- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •Тема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн План
- •Тема 2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина План
- •Тема 3. Форми правління План
- •Тема 4. Форми державного устрою План
- •Тема 5. Форми політичного режиму План
- •Тема 6. Глава держави у зарубіжних країнах План
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •2. Порядок заміщення глави держави у зарубіжних країнах.
- •3.Повноваження глави держави.
- •4. Відповідальність глави держави у зарубіжних країнах
- •Тема 7. Сучасний парламент: еволюція, структура, порядок формування План
- •Тема 8. Судова влада та конституційна юстиція План
- •Тема 9 виборче право і виборчі системи зарубіжних країн План
- •2. Організація і проведення виборів.
- •Тема 10. Основи конституційного права європейського союзу План
- •Тема 11. Конституційне право сша
- •2. Білль про права. Поправки
- •3.Виборче право і система.
- •4. Законодавчий процес у сша.
- •6. Судова влада
- •7. Місцеве самоврядування та управління
- •Тема 12. Конституційне право великобританії
- •2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.
- •3. Партійна система.
- •4. Організація і діяльність органів влади.
- •5. Державний устрій та організація влади на місцях.
- •Тема 13 політичні інститути і конституційне право франції.
- •2.Джерела конституційного права Франції.
- •3. Права і свободи громадян.
- •4. Виборче право і виборча система. Референдум.
- •5. Центральні органи державної влади.
- •6. Органи конституційного контролю.
- •7. Консультативні і контрольні органи.
- •8. Судова система, прокуратура.
- •9. Органи юстиції Франції.
- •10. Місцеве управління і самоврядування у Франції.
- •Тема 14. Основи конституційного права німеччини.
- •2. Основні права людини і громадянина в фрн.
- •3. Глава держави: федеральний президент
- •4. Законодавча влада федерації.
- •4.1. Бундестаґ.
- •4.2. Бундесрат.
- •5. Виконавча влада федерації: Федеральний уряд.
- •5.1.Федеральний канцлер.
- •5.2. Федеральні міністерства.
- •6. Федерація і землі фрн.
- •7. Судова система фрн.
- •8. Правоохоронні органи фрн.
- •9. Об'єднання Німеччини.
- •Тема 15 конституційне право італії
- •2. Конституція
- •3. Права й обов'язки громадян
- •4. Виборче право і система. Референдум
- •5. Вищі органи державної влади
- •6. Конституційний суд
- •7. Обласна автономія і місцеве самоврядування
- •8. Судова система
- •Тема 16. Конституція японії 1947 року.
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Судова система
- •5. Місцеве самоврядування і управління.
- •Тема 17. Конституційне право китайської народної республіки. План
- •4. Система державних органів.
- •5. Органи суду і прокуратури.
- •2. Конституція.
- •3. Виборча система
- •4. Система державних органів
- •5. Органи суду і прокуратури
- •Тема 18. Конституційне право російської федерації
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Повноваження Президента Російської Федерації.
- •Тема 19. Конституційне право чеської республіки
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд.
- •2. Система вищих органів Чеської Республіки
- •3. Конституційний суд
- •Тема 20. Конституційне право польщі
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •1. Загальна характеристика розвитку держави і права
- •2. Вищі органи державної влади
- •Тема 21. Основи конституційного права словацької республіки
- •3. Конституційний суд Словаччини.
- •Тема 22. Основи конституційного права румунії
- •2. Президент та уряд Румунії.
- •3. Конституційний Суд Румунії.
- •2. Президент та уряд Угорщини.
- •3. Конституційний Суд Угорщини.
- •2. Президент та уряд Латвії.
- •Тема 25. Основи конституційного права литви
- •2. Парламент Литви.
- •Тема 26. Конституційне законодавство австралійського союзу. План
- •Тема 27. Конституційне право бразилії
- •2. Основи правового статусу особи
- •3. Вищі органи державної влади
- •4. Конституційний нагляд
- •Тема 28. Конституційне право арабської республіки єгипет. План
- •1.Органи державного управління.
- •2. Судова влада.
- •Тема 29. Конституція канади
- •2. Зміни та доповнення до Конституції Канади
- •3. Характеристика змін до Конституції, внесених Конституційним актом 1982 року.
- •4. Головні особливості писаної Конституції Канади
- •5. Судова система Канади.
- •Тема 30. Конституційне право республіки куба
- •2. Вищі органи державної влади
- •3. Конституційний контроль.
- •4. Місцеві органи народної влади
- •Ііі. Питання, які виносяться на модульний контроль
- •Іv. Плани семінарських занять з конституційного права зарубіжних країн
- •Тема 1. Конституційне право в зарубіжних країнах: загальна теорія і сучасні моделі (2 год.) План
- •Література
- •Тема 2. Конституційні принципи організації сучасної держави (2 год.) План
- •Література
- •Тема 3. Конституційний статус особи в зарубіжних країнах (2 год.) План
- •Література
- •Тема 4. Конституційна система сша (2 год.) План
- •Література
- •Тема 5. Конституційна система Великобританії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 6. Конституційна система Франції (2 год.) План
- •Література
- •Тема 7. Конституційна система Німеччини (2 год.) План
- •Література
- •Тема 8. Конституційна система Італії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 9. Конституційна система Японії (2 год.) План
- •Література
- •Тема 10. Конституційна система Російської Федерації (2 год.) План
- •Література
- •V. Примірний перелік питань, які виносяться на залік
- •Список рекомендованих джерел та літератури Нормативно-правові акти
- •Підручники, посібники:
- •Рекомендовані теми рефератів
- •Конституційно-правовий статус політичних партій
- •3. Релігійні об’єднання зарубіжних країн
- •Порівняльна характеристика форм правління країн Центральної та Східної Європи
4. Організація і діяльність органів влади.
Парламентська (конституційна) монархія конституційно закріплена в другій половині 18 ст., що призвело до розвитку інституту виборчого права та становлення парламентаризму.
Законодавчий орган - Парламент у Великобританії є двопалатним.
В нижню палату – Палату Общин входять 650 депутатів, які обираються строком на 5 років.
Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права відповідно - 18 і 21 рік.
Вибори відбуваються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості, обраним вважається той кандидат, який набрав у одномандатному окрузі більше голосів, ніж кожен із його суперників, навіть, якщо це й менше половини поданих в окрузі голосів виборців (тобто, на практиці можливою є ситуація, коли обрана парламентська більшість представляє меншість громадян з числа тих, хто взяв участь у голосуванні.
Керує Палатою Общин – спікер, який має широкі повноваження у сфері парламентської процедури, а саме по встановленню правил («правила спікера»), слідкує за дотриманням вимог Регламенту, керує парламентськими дебатами, підтримує організаційний порядок, організовує виконання внутрішньо парламентських рішень і т.д. Спікер не бере участі у дебатах і голосує лише тоді, коли голоси розділяються порівну.
Постійних комісії не мають спеціалізованої компетенції. Вони оновлюються кожен раз після передачі на розгляд нового законопроекту. Їх склад формується з врахуванням політичного представництва. Керівників, які є незмінними призначає спікер.
Спеціалізовані комітети створюються при необхідності вирішення питань стосовно законопроектів, які мають відношення до Шотландії та Уельсу. Значна частина комітетів здійснюють контрольні повноваження по відношенню до конкретних міністерств.
Верхня палата Парламенту – Палата Лордів формує невибрними способами та нараховує близько 1200 членів, які складають дві категорії: 1) вищі чиновники, духовні лорди та лорди з апеляції, які призначаються до складу Палати; 2) спадкові пери пожиттєві пери. Ця Палата виконує функції верховного суду.
У взаємовідносинах між палатами домінує Палата Общин, це стосується законодавчого процесу, хоча право законодавчої ініціативи і мають дві Палати.
Главою держави є монарх - королева (король), який формально володіє широкими владними повноваженнями, але в дійсності велику частину з них реалізує уряд. Тому часто говорять про «сплячі повноваження» британського монарха.
З 18 ст. повноваження монарха теоретично залишаються незмінними:
призначає Прем’єр-міністра;
керує адміністрацією держави;
керує дипломатією;
керує Збройними Силами;
санкціонує прийняті Парламентом закони;
оголошує розпуск Палати Общин;
призначає членів у Палату Лордів.
Фактично монарх виконує символічні функції, є уособленням єдності королівства, представляє країну у міжнародних відносинах, що певною мірою полегшує відповідні обов’язки Прем’єр-міністра.
Важливе місце у механізмі здійснення державної влади займає уряд – Кабінет міністрів на чолі із Прем’єр-міністром. Його організація та структура винесені за рамки законодавчого регулювання.
Прем’єр-міністр пропонує членів уряду на призначення монархом без участі парламенту. Відставка Прем’єр-міністра завжди тягне за собою відставку уряду.
Силові структури перебувають під керівництвом вузького кола осіб (Прем’єр-міністр, міністр внутрішніх справ, міністр оборони та верховні офіцери та чиновники). Формально Верховним головнокомандуючим Збройних Сил є глава держави, йому належать виключні права по розташуванні Збройних Сил та призначенні офіцерів. Але прерогативи по управлінні Збройними Силами реалізуються Прем’єр-міністром шляхом особистих дій, в тому числі після консультацій із посадовими особами міністерств.
Міністерство внутрішніх справ займає вищий статус в ієрархії міністерств. Його глава входить до складу Кабінету і такий пост як правило довіряється одному із лідерів партії, яка формує уряд.
Особливий статус цього міністерства впливає і на характер його функцій:
керівництво діяльністю по підтриманню внутрішнього порядку, поліцейською службою та політичним розшуком;
управління місцями позбавлення волі та ряд функцій у сфері управління юстицією (міністр внутрішніх справ призначає директора публічних переслідувань, який виконує функції кримінального розшуку, займається питаннями організації судів нижчих інстанцій);
контроль над імміграцією;
інші функції у сфері внутрішніх справ, які не віднесені до компетенції будь-якого іншого міністерства чи відомства.
Судова система має специфічні ознаки:
застосування судових прецедентів;
вироблення процесуальних норм судом;
практика виборності судді, особливо нижчого рівня;
залучення присяжних засідателів (не в багатьох випадках)
Судова система є децентралізованою.
Вищою судовою інстанцією є Палата Лордів (щодо Англії, Уельсу та Шотландії (але лише щодо цивільних справ)).
Верховний суд Англії та Уельсу складається з трьох самостійних судових установ – Апеляційного суду (цивільний та кримінальний), Високого суду (відділення королівської лави – розглядає найбільш складні цивільні справи та апеляції на вироки магістерських судів, канцлерське відділення – у першій інстанції заслуховує цивільні справи, пов’язані з власністю та банкрутством, сімейне відділення – розглядає скарги на рішення із сімейних відносин) та Суду Корони (у першій інстанції за участю присяжних розглядає найбільш складні кримінальні справи, а також апеляції на вироки і рішення магістерських судів). Судді Верховного суду призначаються королевою довічно за рекомендацією лорда-канцлера, який його очолює.
До категорії нижчих судів відносять суди графств (цивільні справи) та магістерські суди (кримінальні справи).
Крім того діють і спеціалізовані суди, які утворюються за галузевим принципом (наприклад, Суд з розгляду скарг на обмеження свободи підприємців, промислові трибунали, тощо).
Судова система Північної Ірландії в основному аналогічна англійській.
Що стосується судової ситеми Шотландії, то вона має значну самостійність. Діє вища судова інстанція з кримінальних справ та вища судова інстанція з цивільних справ. Діють шерифські суди – на території кожного із шерифств, які розглядають цивільні та кримінальні справи. Нижчою інстанцією з кримінальних справ є окружні суди. Судді шотландських судів призначаються монархом за рекомендацією Державного секретаря зі справ Шотландії.