних життях. Знаючи суть кривди, ми можемо уникнути кривих шляхів, а йти Правими.

Кривда – це не тільки непристойне діяння, порушення якоїсь з Заповідей Пращурів або звичаю, це, також, розрив особистих відносин з Богом, зрада того Вищого Призначення, яке Доля на нас поклала, відкидання Всевишнього як Вселенського закону і основи всього сущого.

Суть кривди в недовірі і неприйнятті Бога, в якомусь Його прояві, порушенні законів Прави, Покону Рода Всевишнього і основ Слов’янської Віри, усвідомлене або неусвідомлене творення лиха або втрата духовної рівноваги і розсудливості.

Бездумне і безсовісне мудрагельство (зарозумілість), тісно пов'язане з невірою - виступає основою кривди, проявляється в небажанні виконувати свій обов’язок і призначення у Всесвіті.

50. Що таке громадське ім’я, і що таке таємне ім’я?

У Відичному Православ’ї підчас обряду приєднання до роду - Імянаречення, людині дається єдине священне ім’я. Воно священне, тому що у кожному з рідновірських імен прямо чи опосередковано згадується один з Богів, певний прояв Всебога. Поняття громадське ім’я та таємне виникло внаслідок того, що це єдине священне ім’я може бути багато складове, наприклад Богодар-Яснозор.

Громадське ім’я це загально відоме ім’я, те що поєднує з Родом Вседержителем, Богами і Предками, це ніби головне налаштування, головний канал зв’язку з Всевишнім. Таємне ім’я це додаткове налаштування на єдність з певними Богами, які закликаються як додаткові опікуни. Тому воно є не у всіх і не всім воно потрібне.

Як таємне ім’я так і громадське може додаватися, при обряді Імянаречення-Раденням або віковій чи варновій посвяті. Додаткове імя покликанне відкрити нові якості чи додати нову де коли приховану від загалу силу (через таємне ім’я).

51. Що таке Алатир і чому він має вісім променів?

Алатир – це символ першовівтаря, першохраму та першого каменю творення. Першовівтар Алатир складається з 360 карбів-каменів, які символізують повне річне коло, завершеність, цілісність. Як відомо рік має 4 основних сонячних свята: Коляда, Великдень Дажбожий, Купала, Овсень (Осінній Світовит) та 4 проміжних: Громниця, Жива, Спасівка, Осінні Діди. Окрім того, Всебожжя Родове в Річному Колі проявляється 4 чоловічими проявами (Божич, Ярило, Семиярило, Сивяр) та чотирма жіночими (Дана, Леля, Доля, Макоша), які дивляться на людину з восьми сторін світу. Таким чином бачимо, що 8 пелюсток Алатиря означають 8 головних свят нашого календаря, 8 колодарних Божеських проявів (Сварожичів) та 8 сторін світу.

Але, Алатир несе в собі число 9, адже 8 пелюсток сходяться в дев’ятій – точці збірки. Вона символізує Золоту Середину; Дажбога, довкола якого крутиться Земля-Макоша; Рода, як родителя Всебожжя Родового. Саме за коном (принципом) Алатиря будувались святилища наших Предків, як от на горі Богит (Україна, Трнопільська обл.), капище Пєринь (Росія, Новгород) та інші.