Тема 25. Основи конституційного права литви

План

1. Президент Литви

2. Парламент Литви.

1. Президент Литви.

Главою держави є Президент. Президентом може бути обраний громадя­нин Литви за походженням, який протягом останніх трьох років живе у Литві, якщо йому до дня виборів виповнилося не менше сорока років. Президент обирається шляхом загальних і прямих виборів строком на п'ять років. Одна й та сама особа може обиратися Президентом не більше двох разів підряд.

Особа Президента недоторкана: доти, доки він виконує свої обов'язки, він не може бути заарештований, притягнений до кримінальної або адмініс­тративної відповідальності. Президент може бути достроково усунутий від обов'язків лише у випадку грубого порушення ним Конституції або прися­ги, а також у випадку виявлення факту вчинення злочину. Питання про усу­нення Президента від обов'язків вирішується Сеймом у порядку імпічменту.

Серед повноважень Президента, визначених у Конституції, слід виділити такі: вирішення важливих питань внутрішньої політики і разом з урядом здійснення зовнішньої політики; у встановленому порядку призначення та звільнення передбачених законами державних посадових осіб; у встановле­ному законом порядку і певних випадках — оголошення надзвичайного ста­ну з наступним затвердженням відповідного рішення Сеймом; виступ у Сеймі з річними доповідями про становище у державі, внутрішню і зовніш­ню політику. Значна кількість повноважень Президента пов'язана з форму­ванням і діяльністю уряду. Частина актів і рішень Президента потребують контрасигнування.

2. Парламент Литви.

Органом законодавчої влади є однопалатний парламент — Сейм. Сейм складається з 141 депутата, які обираються строком на чотири роки шляхом загальних і прямих виборів. Сейм вважається обраним, якщо до його скла­ду обрано не менш, як три п'ятих членів. Вибори проводяться за змішаною системою. Віковий ценз для активного і пасивного виборчого права визна­чено відповідно у 18 та 25 років. Обраний депутат набуває усіх прав пред­ставника народу лише після складання ним у Сеймі присяги на вірність дер­жаві. Нескладення присяги або складення її умовно означає втрату депу­татського мандата.

У Конституції передбачено можливості саморозпуску і розпуску Сейму та проведення дострокових виборів. По-перше, таке рішення може бути прий­няте самим Сеймом більшістю не менше, ніж у три п'ятих голосів усіх де­путатів. По-друге, Сейм може бути розпущений Президентом, якщо парла­мент протягом тридцяти днів після її подання не прийме рішення про нову програму уряду, або після першого подання програми уряду протягом шістдесяти днів двічі підряд не схвалить її. Нарешті, по-третє, Президент може розпустити Сейм за пропозицією уряду, якщо Сеймом висловлюється недовіра уряду.

Компетенцію Сейму слід визнати досить типовою для органу законодав­чої влади. Насамперед він займається законотворчістю. Право законодавчої ініціативи належить членам Сейму, Президенту і уряду. До того ж таким правом наділені громадяни Литви: у порядку так званої народної законодав­чої ініціативи до Сейму може бути внесений законопроект від імені 50 тис. громадян, які мають виборче право, і парламент зобов'язаний його розгля­нути. Президент має право повернути прийнятий закон на повторний роз­гляд.

До основних повноважень Сейму віднесені і затвердження державного бюджету та здійснення контролю за його виконанням, а також здійснення контролю за діяльністю уряду.