6. Конституційний суд

Конституційний суд .Суд включає 15 суддів, що обираються на дев'ять років і діє як єдина колегія. Судді призначаються по тертям — парламентом на спільному засіданні палат, Президентом республіки і вищою магістратурою, загальною та адміністративною.

Судді обираються з числа членів вищих загальних і адміністративних судових органів, штатних професорів права університетів і адвокатів за умови, якщо вони мають стаж роботи не менший від 20 років. Вони не можуть призначатися повторно.

Голова Суду обирається з числа його членів на трирічний термін. Мандат судді несумісний із заняттями якої-небудь посади. Судді мають імунітет, на зразок парламентського. У відношенні суддів не існує вікових обмежень.

Суд — автономний орган в адміністративному й фінансовому відношенні, має своє відособлене приміщення. Рішення схвалює кворум в 11 суддів і присутності принаймні одного судді від кожних трьох призначуваних категорій. Рішення приймаються більшістю голосів, у разі їхньої рівності голос голови дає перевагу.

Повноваження Конституційного суду:

-контроль (попередній і наступний) за конституційністю законів і актів, що мають силу закону;

-розгляд суперечок про компетенцію (ст. 134), що можуть виникнути між парламентом і урядом, главою держави і парламентом, органами судової влади та урядом, а також між державою й областями, або між областями;

- розгляд обвинувачення по відношенню до Президента Республіки.

При проведенні голосування суд має повноваження народного вето

7. Обласна автономія і місцеве самоврядування

В адміністративно-територіальному відношенні Італія поділяється на області (їх 20), провінції і комуни.

Автономна область — це вищий ешелон територіального розподілу, до компетенції якого входять сфери, що до видання Конституції 1947 року відносилися до ведення центральних органів влади.

Усі області розділені на дві категорії:

• звичайні (15), статус яких визначений загальними для всіх конституційними нормами ;

• спеціальні (5), статус яких регулюється спеціальними конституційними законами.

Повноваження областей включають організацію своїх органів, свої відомства, установлення границь комун, регулювання питань суспільної добродійності, санітарної і лікарняної допомоги, містобудування, туризм і готельна справа, полювання і рибна ловля, сільське господарство і ліси, ремесла, міська та сільська поліція, а також інші питання, що можуть бути включені спеціальними конституційними законами.

Органами областей зі звичайним і спеціальним статусом є ради, джунти і голови джунти. Рада зі своїм головою є законодавчим органом, він контролює діяльність виконавчої влади.

Джунта — виконавчий орган.

Чисто адміністративними одиницями є провінції (їх близько 100) і комуни (близько 8 тис). Вони мають виборні органи й органи виконавчої влади. Перші — ради; другі — у провінціях — джунти, що обираються зі складу ради, а в комунах — муніципальні джунти і мер, який виконує ще й функції представника держави.

8. Судова система

Магістратура. Згідно зі ст. 104 Конституції, магістратура має автономний й незалежний від усякої влади стан.

Склад магістратури:

- судді;

- прокурори.

Вища рада магістратури є вищим конституційним органом у судовій ієрархії і включає 24 особи, з яких троє входять за посадою — Президент Республіки як голова, голова і генеральний прокурор Касаційного суду. Інші члени Ради обираються у такій кількості: 14 — магістратами з числа осіб, що належать до різних категорій магістратури, 7 — парламентом на спільному засіданні палат з числа штатних професорів права університетів і адвокатів з 15-річним стажем.

До компетенції Вищої ради магістратури входить:

• прийом до складу магістратури,

• переводи, підвищення й інші заходи, пов'язані зі статусом магістратів;

• призначення і відкликання почесних віце-преторів, світових суддів та їхніх заступників, а також членів спеціалізованих відділень, що не є магістратами;

• накладення дисциплінарних санкцій на магістратів;

• деякі інші функції.

Склад судової системи Італії:

1) загальні суди (цивільні та кримінальні справи);

2) спеціальні суди (адміністративна юстиція).

Вищим судом у системі загальних судів є Касаційний суд. До його функції входить забезпечення єдності судової практики, розгляд спорів про компетенцію між судами. Цей орган є касаційною інстанцією у справах, розглянутих апеляційними судами. По кожній справі рішення приймає журі із семи суддів, а особливо складні справи можуть розглядатися в об'єднаних парламентах у складі 15 суддів.

Спеціальна (адміністративна) юстиція являє собою самостійну галузь. Вона розпадається на дві підсистеми — загальні адміністративні суди на чолі з Державною радою та спеціальні, очолювані Рахунковою палатою.