10. Доберіть варіанти можливих мовноетикетних формул для спілкування в ситуації "кпп університету".

11. Прочитайте, виберіть правильну, на вашу думку, відповідь або запропонуйте власну, обґрунтуйте її:

Ситуація 1. Вам зателефонували, не відрекомендовуючись, ви:

а) продовжуватимете розмову;

б) покладете слухавку;

в) запитаєте: "Пробачте, з ким я розмовляю?"

Ситуація 2. Ви поспішаєте, а Ваш співбесідник і не думає завершувати розмову Ви:

а) терпляче дослухаєте розмову до кінця;

б) перервете розмову словами "Вибач (-те), але мені ніколи з тобою (Вами) говорити";

в) вибачитесь: "Пробач(-те), але в мене невідкладні справи, зателефонуй (-те) через годину".

12. Розіграйте діалог-телефонну розмову слідчого (адвоката) з колегою, керівництвом, свідками (потерпілими) тощо відповідно до загальноприйнятих правил.

13. Рольова гра "Міжкультурна комунікація". Підготовка інтерв’ю з іноземними студентами.

Мовленнєвий етикет – система стійких формул спілкування, рекомендованих суспільством для встановлення мовленнєвого контакту співрозмовників, підтримання спілкування у виразній тональності відповідно до їх соціальних ролей і рольових позицій стосовно один одного в офіційних і неофіційних обставинах. Використання правил мовного етикету великою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування місця й обставини розмови, цільової настанови (повідомити, вплинути вразити здивувати, шокувати тощо). Але найбільшої ваги набувають міжособистісні стосунки. Залежно від цього може йтися про 5 тональностей спілкування: високу, нейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Висока тональність відповідає спілкуванню у сфері суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми тощо).

Нейтральна – функціонує у сфері офіційних установ. Вона найближча до здійснення службових повноважень працівника органів внутрішніх справ.

Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні.

Фамільярна забезпечує спілкування в колі сім’ї, дружньому товаристві, емоційна.

Вульгарна спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях, занадто емоційна.

Залежно від типових ситуацій спілкування мовний етикет можна поділити на групи, різновиди.

Різновиди етикету	Формули етикету
ЗВЕРТАННЯ	Пане генерале, вельмишановний, високоповажний, добродію, шановна громадо, громадянко, мамо, тату, сестро, бабусю, пане, панове, добродії, товаришу, товариство, друже, колего.
ПРИВІТАННЯ	Доброго ранку! Добрий день! Здрастуйте! Від імені...! Доброго здоров'я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий(-а) вітати Вас!
ПРОЩАННЯ	Прощавайте! До зустрічі! До поба­чення! Бувайте здорові! На добраніч! Щасливої дороги! Я з Вами не прощаюся! Ми ще побачимося! Ми ще зустрінемося!
ПРОХАННЯ	Будь ласка, прошу Вас..., чи не могли б Ви..., маю до Вас прохання..., якщо Ваша ласка..., якщо Вам не важко..., не відмовте в проханні..., можливо, Ви мені допоможете...
ВИБАЧЕННЯ	Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, приношу свої вибачення, перепрошую, я не можу не вибачитися перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене; вибач(-те), будь ласка; дозвольте просити вибачення

Телефонна розмова – це один із видів професійного мовлення, до того ж специфічний: оскільки співрозмовники не бачать один одного, то виключається передача інформації через міміку, жести, вираз обличчя та ін. Тому при веденні телефонних ділових розмов особливо важливо використовувати інтонаційні та лексичні можливості літературної мови (насамперед багату синоніміку й точність термінології).

Складові частини телефонної розмови:

1. момент установлення зв’язку (ініціатор розмови чи той, хто передає інформацію, повинен після привітання з’ясувати наявність потрібного співрозмовника, назвати себе);

2. виклад справи (спершу слід довідатися, чи можне ваш співрозмовник спілкуватися з вами, а потім чітко й коротко сформулювати суть справи, питання, проблему);

3. заключні слова, які означають, що розмову закінчено.

Основні правила:

• не можна турбувати людей по домашньому телефону вранці до 9-ї чи ввечері після 21 -ї години без дозволу адресата або без вагомих на те причин, також нетактовно телефонувати вночі; не телефонуйте незнайомим людям додому;

• привітавшись, відрекомендуйтесь; якщо ви не впізнаєте його, запитайте: "З ким я розмовляю?";

• якщо Вас просять покликати до телефону когось іншого, то скажіть люб'язно: "Зачекайте, будь ласка, хвилинку"; якщо ж того, кого просять до телефону, немає на місці, неввічливо з’ясовувати, хто телефонує;

• телефонну розмову не перетворюйте на монолог, дайте можливість співрозмовнику долучитись до неї;

• вітати телефоном зі святом чи з нагоди сімейної урочистості можна лише рідних, близьких друзів, знайомих;

• небажано послуговуватись службовим телефоном для приватних розмов;

• висловлювати співчуття з допомогою цього засобу зв'язку неприпустимо (лише особисто або листом);

• розмову завершує той, хто за-зателефонував, або жінка, людина, старша за віком чи посадою, іноді той, хто має невідкладні справи;

• кінець розмови включає вислови, що сигналізують про завершення спілкування.