Рекомендовані теми рефератів

1. Становлення галузі конституційного (державного) права в зарубіжних країнах.

2. Система джерел конституційного (державного) права.

3. Тенденції розвитку зарубіжних конституцій.

4. Філіація і натуралізація як способи набуття громадянства.

5. Апатризм з позицій національного і міжнародного права.

6. Інститути політичного притулку, висилки і видачі (екстрадиції) в конституційному праві зарубіжних країн

7. Конституційно-правові принципи економічної діяльності в зарубіжних країнах.

8. Релігія як важливий інститут духовно-культурного життя суспільства.

9. Політичні режими в зарубіжних країнах.

10. Особливості проведення референдуму у зарубіжних країнах.

11. Позитив та негатив виборчих систем.

12. Особливості виборів президента в зарубіжних країнах.

13. Особливості парламентських виборів у зарубіжних країнах

14. Автономія як форма політико-територіального устрою.

15. Міжнародно-правове значення унії.

16. Монархія в системі сучасних державних форм.

17. Інститут президентства в сучасному світі.

18. Співвідношення статусів монарха та президента за парламентарних форм правління.

19. Монарх у сучасних монархічних державах.

20. Порядок формування парламенту у США.

21. Порядок формування парламенту Франції.

22. Британський парламент: структура, порядок формування

23. Роль та місце уряду в системі інститутів держави.

24. Норми політичної відповідальності уряду в зарубіжних країнах.

25. Конституційно-правовий статус уряду держав з різними формами правління.

26. Конституційна юстиція: поняття, способи формування в за­рубіжних країнах.

27. Американська модель організації конституційного конт­ролю.

28. Європейська (австрійська) модель організації конституційного контролю.

29. Парламентський спосіб формування органів конституційно­го контролю в зарубіжних країнах.

30. Формування органів конституційного контролю в зарубіжних країнах різними гілками влади. Основні форми контролю в зарубіжних країнах.

Додаток 2

Конституційно-правовий статус політичних партій

та інших громадських об’єднань у зарубіжних країнах схемах.

1.ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1. Поняття, сутність, функції та основні ознаки політичних партій

Політична партія - добровільна, стійка самоуправляюча організація громадян, створена на основі спільності політичних переконань, головним завданням якої є прихід до влади або чинення на неї тиску з метою реалізації своїх програмних установ

2. . Класифікація політичних партій

1.3. Інституціоналізація політичних партій

Інституціоналізація - це регламентація порядку утворення партій, встановлення загальних вимог щодо їх діяльності, программ, внутрішньої структури та членства, порядок фінансування

Статут партії - спеціальний документ, який встановлює порядок вступу і виходу з партії, її організаційну структуру та норми внутрішньопартійного життя

1.4. Партійні системи у зарубіжних країнах

Партійна система - політична організація суспільства, взаємовідносини між партією, державою і громадянами

2. Громадські об’єднання не політичного характеру в зарубіжних країнах

Громадські об’єднання неполітичного характеру - це соціально-економічні, соціально-культурні об’єднання громадян, основною метою яких є не завоювання влади чи отримання прибутку, а задоволення та захист соціальних, професійних, економічних, культурних та інших інтересів її членів

Основна мета громадських об’єднань неполітичного характеру - задоволення та захист соціальних, економічних, культурних, професійних інтересів громадян.

Організації - зазвичай мають точне фіксоване членство, виборні керівні органи, свій статус (напр. профспілки, підприємницькі організації та ін.)

Органи громадського самоуправління - зазвичай створюються у країнах тоталітарного соціалізму, їх правовий статус регулюється відповідними законами, не наділяються владними повноваженнями, вирішують питання в межах кварталу, села і т. п. 9напр., квартальні комітети)

Рухи - об’єднання, що зазвичай створюються для боротьби за права та свободи громадян, можуть мати фіксоване членство, статут

Право на створення профспілки у більшості розвинених країн є конституційним право громадян. Водночас у деяких виборах це право може бути законодавчо обмеженим, але лише з метою національної безпеки, охорона громадського порядку тощо.