Невербальні засоби комунікації: зони спілкування (зразок міні-статті)

Американський антрополог Едуард Т. Хол був одним з родоначальників у галузі вивчення просторових потреб людини, і на початку шістдесятих років він запровадив термін "проксеміка". Кожна країна являє собою окрему територію з чітко окресленими кордонами і прикордонними військами, що охороняють цю територію. Що для людини є її власною територією? Чи залежить поняття особистої території людини від її національної приналежності? З’ясувати це – є метою статті.

Особисту територію людини можна розділити на чотири чіткі зони: 1 – інтимна зона (від 15 до 46 см) – з усіх зон ця найголовніша, оскільки саме цю зону людина охороняє так, начебто це її власність; дозвіл до цієї зони мають тільки ті, хто знаходиться в тісному емоційному контакті з людиною; 2 – особиста зона (від 46 см до 1,2 м) – це відстань, що звичайно розділяє нас, коли ми знаходимося на офіційних прийомах, вечорах і дружніх вечірках; 3 – соціальна зона (від 1,2 до 3,6 м) – на такій відстані ми тримаємося від сторонніх людей; 4 – суспільна зона (більш 3,6 метри) – коли ми звертаємося до великої групи людей, то зручніше за все стояти саме на цій відстані від аудиторії.

Слідчі міліції використовують спеціальні методи, побудовані на порушенні території особистості, для того, щоб зламати опір допитуваних злочинців. Для цього вони саджають злочинця на стілець без підлокітників, ставлять стілець у центрі кімнати й постійно під час допиту проникають у його інтимну й особливо інтимну зону, залишаючись у ній доти, поки той не дасть відповідь.

Цікаво, що зональний простір спілкування різних націй має свої Незнання культурно обумовлених розходжень у інтимних зонах різних людей може легко привести до непорозуміння й невірних суджень про поведінку та культуру інших людей.

2. Рольова гра: "Прес-конференція":

а) оберіть кримінальний (процесуальний) випадок з особистого досвіду, періодичних видань, художньої літератури, телебачення або телесеріалу чи фільму та обіграйте його в діалозі між слідчим та журналістами з використанням відповідних формул мовленнєвого етикету та дотримуючись основних вимог до публічного виступу.

б) діалог з короткою преамбулою (обставини справи) та аналітичною післямовою (використані мовноетикетні формули, тональність, тактичні прийоми тощо) оформити письмово у вигляді творчої роботи.

3. Рольова гра: *"Спілкування через перекладача"

При підготовці до рольової гри учасники повинні враховувати: мету рольової гри; чітко визначити ситуацію, у якій її буде реалізовано; розподілити ролі учасників; завдання; ключові поняття.

*"Спілкування через перекладача"

Мета гри: Поглибити знання з етикету вербального спілкування, проілюструвати вимоги етикету у спілкуванні на переговорах (за участю перекладача), здійснити тренінг комунікативних навичок і вмінь.

Ситуація: Зустріч представників молодіжних організацій (делегацій) різних країн Європи (наприклад, України, Росії, Польщі, Болгарії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Іспанії) на пресконференції (мікроетюд тривалістю до 20 хвилин; мови спілкування – українська, російська та/або польська, болгарська, англійська, німецька, французька, іспанська.

Ролі (учасники): Перекладач(і), представники молодіжних організацій (організатор і запрошені) різних країн Європи, кореспондент засобів масової комунікації (радіопрограми).

Завдання: Організатору і запрошеним на зустріч – визначити тему і коло актуальних проблем для обговорення, окреслити позицію представників кожної молодіжної делегації (організації); перекладачу(-ам) – виконати свої професійні обов'язки, дотриматися всіх чинних норм етикету; всім учасникам зустрічі – продемонструвати етикет спілкування через перекладача; кореспонденту радіопрограми – висвітлити актуальність проблеми спілкування через перекладача, зробивши висновок про права й обов'язки перекладача, етикетні норми його поведінки і мовлення за традицією і в сучасних умовах глобалізації міжнародних контактів.

Ключові поняття і терміни теми:

+ Кореспондент (від лат. "той, хто відповідає, повідомляє") – літературний співробітник періодичної преси, радіо, прес-агенції, який готує повідомлення (кореспонденцію).

+ Спілкування – сукупність зв'язків і взаємодій людей, суспільств, суб'єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, думками, навичками та результатами діяльності.

+ Комунікація (лат. "спілкуюсь із кимось") - смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії; обмін інформацією в різноманітних процесах спілкування.

+ Девіації (лат. дорога) у спілкуванні - різноманітні типи комунікативних невдач, помилок, обмовок, описок через брак мовної/мовленнєвої та комунікативної компетентності учасників спілкування.

+ Комунікативна девіація – збій у спілкуванні через недостатню комунікативну компетентність адресанта (недотримання правил і постулатів комунікативного кодексу).

+ Мовна/мовленнєва девіація – комунікативна невдача через недостатність мовної/мовленнєвої компетентності учасників (різноманітні помилки, неточності, обмовки, описки, лінгволяпсуси тощо, пов'язані зі специфікою лексичної та граматичної семантики мови спілкування).