- •Вступ до спеціальності психолог, практичний психолог
- •Розділ і. Загальні засади курсу
- •1.1. Міфи про психологію та психологічну практику
- •Історичні аспекти розвитку і становлення психологічної науки та психологічної практики
- •Психологічна діагностика
- •Р.Іі. Професійна діяльність психолога Про професії і професіоналізм в цілому і про професійну психологію зокрема
- •2.1. Загальне уявлення про професію практичного психолога
- •2.2. Професійна і «любительська» практична психологія
- •Професійний психолог як вчений-дослідник
- •Основні завдання практичної психології
- •Структура та основні розділи практичної психології
- •Психопрофілактика і психогігієна Найважливіші завдання психопрофілактичної роботи
- •Психічне здоров’я як мета діяльності психологічної служби
- •Соціальне замовлення і завдання, що виникають перед практичним психологом при роботі з клієнтом
- •Психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і психологічний супровід
- •Психодіагностика як один з напрямів діяльності практичного психолога
- •Класифікація психодіагностичних методів, їх загальна характеристика і психологічне обгрунтовування
- •Загальне уявлення про психокорекцію як напрям практичної психології
- •Загальна характеристика методів і прийомів психокорекції
- •Теоретичні і методологічні основи психологічного консультування
- •Види і методи психологічного консультування
- •Стадії і прийоми консультування
- •Психотерапія в діяльності практичного психолога
- •Основні завдання немедичної психотерапії
- •Коротка характеристика основних психотерапевтичних напрямів
- •Поведінковий підхід
- •Загальне уявлення про групову психотерапію
- •3. Форми практичної психологічної роботи Порівняльний аналіз групової та індивідуальної форм психологічної роботи.
- •Психологічний тренінг як метод практичної психології
- •Основні види тренінгових груп в західній і вітчизняній практичній психології
- •4. Основні сфери діяльності практичних психологів
- •Основні проблеми та завдання психологічної служби у системі освіти
- •Уявлення про практичну психологію бізнесу, реклами і менеджменту
- •Психологічна допомога сім'ям
- •Специфіка психодіагностичної і психокорекційної роботи з сім'ями
- •«Малодоступні» сфери для практичного психолога
- •Деякі загальні питання діяльності практичного психолога Проблема оцінки ефективності діяльності практичного психолога
- •Практичний психолог як творець
- •Основи організації роботи психолога та його взаємодії з суміжними фахівцями
- •1. Основні варіанти розгляду складних психологічних проблем
- •Особливості організації ділових взаємостосунків
- •Проблема формування «команди» психологів-однодумців
- •Проблема самотності і «невизнаного генія» у психології
- •Розвиток особистості психолога у професії
- •1. Проблема «моделі фахівця» та індивідуального стилю діяльності психолога
- •Модель діяльності практичного психолога за Алленом – Абрамовою
- •Основні етапи розвитку психолога-професіонала та «кризи розчарування»
- •Проблема професійних деструкцій у розвитку психолога
- •Розвитку та саморозвитку психолого-професіонала Ідеал «природнього» розвитку психолога. Проблема дилетантизму у психології
- •Ідеал цілеспрямованого навчання та виховання психолога
- •3. Типи і рівні професійного самовизначення як можливі орієнтири саморозвитку психолога
- •5. Інтелігентність як орієнтир професійного і особистого розвитку психолога
- •Етичні проблеми професійного самовизначення психолога
- •Основні варіанти і рівні розгляду етичних проблем у психології
- •2. Головний «етичний парадокс» психології
- •3. Етичні проблеми в науково-дослідній діяльності психолога
- •4. Основні етичні проблеми і «спокуси» практичної психології
- •Оплата психологічних послуг
- •5. Основні етичні принципи в роботі психолога
- •6. Проблема загальнолюдських цінностей в роботі психолога. Головний етичний орієнтир психолога-практика
- •Студент-психолог як суб'єкт навчально-професійної діяльності Про розвиток і саморозвиток: професійне становлення студента як розвиток особистості
- •Особливості підготовки психологів в освітніх установах
- •2. Формальні і змістовні аспекти вищої психологічної освіти
- •3. Соціально-організаційна специфіка навчання у внз
- •4. Особливості побудови взаємостосунків студента-психолога ї з викладачами та адміністрацією факультету
- •5. Особливості міжособистісних стосунків студентів
- •6. Особливості організації дозвілля і позанавчальної діяльності студента
- •Шляхи професійного вдосконалення психолога
- •1. Загальна типологія шляхів професійного вдосконалення психолога
- •2. Спрямованість професійного самовдосконалення психолога.
- •3. «Неформальні шляхи» професійного саморозвитку психологів
- •4. Професійне самовдосконалення психолога після закінчення внз
- •Психологічна служба у системі освіти україни
- •Учитель і шкільна психологічна служба
- •Етичний кодекс психолога
- •І. Відповідальність
- •Іі. Компетентність
- •Ііі. Захист інтересів клієнта
- •Іv. Конфіденційність
- •V. Етичні правила психологічних досліджень
- •VI. Кваліфікована пропаганда психології
- •VII. Професійна кооперація
- •Додаток № 3
- •Товариства психологів України
- •І. Загальні положення
- •Іі. Цілі і завдання Товариства
- •Ііі. Порядок прийому в товариство і умови вибуття з нього
- •Іv. Права і обов’язки членів Товариства
- •V. Керівні органи і структура Товариства
- •Програмний матеріал до вивчення дисципліни
- •Тема 2. Психолог як професійний діяч
- •Тема 3. Зміст діяльності психолога. Психодіагностична функція психолога
- •Тема 4. Психологічна корекція. Психопрофілактика. Розвивальна функція психолога
- •Навчально - тематичний план вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності»
- •Словник термінів
- •Список літератури з курсу “Вступ до спеціальності”
Основні завдання практичної психології
Більшість представників психологічних спеціальностей працюють як психолога-практики, розв`язуючи ті чи інші завдання з профілактики та корекції психологічних проблем конкретних людей. У силу особливостей своєї професії практичний психолог завжди вступає у стосунки з іншими людьми (дана професія входить у групу професій («людина — людина»). Ці «інші» можуть бути клієнтами, замовниками, користувачами, колегами. Звертання за психологічною допомогою продиктовано не тільки індивідуальними особливостями життя конкретних людей, але і їх поінформованість про можливості одержання такої допомоги.
Уявлення про те, що може і повинен робити психолог, формують певні очікування від зустрічі з ним. Соціальна поінформованість про практичну психологію в нашій країні в останні роки почала змінюватися. Коли ж психологічна служба допомоги населенню тільки створювалася (1990-і рр.ХХ ст.), таке уявлення було дуже неточним та недиференційованим - психолога плутали з психіатрами, приписували їм екстрасенсорні здібності тощо). Останнім часом у зв'язку зі значним збільшенням кількості спеціалістів-психологів, тлумаченнями у засобах масмедіа їхніх реальних можливостей загальна психологічна культура українців підвищилася. Це виявляється у збільшенні кількості звернень до практичних психологів і в коректності психологічних запитів.
Практична психологія за останні роки стала виділятися в окрему галузь. І специфічним предметом є принципи, методи і форми психологічної допомоги, психологічної підтримки, психологічного сприяння і психологічного супроводу розвитку людини. Однієї з основних задач практичної психології, на думку Г.С. Абрамової, є завдання обґрунтування психологічного впливу на людину з метою розвитку її можливостей.
Перелік завдань, які вирішує практичний психолог, багато в чому визначається специфікою його місця роботи. Якщо психолог працює в організації, основна діяльність якої не зв'язана з психологічною проблематикою (наприклад, рекламне чи агентство спортивно-оздоровчий комплекс), то стратегічні задачі йому, як правило, визначає керівник організації (добір персоналу, складання рекомендацій з оформлення кімнати психологічного розвантаження), а ось тактичні й оперативні завдання такий психолог ставить і вирішує самостійно. У цих випадках психологи часто мають труднощі у взаємодії з некомпетентними керівниками таких організацій. Не володіючи іншими знаннями, керівники помиляються у визначенні меж професійних можливостей практичного психолога, некоректно формулюють йому професійні завдання, не у змозі адекватно оцінити якість їх виконання. Інакше виглядає перелік завдань психолога, що працює у спеціалізованому психологічному центрі (наприклад, у службі «Телефон довіри» чи у психологічній консультації). Основна функція таких організацій є надання психологічної допомоги. Їхні співробітники беруть безпосередню участь у постановці та вирішенні стратегічних задач. Керують ними фахівці-психологи, що можуть грамотно сформулювати мету, передбачуваний результат і вимоги до оцінки його якості.
На етапі постановки завдань ще більша відповідальність покладається на психолога, що безпосередньо працює з клієнтом, який довіряє психологу-консультанту та надає йому право впливати на його внутрішній світ, визначати завдання і способи такого впливу. Особистісна заангажованість клієнта, проблемність його життєвої ситуації, високий рівень складних переживань (саме це змушує його звернутися за допомогою до психолога), а також неволодіння критеріями оцінки професіоналізму психолога (як правило, це лише суб'єктивне відчуття «стало краще» чи «не стало краще») підвищує відповідальність практичного психолога за вибір стратегії і тактики надання психологічної допомоги.
Основними термінами, що описують характер впливу, що здійснюється психологом, на іншу людину, є: «психологічна допомога», «психологічне сприяння», «психологічна підтримка», «психологічний супровід».
Поняття «психологічна допомога» є найбільш розповсюдженим. Воно містить у собі усі функції (профілактичну, корекційно-розвивальну, терапевтичну), яку психолог реалізує щодо клієнта, який звертається за допомогою. У таких випадках, як правило, клієнти усвідомлюють труднощі життєвої ситуації, що виникають, самостійно не можуть справитися з нею і вдаються за допомогою фахівця-психолога. Клієнт стає активним учасником процесу взаємодії з психологом, ділить з ним відповідальність за хід і результат надання психологічної допомоги. Залежно від індивідуальних особливостей клієнта і рівня складності його проблеми психологічна допомога може носити різний за тривалістю і глибиною характер, за результатами діагностики здійснюватися у формі психологічного консультування чи психотерапії. Але в будь-якому випадку психологічна допомога поширюється переважно на того, хто за нею звернувся.
Дещо інакше виглядає процес «психологічного сприяння». Це не прямий вплив на клієнта, а передбачає організацію умов, у яких він може почувати себе комфортніше. Наприклад, у випадку роботи шкільного психолога з учнем у план психологічного сприяння входить взаємодія з батьками та педагогами є їхня діагностика і консультування. Цей підхід є більш системним та дозволяє враховувати і впливати на соціальний контекст розвитку особистості, допомагає їй конструктивно перетворювати стосунки з реально значущими людьми.
Термін «психологічна підтримка» характеризує варіант діяльності практичного психолога, коли від нього не вимагаєте високої активності та ініціативності. У цьому випадку не ставиться завдання перетворення середовища, а професійна діяльність психолога полягає у підтримці існуючого рівня стосунків у групі (навчальної чи професійної) та готовності психолога в разі потреби надати психологічну допомогу.
Поняття «психологічний супровід», що з'явився в останні роки, характеризує гуманістичний варіант стосунків психолога і клієнта, віру в можливості останнього до самоперетворень та його потенціал особистісного росту. Такий підхід вимагає від психолога більш глибокого вивчення індивідуальних особливостей людини, його розуміння, орієнтація не так на формальні показники нормативного розвитку, а посилення уваги на психологічну своєрідність конкретної людини. За психологічного супроводу на перший план виходять такі якості особистості психолога, як тактовність, терплячість, коректність, уміння довіряти і підтримувати.
Виділяючи завдання практичної психології, слід виділяти різні їх рівні:
1) науково-дослідні завдання, що пов'язані з розв’язанням проблем вивчення закономірностей розвитку і формування особистості з метою розробки методологічних основ діяльності практичного психолога, способів, засобів і методів професійного застосування психологічних знань в умовах різних соціальних систем;
2) прикладні завдання практичної психології диктуються необхідністю психологічного забезпечення оптимального функціонування установ і організацій, праці персоналу та окремих індивідів, що передбачає складання спеціальних навчальних програм, створення підручників та навчальних посібників з практичної психології, розробку психологічних рекомендацій та методичних матеріалів, програм підготовки та перепідготовки кадрів, психологічне обгрунтовування діяльності служб практичної психології, створення проектів нормативних документів такої діяльності;
3) практичні завдання визначаються конкретними проблемами безпосередньо за місцем професійної діяльності психолога: в установах і організаціях різного профілю, у спеціалізованих психологічних кабінетах і центрах – у формі надання психологічної допомоги конкретним людям.