3. Конституційний контроль.

Відповідно до п. "в" ст. 73 Конституції Національна Асамблея народної влади приймає рішення про конституційність законів, декретів-законів, декретів та інших нормативних актів.

Регламент Національної Асамблеї народної влади від 18 липня 1977 року закріплює коло суб'єктів, яким надається право внесення питання про конституційність нормативних актів. Це Державна Рада, Виконавчий Комітет Ради Міністрів, депутати, місцеві органи народної влади, Народний Верховний Суд, Генеральна прокуратура республіки, а також не менш як 25 кубинських громадян.

Питання про конституційність має бути викладено письмово і направлено до Асамблеї через Голову. Після розгляду цього листа комісією з конституційних та юридичних питань воно включається до порядку денного засідання Національної Асамблеї народної влади.

Асамблея приймає рішення, що заява про неконституційність не мала місця в дійсності або — рішення, в якому оголошується неконституційність закону, декрету-закону, декрету, загального акту.

Серед перерахованих в п. "в" ст. 73 об'єктів конституційного контролю немає законів, які приймаються референдумом. Це свідчить про те, що ці закони не можуть бути об'єктом перегляду Національною Асамблеєю народної влади. Вони можуть бути скасовані повністю або частково тільки всенародним волевиявленням.

Таким чином, Національна Асамблея народної влади безпосередньо здійснює конституційний контроль поруч з іншими своїми повноваженнями.

Політичну форму контролю здійснюють:

1. Державна Рада,

2. Рада Міністрів,

3. провінціальні асамблеї народної влади.

Так, Державна Рада припиняє акти Ради Міністрів, рішення і розпорядження місцевих Асамблей народної влади, які не відповідають Конституції або законам, або торкаються інтересів інших місцевостей, або загальних інтересів країни і інформує про це Національну Асамблею народної влади.

Таке саме право має Державна Рада відносно рішень розпоряджень виконавчих комітетів місцевих органів влади.

Рада Міністрів відкликає і оголошує недійсними розпорядження міністрів, керівників центральних адміністративних органів і адміністративних управлінь місцевих органів народної влади, якщо ці акти суперечать нормам, прийнятим вищими державними органами; вносить пропозицію до Національної Асамблеї народної влади про відкликання або до Державної Ради про припинення рішень і розпоряджень асамблей місцевих органів народної влади, які суперечать законам та іншим діючим нормативним актам або торкаються інтересів інших місцевостей чи спільних інтересів країни.

Політичний контроль за конституційністю та законністю здійснюють місцеві органи народної влади, які відкликають або змінюють, залежно від обставин, постанови і розпорядження підпорядкованих їм органів, якщо ці рішення суперечать Конституції, законам, декретам-законам, декретам-резолюціям вищих органів державної влади (п, "в" ст. 105),

4. Місцеві органи народної влади

Основні засади, на яких грунтуються місцеві органи народної влади, закріплені Конституцією, Виборчим законом від 7 липня 1976 року, Законом від 3 липня 1976 року "Про політико-адміністративний поділ", Регламентними нормами провінціальних Асамблей народної влади від 19 липня 1977 року та Регламентними нормами муніципальних Асамблей народної влади від 22 липня 1977 року.

Національна територія поділяється на провінції і муніципії

Асамблеї народної влади є вищими органами державної влади на місцях. Це муніципальні та провінціальні Асамблеї народної влади.

Муніципальні та провінціальні Асамблеї народної влади обираються на засадах загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Місцеві органи народної влади мають широку і різноманітну компетенцію. Вони керують на своїй території планомірним розвитком економічного, соціально-культурного та іншими сферами життя суспільства.

Повноваження провінціальних та муніципальних Асамблей народної влади (ст. 105 та іншиі Конституції):

• виконують закони й акти загального характеру, втілюють у життя рішення вищестоящих державних органів;

• приймають рішення і розпорядження;

• мають право скасовувати, припиняти або змінювати постанови та розпорядження підлеглих їм органів, що порушують Конституцію, закони, декрети-закони, декрети або резолюції, прийняті вищестоящими органами державної влади, або порушують інтереси інших територій, або інтереси країни;

• обирають свої виконавчі органи;

• утворюють робочі комісії з різноманітних галузей промисловості та послуг або сферах діяльності, в обов'язки яких входять проведення контролю за діяльністю адміністративних управлінь та підприємств місцевого підпорядкування;

• обирають та відкликають суддів народних судів;

• розглядають звітні доповіді виконавчих комітетів і судових органів;

• охороняють права громадян та інші.