- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн План
- •Тема 2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина План
- •Тема 3. Форми правління План
- •Тема 4. Форми державного устрою План
- •Тема 5. Форми політичного режиму План
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах План
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •2. Порядок заміщення глави держави у зарубіжних країнах.
- •3.Повноваження глави держави.
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Сучасний парламент: еволюція, структура, порядок формування План
- •Тема 8. Судова влада та конституційна юстиція План
- •Тема 9 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн План
- •2. Організація і проведення виборів.
- •Тема 10. Основи конституційного права європейського союзу План
- •Тема 11. Конституційне право сша
- •2. Білль про права. Поправки
- •3.Виборче право і система.
- •4. Законодавчий процес у сша.
- •6. Судова влада
- •7. Місцеве самоврядування та управління
- •Тема 12. Конституційне право великобританії
- •2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
- •3. Партійна система.
- •4. Організація і діяльність органів влади.
- •5. Державний устрій та організація влади на місцях.
- •Тема 13 політичні інститути і конституційне право франції.
- •2.Джерела конституційного права Франції.
- •3. Права і свободи громадян.
- •4. Виборче право і виборча система. Референдум.
- •5. Центральні органи державної влади.
- •6. Органи конституційного контролю.
- •7. Консультативні і контрольні органи.
- •8. Судова система, прокуратура.
- •9. Органи юстиції Франції.
- •10. Місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •Тема 14. Основи конституційного права німеччини.
- •2. Основні права людини і громадянина в фрн.
- •3. Глава держави: федеральний президент
- •4. Законодавча влада федерації.
- •4.1. Бундестаґ.
- •4.2. Бундесрат.
- •5. Виконавча влада федерації: Федеральний уряд.
- •5.1.Федеральний канцлер.
- •5.2. Федеральні міністерства.
- •6. Федерація і землі фрн.
- •7. Судова система фрн.
- •8. Правоохоронні органи фрн.
- •9. Об'єднання Німеччини.
- •Тема 15 конституційне право італії
- •2. Конституція
- •3. Права й обов'язки громадян
- •4. Виборче право і система. Референдум
- •5. Вищі органи державної влади
- •6. Конституційний суд
- •7. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •8. Судова система
- •Тема 16. Конституція японії 1947 року.
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Судова система
- •5. Місцеве самоврядування і управління.
- •Тема 17. Конституційне право китайської народної республіки. План
- •4. Система державних органів.
- •5. Органи суду і прокуратури.
- •2. Конституція.
- •3. Виборча система
- •4. Система державних органів
- •5. Органи суду і прокуратури
- •Тема 18. Конституційне право російської федерації
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Повноваження Президента Російської Федерації.
- •Тема 19. Конституційне право чеської республіки
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд.
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд
- •Тема 20. Конституційне право польщі
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •Тема 21. Основи конституційного права словацької республіки
- •3. Конституційний суд Словаччини.
- •Тема 22. Основи конституційного права румунії
- •2. Президент та уряд Румунії.
- •3. Конституційний Суд Румунії.
- •2. Президент та уряд Угорщини.
- •3. Конституційний Суд Угорщини.
- •2. Президент та уряд Латвії.
- •Тема 25. Основи конституційного права литви
- •2. Парламент Литви.
- •Тема 26. Конституційне законодавство австралійського союзу. План
- •Тема 27. Конституційне право бразилії
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Конституційний нагляд
- •Тема 28. Конституційне право арабської республіки єгипет. План
- •1.Органи державного управління.
- •2. Судова влада.
- •Тема 29. Конституція канади
- •2. Зміни та доповнення до Конституції Канади
- •3. Характеристика змін до Конституції, внесених Конституційним актом 1982 року.
- •4. Головні особливості писаної Конституції Канади
- •5. Судова система Канади.
- •Тема 30. Конституційне право республіки куба
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Конституційний контроль.
- •4. Місцеві органи народної влади
- •Ііі. Питання, які виносяться на модульний контроль
- •Іv. Плани семінарських занять з конституційного права зарубіжних країн
- •Тема 1. Конституційне право в зарубіжних країнах: загальна теорія і сучасні моделі (2 год.) План
- •Література
- •Тема 2. Конституційні принципи організації сучасної держави (2 год.) План
- •Література
- •Тема 3. Конституційний статус особи в зарубіжних країнах (2 год.) План
- •Література
- •Тема 4. Конституційна система сша (2 год.) План
- •Література
- •Тема 5. Конституційна система Великобританії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 6. Конституційна система Франції (2 год.) План
- •Література
- •Тема 7. Конституційна система Німеччини (2 год.) План
- •Література
- •Тема 8. Конституційна система Італії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 9. Конституційна система Японії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 10. Конституційна система Російської Федерації (2 год.) План
- •Література
- •V. Примірний перелік питань, які виносяться на залік
- •Список рекомендованих джерел та літератури Нормативно-правові акти
- •Підручники, посібники:
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Конституційно-правовий статус політичних партій
- •3. Релігійні об’єднання зарубіжних країн
- •Порівняльна характеристика форм правління країн Центральної та Східної Європи
Тема 11. Конституційне право сша
План
Загальна характеристика
2. Білль про права. Поправки
3.Виборче право і система.
4. Законодавчий процес у США.
5. Вищі органи державної влади
6. Судова влада
7. Місцеве самоврядування та управління
Загальна характеристика
Конституція Сполучених Штатів Америки — порівняно неважкий документ, за визначенням, яке міститься в ній самій, — є "основним законом країни".
Це означає: якщо конституції окремих штатів або закони, проведені законодавчими органами штатів чи всієї країни, суперечать Федеральній Конституції, вони не мають сили. Рішення, внесені Верховним судом США за два сторіччя, підтвердили й закріпили доктрину превалювання Конституції всієї країни.
Влада посадових осіб обмежена, їхня діяльність повинна відповідати статтям Конституції чи законам, складеним згідно з її положеннями. Обрані посадові особи повинні переобиратися у певні строки і тоді їх послужний список підлягає пильному розгляду громадськістю.
Призначені посадові особи повинні виконувати завдання, покладені на них, і можуть бути усунені з посади у тому разі, якщо їхня діяльність буде визнана незадовільною. Виняток становлять члени Верховного суду і федеральні судді, які довічно призначаються Президентом США.
Найчастіше волевиявлення американського народу здійснюється шляхом голосування.
Конституція США є першою серед діючих писаних конституцій . Вона була прийнята Федеральним Конвентом 17 вересня 1787 р. на двадцятому році незалежності США .
За формою державного правління США вважаються класичною президентською республікою, хоча в самій Конституції таке поняття не вживається. Водночас Конституція встановила взаємовідносини між вищими органами держави (Конгресом, Президентом і Верховним Судом), які прийнято називати системою стримувань і противаг. А саме наявність чіткої за характером подібної системи є чи не найголовнішою ознакою президентської республіки.
Конституція США вважається однією з найбільш жорстких за порядком зміни. Поправки до неї пропонуються або Конгресом за рішенням двох третин членів кожної з його палат, або спеціальним конвентом, який скликається Конгресом на вимогу двох третин законодавчих органів штатів. У всіх випадках застосовувався саме перший з указаних спосіб. Порядок затвердження (ратифікації) пропонується Конгресом. При цьому затвердження мають здійснювати або три чверті законодавчих органів штатів, або конвенти в трьох чвертях штатів.
За більш, ніж двохсотлітню історію США, було внесено біля п'яти тисяч пропозицій щодо зміни Конституції, проте жорсткість відповідної процедури зумовила те, що затверджені і набули чинності лише двадцять сім поправок до Конституції США. Серед них особливої уваги заслуговують перші десять, які ухвалені Конгресом 1789 р. і набули чинності 1791 р. Ці поправки відомі як Білль про права: за їх змістом регламентуються деякі питання судочинства і визначаються найважливіші процесуальні права особи. Останню, XXVII поправку було ратифіковано 1992 р.
У Конституції, однак, передбачається можливість зняття посадових осіб у випадках особливо значних посадових злочинів чи неправомірних дій шляхом спеціальної процедури, відомої під назвою "імпічмент". Розділ ІV ст. 2 говорить: "Президент, Віце-президент і всі громадські посадові особи Сполучених Штатів відсторонюються від посади, якщо при засудженні в порядку імпічменту вони будуть визнані залученими у зраді, хабарництві чи інших тяжких злочинах і провинах".
У таких випадках Палата представників повинна провести законопроект про імпічмент, потім посадова особа повинна постати перед судом, роль якого виконує Сенат під головуванням Голови Верховного суду Сполучених Штатів.
Імпічмент вважається у Сполучених Штатах заходом радикальним. За двісті років існування Штатів тільки тринадцять посадових осіб федеральної системи підлягали цій процедурі.
Серед них: дев'ять федеральних суддів, один член Верховного суду, один військовий міністр, один сенатор і один Президент — Ендрю Джонсон. (Юридична комісія Палати представників пропонувала застосувати процедуру імпічменту по відношенню до Президента Річарда Ніксона, але він подав у відставку до того, як законопроект був проведений у Палаті.)
У цих тринадцяти випадках тільки четверо федеральних суддів було засуджено і знято з постів, які вони займали. Посадові особи в адміністрації окремих штатів також можуть підлягати імпічменту з боку законодавчих влад свого штату.
Основні принципи державного управління:
законодавча, виконавча і судова влада відокремлені одна від одної і розрізняються за своїм завданням. Повноваження, надані кожній з них, врівноважуються правами двох інших. Кожна здійснює контроль за можливими перевищеннями повноважень з боку інших влад.
Конституція, проведені у відповідності з нею закони і договори, запропоновані Президентом і схвалені Сенатом, превалюють над усіма іншими законами, актами і постановами виконавчої влади.
Усі особи рівні перед законом і користуються однаковим правом на захист закону.
Усі штати рівноправні і жоден з них не має права отримувати спеціальні привілеї від федерального уряду.
У встановлених Конституцією межах кожний штат повинен визнавати і поважати закони інших штатів.
Порядок внесення поправок. Творці Конституції ясно усвідомлювали, що в міру розвитку нації до Конституції доведеться вносити зміни. При цьому вони вважали: порядок внесення змін не повинен бути надто легким, з тим щоб уникнути прийняття недостатньо продуманих і поспішних поправок. У той самий час цей порядок не повинен бути й таким, що дозволить меншості затримати проведення законопроектів, за якими стоїть більшість громадян.
Пропозиція про внесення поправки може бути зроблена Конгресом, якщо за неї буде подано не менш як дві третини голосів у кожній палаті. З іншого боку, законодавчі органи двох третин штатів можуть звернутися до Конгресу з вимогою скликання національного Конвенту (з'їзду) для обговорення й складання проекту поправки. У будь-якому випадку для набрання чинності поправка має бути схвалена трьома чвертями штатів.
Крім внесення прямих змін до Конституції, може бути змінене юридичне трактування її положень.
Ще у перші роки Існування республіки в рішенні по справі "Мербьюрі проти Медіссона", Верховний суд висунув доктрину судового перегляду, яка полягала в тому, що суд має право на тлумачення постанов Конгресу і винесення рішень про їх конституційність.
Ця доктрина дає суду право на інтерпретацію змісту різних розділів Конституції у застосуванні до юридичних, політичних, економічних і соціальних умов, тобто таких, що змінюються. З роками чимало рішень Верховного суду з обширного кола питань — від урядового регламентування роботи радіо і телебачення до встановлення прав обвинувачених за кримінальними справами — привели до зміни меж застосування конституційних положень, без істотних текстуальних змін самої Конституції.
Закони, проведені Конгресом для здійснення положень Основного закону чи для їх пристосування до змінених умов, іноді розширюють і навіть змінюють текст Конституції. Правила і постанови численних агенцій федерального уряду деякою мірою здійснюють аналогічний вплив. В обох випадках кінцевою є думка Верховного суду відносно відповідності таких законів і постанов задумам і духу Конституції.