3. Конституційний Суд Угорщини.

Окремої згадки заслуговує Конституційний Суд, який є органом консти­туційного контролю. Усіх його одинадцятьох суддів обирає парламент стро­ком на дев'ять років і без права на переобрання. Відповідні кандидатури ви­суваються спеціальним комітетом, до складу якого входить по одному пред­ставникові від партійних груп у Державних Зборах.

ТЕМА 24. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛАТВІЇ

План

1. Парламент Латвії.

2. Президент та уряд Латвії.

1. Парламент Латвії.

Органом законодавчої влади є Сейм, який складається із 100 народних представників. Вибори до Сейму є загальними і прямими і відбуваються із застосуванням пропорційної системи. Строк повноважень Сейму — три роки. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права встановлено відповідно у 18 і 21 рік.

Законопроекти можуть вносити до Сейму Президент, Кабінет Міністрів, комісії Сейму, групи депутатів, що налічують не менше, ніж п'ять осіб, а та­кож у випадках і порядку, визначених Конституцією, — одна десята частина виборців. Усі міжнародні договори, які регулюють питання, що вирішують­ся законодавчим шляхом, обов'язково мають бути ратифіковані Сеймом. Президент має право вмотивованим зверненням на ім'я голови Сейму ви­магати повторного розгляду закону. Якщо Сейм закону не змінить, Прези­дент удруге заперечувати не може.

Конституція передбачає, разом з тим, особливості процесу законотвор­чості. Зокрема, Президент має право відкласти опублікування закону на два місяці. Він зобов'язаний це зробити, якщо цього вимагає третина членів Сейму. «Затриманий» таким чином закон має бути винесений на референ­дум (народне голосування), якщо цього вимагатиме не менше, ніж одна де­сята частина виборців. Така процедура в теорії конституційного права нази­вається народне вето. Серед інших сфер діяльності Сейму слід виділити прийняття державного бюджету, проект якого готує і подає Кабінет Мініс­трів. Важливим напрямом є парламентський контроль за діяльністю уряду. Сейм має право звертатися до членів уряду із запитами і запитаннями, на які ті зобов'язані давати відповідь особисто або через уповноважену на це особу.

2. Президент та уряд Латвії.

Главою держави є Президент, який обирається Сеймом на три роки. Пре­зидентом не може бути обрана особа, яка не досягла 40-річного віку. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше шести років підряд. За пропозицією не менше, ніж половини членів Сейму, парламент більшістю не менше, ніж у дві третини голосів може постановити про усунення Пре­зидента. Передбачена й інша відповідна можливість. Так, Президент має право запропонувати розпуск Сейму. Ця пропозиція повинна бути винесе­на на референдум. Якщо ж за результатами референдуму вона буде відхиле­на, то Президент вважається усуненим з поста.

Повноваження Президента в цілому можна вважати типовими для відпо­відної форми державного правління. Президент за свою діяльність не несе політичної відповідальності. Усі його акти мають бути контрасигновані гла­вою уряду і відповідним міністром. Президент може бути притягнений до кримінальної відповідальності, якщо Сейм дасть на це згоду більшістю у не менше, ніж двох третин голосів.

Виконавчу владу здійснює уряд — Кабінет Міністрів. У Конституції прак­тично нічого не говориться про його компетенцію, хоча на практиці саме Кабінет Міністрів є центром відповідної діяльності.

Кабінет Міністрів скла­дається з Міністра-президента (глави уряду) і призначених ним міністрів. Кабінет Міністрів формується особою, призначеною для цього Президен­том. Для виконання своїх обов'язків Міністрові-президенту та міністрам не­обхідна довіра Сейму, для чого, зокрема, застосовується процедура надання інвеститури уряду. Конституція передбачає колективну та індивідуальну політичну відповідальність Кабінету Міністрів перед Сеймом. Якщо ж Сейм висловлює недовіру Міністру-президенту, то у відставку іде весь Кабінет Міністрів.