Тема 21. Основи конституційного права словацької республіки

План

1. Парламент Словаччини.

2. Президент та уряд Словаччини.

3. Конституційний суд Словаччини.

1. Парламент Словаччини.

Органом законодавчої влади є однопалатний парламент — Національна Рада. До її складу входить 150 представників, обраних шляхом загальних і прямих виборів строком на чотири роки. Віковий ценз для активного і па­сивного виборчого права визначений відповідно у 18 і 21 рік. Представни­ки, вперше обрані до Національної Ради, повинні скласти спеціальну при­сягу. Відмова зробити це має наслідком позбавлення мандата. В Конституції встановлено принцип несумісності депутатського мандата і посади в уряді.

Головною функцією Національної Ради є законотворчість. Правом зако­нодавчої ініціативи в Національній Раді наділені її комісії, депутати і Уряд. Глава держави має право повернути прийнятий парламентом закон на по­вторний розгляд. Повторно прийнятий Національною Радою закон повинен бути промульгований.

Серед інших функцій Національної Ради треба виділити прийняття Кон­ституції, схвалення договорів про приєднання до союзу з іншими держава­ми, внесення пропозиції про проведення референдуму і створення мініс­терств та відомств. Традиційною для парламентів є функція Національної Ради затверджувати державний бюджет.

2. Президент та уряд Словаччини.

Главою держави є Президент, який обирається шляхом загальних і пря­мих виборів строком на п'ять років. Одна і та сама особа не може бути об­рана більш ніж на два строки поспіль. Віковий ценз для кандидатів у Прези­денти — 35 років. До внесення у лютому 1999 р. змін до Конституції Пре­зидента Словацької Республіки обирала Національна Рада. Вона ж могла за певних обставин відкликати Президента. Конституція передбачає усунення Президента з поста, подібну до імпічменту: звинувачення Президента у дер­жавній зраді формулює Національна Рада, справу розглядає Консти­туційний Суд.

За Конституцією, свою компетенцію Президент реалізує без контрасигну­вання з боку глави уряду або окремого міністра. Відносно широким є зміст цієї компетенції. Серед повноважень Президента треба виділити право бути присутнім на засіданнях Уряду, головувати на цих засіданнях та вимагати звітів від Уряду або окремих його членів. Суттєвим є право Президента роз­пустити Національну Раду за умови, якщо вона за шість місяців після обрання тричі відхилить програму Уряду. У цьому випадку Президент ознай­омлюється з думкою голови Національної Ради.

За Конституцією Уряд є «вищим органом виконавчої влади» (ст. 108). Глава уряду призначається і звільняється Президентом, а за пропозицією глави уряду Президент призначає та звільняє інших членів уряду. Члени уряду присягають Президенту. Сам же Уряд протягом тридцяти днів з часу його формування повинен запропонувати Національній Раді свою програму і зажадати висловлення довіри.

Уряд несе колективну відповідальність за виконання своїх повноважень перед Національною Радою, яка може в будь-який час висловити йому не­довіру. Водночас кожен член уряду підзвітний парламенту. Національна Ра­да може висловити недовіру окремому члену уряду, що тягне його звільнен­ня з посади. Як у всіх інших країнах з парламентарними формами держав­ного правління, у разі відставки глави уряду, йде у відставку весь Уряд.

3. Конституційний суд Словаччини.

Органом конституційного контролю є Конституційний Суд, до складу якого входять десять суддів. Суддів Консти­туційного Суду на семирічний строк призначає Президент з-поміж двадця­ти кандидатів, визначених Національною Радою. На відміну від інших кра­їн, де голову Конституційного Суду зі свого складу обирає сам суд, у Сло­ваччині його призначає Президент із числа суддів Конституційного Суду.