- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн План
- •Тема 2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина План
- •Тема 3. Форми правління План
- •Тема 4. Форми державного устрою План
- •Тема 5. Форми політичного режиму План
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах План
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •2. Порядок заміщення глави держави у зарубіжних країнах.
- •3.Повноваження глави держави.
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Сучасний парламент: еволюція, структура, порядок формування План
- •Тема 8. Судова влада та конституційна юстиція План
- •Тема 9 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн План
- •2. Організація і проведення виборів.
- •Тема 10. Основи конституційного права європейського союзу План
- •Тема 11. Конституційне право сша
- •2. Білль про права. Поправки
- •3.Виборче право і система.
- •4. Законодавчий процес у сша.
- •6. Судова влада
- •7. Місцеве самоврядування та управління
- •Тема 12. Конституційне право великобританії
- •2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
- •3. Партійна система.
- •4. Організація і діяльність органів влади.
- •5. Державний устрій та організація влади на місцях.
- •Тема 13 політичні інститути і конституційне право франції.
- •2.Джерела конституційного права Франції.
- •3. Права і свободи громадян.
- •4. Виборче право і виборча система. Референдум.
- •5. Центральні органи державної влади.
- •6. Органи конституційного контролю.
- •7. Консультативні і контрольні органи.
- •8. Судова система, прокуратура.
- •9. Органи юстиції Франції.
- •10. Місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •Тема 14. Основи конституційного права німеччини.
- •2. Основні права людини і громадянина в фрн.
- •3. Глава держави: федеральний президент
- •4. Законодавча влада федерації.
- •4.1. Бундестаґ.
- •4.2. Бундесрат.
- •5. Виконавча влада федерації: Федеральний уряд.
- •5.1.Федеральний канцлер.
- •5.2. Федеральні міністерства.
- •6. Федерація і землі фрн.
- •7. Судова система фрн.
- •8. Правоохоронні органи фрн.
- •9. Об'єднання Німеччини.
- •Тема 15 конституційне право італії
- •2. Конституція
- •3. Права й обов'язки громадян
- •4. Виборче право і система. Референдум
- •5. Вищі органи державної влади
- •6. Конституційний суд
- •7. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •8. Судова система
- •Тема 16. Конституція японії 1947 року.
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Судова система
- •5. Місцеве самоврядування і управління.
- •Тема 17. Конституційне право китайської народної республіки. План
- •4. Система державних органів.
- •5. Органи суду і прокуратури.
- •2. Конституція.
- •3. Виборча система
- •4. Система державних органів
- •5. Органи суду і прокуратури
- •Тема 18. Конституційне право російської федерації
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Повноваження Президента Російської Федерації.
- •Тема 19. Конституційне право чеської республіки
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд.
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд
- •Тема 20. Конституційне право польщі
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •Тема 21. Основи конституційного права словацької республіки
- •3. Конституційний суд Словаччини.
- •Тема 22. Основи конституційного права румунії
- •2. Президент та уряд Румунії.
- •3. Конституційний Суд Румунії.
- •2. Президент та уряд Угорщини.
- •3. Конституційний Суд Угорщини.
- •2. Президент та уряд Латвії.
- •Тема 25. Основи конституційного права литви
- •2. Парламент Литви.
- •Тема 26. Конституційне законодавство австралійського союзу. План
- •Тема 27. Конституційне право бразилії
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Конституційний нагляд
- •Тема 28. Конституційне право арабської республіки єгипет. План
- •1.Органи державного управління.
- •2. Судова влада.
- •Тема 29. Конституція канади
- •2. Зміни та доповнення до Конституції Канади
- •3. Характеристика змін до Конституції, внесених Конституційним актом 1982 року.
- •4. Головні особливості писаної Конституції Канади
- •5. Судова система Канади.
- •Тема 30. Конституційне право республіки куба
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Конституційний контроль.
- •4. Місцеві органи народної влади
- •Ііі. Питання, які виносяться на модульний контроль
- •Іv. Плани семінарських занять з конституційного права зарубіжних країн
- •Тема 1. Конституційне право в зарубіжних країнах: загальна теорія і сучасні моделі (2 год.) План
- •Література
- •Тема 2. Конституційні принципи організації сучасної держави (2 год.) План
- •Література
- •Тема 3. Конституційний статус особи в зарубіжних країнах (2 год.) План
- •Література
- •Тема 4. Конституційна система сша (2 год.) План
- •Література
- •Тема 5. Конституційна система Великобританії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 6. Конституційна система Франції (2 год.) План
- •Література
- •Тема 7. Конституційна система Німеччини (2 год.) План
- •Література
- •Тема 8. Конституційна система Італії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 9. Конституційна система Японії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 10. Конституційна система Російської Федерації (2 год.) План
- •Література
- •V. Примірний перелік питань, які виносяться на залік
- •Список рекомендованих джерел та літератури Нормативно-правові акти
- •Підручники, посібники:
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Конституційно-правовий статус політичних партій
- •3. Релігійні об’єднання зарубіжних країн
- •Порівняльна характеристика форм правління країн Центральної та Східної Європи
6. Федерація і землі фрн.
Нині Німеччина складається з 16 земель. Три з них являють собою найбільші міста — Берлін, Гамбург, Бремен (до складу цієї землі входить і невелике портове місто Бремерхафен — Бременська гавань у перекладі). Гамбург і Бремен являють собою окремі землі не тому, що крупніше їх немає (Франкфурт-на-Майні, Кельн, Дюссельдорф, напевно, їм не уступають), а тому, що у свій час, коли існувала Ганза, вони були самостійними торговими містами-республіками.
Федеративний устрій Німеччини можна вважати спадщиною епохи феодальної роздрібленості: Пруссія, приєднуючи ті чи інші землі, що представляли собою королівства, герцогства і т.п., нерідко зберігала за ними визначену державно-політичну відособленість. Федеративний устрій по Імперській конституції 1871 р., що оформила об'єднання Німеччини, і Веймарскої конституції 1919 р. спиралося на ці історичні одиниці. Пруссія ж по території і чисельності населення далеко перевершувала всі інші суб’єкти федерації подібно тому, як це мало місце з Росією в Радянському Союзі.
Союзні держави-переможниці скасували Пруссію як державне утворення. Інші землі частиною були з'єднані з колишніми прусськими провінціями (наприклад, Саксонія-Ангальт), частиною злиті (наприклад, тодішній Вюртемберг-Баден), а частиною залишилися в границях колишніх прусських провінцій (Бранденбург) і колишніх земель (Баварія). Це було зроблено до утворення ФРН. Можна констатувати, що в порівнянні з Веймарскою республікою структура знову створеної Федерації була оптимізована, хоча визначена нерівномірність між землями існує і тепер. Так, по площі найбільша земля Баварія (70,5 тис. кв. км) перевершує найменшу — Бремен (0,4 тис. кв. км) у 1.176 разів, а по чисельності населення найбільша земля Північний Рейн — Вестфалія (17,68 млн. жителів) більше найменшої землі — того ж Бремена (0,68 млн. жителів) у 26 разів.
Основний Закон визначає коло питань, що відносяться до області виняткової законодавчої компетенції федерального парламенту і до області конкуруючої законодавчої компетенції центра і земель. Крім того, ст. 75 Основного Закону перелічує ті питання, по яких парламент може видавати загальні розпорядження.
Основний закон передбачив можливість подальшої оптимізації структури Федерації. Якщо не вважати збільшення її в результаті входження Саару в 1957 р. і п'ятьох земель колишньої НДР у 1990 р. (при тім, що Західний Берлін об'єднався зі Східним), те переформування мало місце один раз: у 1952 р. три землі — Баден, Вюртемберг-Баден і Вюртемберг-Гогенцоллерн — об'єдналися, утворивши нинішню землю Баден-Вюртемберг. Передбачена ст. 29 Основного закону процедура демократична, хоча і громіздка, але цю останню обставину навряд чи можна вважати недоліком, тому що поспішність тут може бути тільки шкідлива. Утім, згідно ст. 118, зазначене переформування трьох земель в одну відбулося по спрощеній процедурі — за допомогою угоди колишніх земель. У 1994 р. у перехідні і заключні положення Основного закону була включена ст. 118-а, відповідно до якої переформування на території земель Берлін і Бранденбург також може мати місце в спрощеному порядку — шляхом угоди обох земель при участі їхніх виборців.