4. Головні особливості писаної Конституції Канади

Писана Конституція, саме конституційний закон, навіть з останнім доповненням — Конституційним актом 1982 року, є тільки частиною всієї діючої Конституції — системи регулювань, завдяки якій здійснюється керування державою. Конституція Канади є змішаною за типом і складається як із писаної некодифікованої частини, так і з судових прецедентів, звичаїв і наукових доктрин.

Канада — це держава, де поширений розвиток одержало, у першу чергу, загальне право. Більш того, вся правова система Канади (включаючи Канадське конституційне право), будучи спадкоємицею Англійської правової системи, постійно відчуває вплив права країн, що входять до правової сім'ї загального права, і такий вплив взаємний.

Це пов'язано з поширеним твердженням принципу "переконливого прецеденту", коли судове рішення, затверджене в одній судовій ієрархії обов'язковим прецедентом, тобто джерелом права, може показатися настільки переконливим для суду іншої судової ієрархії (у тому числі іншої країни), що суд може прийняти своє рішення на його основі, й іноземний прецедент, таким чином, стане джерелом права країни суду.

5. Судова система Канади.

Канада – федеративна держава. Влада поділена між Федеральним урядом та органами місцевої влади – відтак кожен має своє власне судочинство.

Канадська судова система має пірамідальну структуру судів – в основі багато судів з суддями першої інстанції, а над ними невелика кількість апеляційних судів. Наприклад, Онтаріо має приблизно 600 суддів першої інстанції двох рівнів та 24 судді апеляційного суду.

Принцип організації судової системи Канади закріплений в Конституції Канади, а також визначений Конституційним Актом 1867 року.

Суди в Канаді мають чотирьохрівневу структуру:

1) Верховний Суд Канади (9 осіб) – найвищий судовий орган, який виконує роль Вищого апеляційного суду Канади;

2) Федеральний апеляційний суд та апеляційні суди провінцій;

3) Федеральний суд, Податковий суд Канади;

4) вищі провінційні і територіальні суди загальної юрисдикції. Це основна ланка Канадської судової системи.

Провінційні суди поділені за типом юрисдикції справ, що вони розглядають: один – сімейні; інші – кримінальні, транспортні справи тощо.

В Канаді при розгляді справ, в судах застосовується прецедентне право.

Верховний суд Канади. Він складається з Голови суду та восьми членів Верховного суду, які призначаються Генерал – Губернатором за поданням Прем’єр-міністра Канади довічно, при цьому три судді повинні представляти провінцію Квебек. Верховний суд Канади відіграє функцію найвищого апеляційного суду для всіх інших судів Канади. Він наділений повноваженнями вирішувати будь-які суперечки в усіх галузях права, включаючи конституційне право, адміністративне право, кримінальне та приватне право.

Ланку федеральних судів складають Федеральний Апеляційний суд та Федеральний суд Канади, який починаючи з 2003 року, є правонаступниками Федерального суду Канади

Федеральний суд отримав юрисдикцію щодо розгляду питань, а також право судового перегляду рішень федеральних адміністративних трибуналів та юрисдикцію щодо позовів відносно інших справ, що підпадають під юрисдикцію федерального законодавства, включаючи міжпровінційні перевезення, комунікації, векселі та аеронавтику.

Апеляційні суди Канади виконують дві функції: виправляють помилки та скеровують суди нижчої інстанції до покращення відправлення правосуддя. Апеляційні заяви подаються на підставі протоколу судового засідання. В апеляційному суді докази, як правило, не подаються.

Податковий суд Канади був створений в 1983 році і його основним завданням є розгляд апеляцій у сфері прибуткового податку.

Провінційні та територіальні вищі суди. Вищі суди кожної провінції та території включають вищі суди загальної юрисдикції та провінційні апеляційні суди. Провінційні та територіальні суди знаходяться на найнижчому рівні системи судової ієрархії, розглядають переважну більшість справ що надходять до канадської судової системи. Вони розглядають значну кількість кримінальних справ, сімейних справ, а також всі інші незначні цивільні справи.