Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
порівняльно конституційне право лекції.doc
Скачиваний:
122
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.85 Mб
Скачать

3. Конституційний Суд Румунії.

До складу Конституційного Суду входять дев'ять суддів, котрі займають посаду на строк дев'ять років без права на повторне призначення. Судді Конституційного Суду призначаються нарівно (по троє) Палатою Депутатів, Сенатом і Президентом.

ТЕМА 23. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УГОРЩИНИ.

План

1. Парламент Угорщини.

2. Президент та уряд Угорщини.

3. Конституційний Суд Угорщини.

1. Парламент Угорщини.

Органом законодавчої влади є парламент — Державні Збори, — що їх виз­начено як «верховний орган державної влади і представницький орган наро­ду» (ст. 19). До його складу входить 386 депутатів, обраних строком на чо­тири роки за змішаною системою. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права однаковий і становить 18 років. Повноваження Державних Зборів є досить звичайними для парламентів. Насамперед вони займаються законотворчістю, причому законодавчою ініціативою наділені Президент, Уряд, кожний депутат і комітет Державних Зборів. Найважливіші закони, визначені в самій Конституції, потребують для їх прийняття не простої, а кваліфікованої у дві третини більшості голосів депутатів.

Серед повноважень Державних Зборів, що не мають законодавчого харак­теру, слід виділити повноваження визначати план соціально-економічного розвитку країни; затверджувати державний бюджет та забезпечувати його виконання; приймати рішення щодо урядової програми; укладати міжна­родні договори, які мають особливе значення; приймати рішення про ого­лошення війни та укладення миру; призначати референдуми; оголошувати кризовий стан і створювати Раду оборони.

Остання у випадку стану війни чи виникнення загрози збройного нападу здійснює верховне владарювання в державі. До її складу входять Президент (голова), голова Державних Збо­рів, лідери партійних груп (фракцій) у Державних Зборах, глава й усі члени уряду, а також командування Збр. Сил.

2. Президент та уряд Угорщини.

Главою держави є Президент, який, за Конституцією, є «виразником єд­ності нації і гарантом демократичного функціонував державних органів» (ст. 29). Президент обирається Державними Зборами строком на чотири ро­ки і з правом тільки ще одного переобрання. Віковий ценз для кандидатів у Президенти — 35 років. Президент може бути достроково усунутий з поста, якщо у процесі своєї діяльності умисно порушує Конституцію чи закони. Звинувачення проти Президента формулюється за рішенням Державних Зборів, прийнятим двома третинами голосів депутатів. Остаточне рішення щодо усунення Президента приймає Конституційний Суд.

Компетенція Президента також є типовою для парламентарної респуб­ліки. Він репрезентує державу; укладає договори самостійно або за згодою парламенту; акредитує і приймає послів; може ініціювати перед парламен­том питання щодо проведення референдуму; звертається до парламенту та його комітетів тощо. Президент є головнокомандувачем збройних сил. Він може повернути прийнятий Державними Зборами закон на повторний пар­ламентський розгляд. Нарешті, Президент може розпустити Державні Збо­ри у разі тривалої конфліктної ситуації, що виникла між ними й урядом, або у разі їх нездатності здійснити процедуру заміщення посади глави уряду. Усі акти Президента контрасигнуються Прем'єр-міністром або іншим членом уряду.

Виконавчу владу здійснює Уряд, котрий виконує і функцію головного осередку владнополітичної діяльності. Процедура формування уряду почи­нається з обранням Державними Зборами Прем'єр-міністра за пропозицією Президента. Вибори Прем'єр-міністра відбуваються разом з прийняттям урядової програми (так звана інвеститура уряду). Міністри призначаються і звільняються Президентом за рекомендацією Прем'єр-міністра. Щодо ста­тусу глави уряду, то в ст. 37 записано: «Прем'єр-міністр керує засіданнями Уряду та забезпечує виконання його постанов і рішень». Насправді його роль є ключовою в системі органів виконавчої влади, включаючи Уряд. Уряд відповідає за свою діяльність перед Державними Зборами. Він регуляр­но подає парламенту звіти про свою роботу. Державні Збори шляхом вис­ловлення недовіри Прем'єр-міністру, яка розглядається і як недовіра до всього Уряду, може відправити їх у відставку.