Тема 28. Конституційне право арабської республіки єгипет. План

1. Органи державного управління.

2. Судова влада.

1.Органи державного управління.

За формою правління Єгипет - президентська республіка з елементами парламентаризму.

Діє Конституція Арабської Республіки Єгипет, схвалена під час референдуму 11 вересня 1971 року, з наступними змінами. У відповідності з Конституцією президенту надані майже необмежені повноваження і проголошена свобода преси і діяльності політичних партій.

Глава держави - президент. Кандидатура на посаду президента республіки висувається Народними зборами і виноситься на загальний референдум. Висунутий кандидат стає президентом, якщо він здобув абсолютну більшість голосів. Строк повноважень президента - шість років. Він може переобиратись необмежену кількість разів. У разі смерті або недієздатності президента його функції тимчасово виконує голова Народних зборів. Президент призначає одного або кількох віце-президентів.

Законодавча влада здійснюється Народними зборами (однопалатний парламент).

Вищий законодавчий орган – двопалатний парламент, який складається з Національних зборів та Консультативної Ради. 444 депутати Народних зборів обираються шляхом загальних прямих виборів таємним голосуванням строком на 5 років.

Виконавча влада належить президенту, який призначає прем'єр-міністра та інших членів уряду (Ради Міністрів), а також має право звільняти їх із займаних посад. Формальний уряд відповідальний перед Народними зборами і президентом, а на практиці повністю підпорядкований президенту. Голови 27 губернаторств (мухафаз) - губернатори - призначаються урядом і мають обмежені повноваження.

2. Судова влада.

Єдиною сферою влади, яка зберегла незалежність від президента та уряду, є судова. Правова система Єгипту - змішана. Питання особистого статусу (шлюбно-сімейні і спадкоємні стосунки) належать до русла мусульманського права (хоча шаріатські суди відсутні), а всі інші - до романо-германського права (переважно французького

Судова система включає суди:

• загальні;

• адміністративні;

• державної безпеки.

Система загальних судів складається з сумарних судів; судів першої інстанції; семи апеляційних судів у великих містах; Касаційного суду.

Адміністративні суди займаються вирішенням адміністративних суперечок і розглядом позовів дисциплінарного характеру.

В юрисдикцію Верховного конституційного суду входять конституційний контроль і тлумачення законів та інших правових актів, у тому числі декретів президента.

Тема 29. Конституція канади

План

1.Структура та основні характеристики Конституції Канади

2. Зміни та доповнення до Конституції Канади

3.Характеристика змін до Конституції, внесених Конституційним актом 1982 року

4. Головні особливості писаної Конституції Канади

5. Судова система Канади.

1. Структура та основні характеристики Конституції Канади.

Канада — демократична держава, за формою правління — конституційна монархія з двома офіційними мовами та двома правничими системами — Громадянським правом та Загальним правом.

Канада являє собою федерацію, у складі якої виділяється десять провінцій з системою майже повного самоврядування та дві особливі території, підвладні безпосередньо центральному уряду.

Главою держави є Королева Канади, вона ж — Королева Великобританії, Австралії і Нової Зеландії та інших країн, розкиданих по всьому світу — від Багамів до Папуа-Нової Гвінеї. Кожен закон схвалює уряд від імені Королеви, але повноваження щодо втілення законів надаються чиновниками від імені канадського народу. Вся повнота королівської влади лягає нині в Канаді на представника королеви — генерал-губернатора, якщо Королева не перебуває в Канаді.

Конституція Канади є правовою основою країни і складається із записаного тексту і неписаних традицій і угод. Конституція складається з Канадської Хартії Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. Конституція Канади складається з кількох законодавчих актів. Найважливішими з них є Квебекський закон 1774 року, Конституційний закон 1791 року, Закон про об'єднання Канади 1840 року, Закон про Британську Північну Америку 1867 року та Конституційний закон 1982 року, який став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих Британським парламентом.

Канадська писана Конституція — не становить цілісного документу і не є кодифікованою.

Стрижневим у цьому зведенні законів залишається Закон „Про Британську Північну Америку” від 29 березня 1867 року. Сьогодні цей закон, визначений як конституційний закон 1867 року, зберігає силу і є одним із складових елементів Конституції Канади. Законом 1867 року було передбачено об'єднання колоніальних володінь, що існували на Півночі Північно-американського субконтиненту, в єдине територіальне утворення — Канаду, яке з часом отримало статус домініона. Такий статус означав тоді певний рівень самоврядування і самостійності у вирішенні внутрішніх справ.

Акт про Британську Північну Америку дав життя федерації — новій державі. Він був схвалений парламентом Великобританії, але розроблений делегатами від території нинішньої Канади (за винятком двох невеликих пунктів: про офіційну назву країни — "домініон" та щодо розділів 26—28 Акта, які стосуються розв'язання складних ситуацій у стосунках між Сенатом і Палатою громад парламенту Канади). Цей закон став ще одним компонентом Конституції Канади, але залишається основоположною складовою частиною писаної Конституції.