Провести санітарний обробіток коктейлезбивалки.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), розрахунок питомих показників, необхідних для проведення порівняльного аналізу; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схема прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. В чому відмінність машин МВ-35М від МВ-6?

2. Як регулюється частота обертання збивача в збивальних машинах?

3. Як кріпляться збивачі в збивальних машинах?

4. Який зазор повинен бути між збивачем і дном бачка?

5. Скільки швидкостей має коктейлезбивач “Воронеж”?

6. Як кріпляться стакани в коктейлезбивачі “Воронеж”?

7. Правила безпечної експлуатації збивальних машин і механізмів (підготовка до роботи, санітарний обробіток, зберігання комплектуючих робочих органів і змінних механізмів).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11

Тема: Машини для протирання продуктів

Мета роботи:

• вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для протирання продуктів;

• придбати навики їх експлуатації;

• провести порівняльний аналіз вивчених типів машин і механізмів для протирання продуктів

Матеріальне забезпечення: машина для протирання продуктів МП-800, змінні механізми МУ-1000, МС 4-7-8-20, МС 7-10-160 в комплекті із змінними робочими органами. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин та змінних механізмів для протирання продуктів.

Література:

1. Л1 - с.198-207.

2. Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яка технологічна задача була поставлена при створенні протиральних машин?

2. Вимоги до проведення процесу протирання.

3. Вимоги до сировини, яка поступає на протирання.

4. Вимоги до якості протертого продукту.

5. Машини та змінні механізми за допомогою яких виконується протирання варених продуктів. Який принцип подрібнення покладений в основу їх роботи.

6. Робочі органи протиральних машин. Особливості їх будови.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з існуючими машинами та змінними механізмами для протирання продуктів (протиральна машина МП-800, протирально-різальна машина МУ-1000, протиральні механізми МС7-10-160 і МС4-7-8-20. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи протиральна машин.

2. Освоїти порядок підготування машин і змінних механізмів до роботи, ознайомитися із рекомендованим поєднанням змінних робочих органів в залежності від продукту, що протирається. Ознайомитися із вимогами до процесу протирання і якості протертого продукту, правилами догляду і техніки безпечної експлуатації машин і механізмів.

3. Розібрати машину МП-800, вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Звернути увагу на особливості привода, який має реверсивний електродвигун. Ознайомитися із комплектом сит і їх використанням. Вивчити будову робочих органів. Розібратися із системою регулювання зазору між нерухомим ситом і ротором за допомогою стакана. Звернути увагу на особливості роботи даної машини при протиранні кісточкових плодів. Зібрати машині і дослідити її роботу на холостому ході.

4. Вивчити будову та конструктивні особливості змінних механізмів для протирання продуктів. Розглянути їх робочі органи. Зібрати протиральний механізм і опробувати його на холостому ході.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), розрахунок питомих показників, необхідних для порівняльного аналізу; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Робочі органи протиральних машин. Особливості їх будови.

2. Чому робочий інструмент для протирання кісточкових плодів складається із дох частин?

3. Призначення скидача і в яких машинах він використовується.

4. Якими ситами комплектуються протиральні машини і коли вони використовуються?

5. Із яких основних вузлів і механізмів складається протиральна машина МП-800? Чому в ній використовується реверсивний електродвигун?

6. Принцип роботи машини МП-800.

7. Особливості будови змінних механізмів.

8. Правила безпечної експлуатації протиральних машин і механізмів (підготовка до роботи, санітарний обробіток, зберігання комплектуючих робочих органів і змінних механізмів).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12

Тема: Ваговимірювальне обладнання

Мета роботи:

• вивчити будову, конструктивні особливості і принцип дії різних типів вагів;

• придбати навики їх експлуатації;

Матеріальне забезпечення: Ваги настільні і напідложні пересувні; набір гир зразкових і загального призначення. Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів вагів та наборів гир.

Література:

1. Л2 – с.217-234

2. Л3- с.3-33

3. Л4 – с.85-97

4. ГОСТ 8.453-82.Весы для статистического взвешивания. Методы и средства поверки.

5. Плакати вагів різної конструкції і призначення.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Класифікація ваговимірювального обладнання.

2. Позначення вагів.

3. Класифікація гир і їх призначення.

4. Основні частини і деталі вагів.

Порядок виконання роботи:

На підприємствах громадського харчування найбільш часто використовуються настільні циферблатні та платформові пересувні (товарні) ваги. Крім того, зараз значно збільшується використання настільних електронних вагів.

Вивчення будови і правил експлуатації настільних

циферблатних вагів.

1.Вивчити будову настільних циферблатних вагів на прикладі вагів РН-10Ц13. Результати вивчення будови вагів слід занести до таблиці 1

Таблиця 1. Основні частини настільних циферблатних вагів.

2. Навчитися установлювати і регулювати ваги.

2.1. Установити ваги на рівному столі чи прилавкові стандартної висоти (h=800м), щоб циферблат знаходився на рівні зору продавця і покупця.

2.2.Вивести ваги в горизонтальне положення по рідинному рівню, користуючись гвинтовими ніжками і зафіксувавши їх контргайками.

2.3.Провести тарування вагів для їх зрівноваження.

Відрегулювати кількість коливань стрілки з допомогою заспокоювача коливань. Нормальним станом заспокоювача коливань вважається такий, коли стрілка вагів, що виведена із стану спокою зупиняється після 3-5 повільних коливань.

3. Вивчити правила і прийоми перевірки вагів. Звернути увагу на проведення операцій по перевірці вагів, що можливі в умовах громадського харчування.

3.1. Провести зовнішній огляд вагів. При технічному огляді зібраних ваг перевіряють: зовнішню обробку, відповідність габаритів, розмірів, якість виготовлення деталей і покриття, відповідність вимогам технічної документації. Також установлюють наявність товарного знаку заводу-виготовлювача, позначення марки ваг і року випуску, найменшу межу зважування, клас точності, наявність пломб.

3.2. Провести випробовування. Випробовування вагів починають з перевірки взаємодії їх частин. Потім перевіряють надійність дії заспокоювача коливань. Для цього механізм заспокоювача установлюють в положення найбільшого гальмування. При цьому стрілка вагів виведена із стану спокою, повинна плавно, баз коливань вирнутися у вихідне положення. Після цього заспокоювач вертають в робочий стан (3-5коливань стрілки). Чутливість рівня перевіряють підводячи під дві ніжки ( з боку довгої сторони) пластинок товщиною 1мм. При цьому повітряна кулька повинна зміститися не менше, ніж на 1мм.

4. Навчитися зважувати вантажі.

5. Ознайомитися з технічними характеристиками вагів.

Вивчення будови і правил експлуатації платформових пересувних (сотенних, товарних) вагів

1.Вивчити будову пересувних вагів за зразками з допомогою паспортів і наочних посібників, що знаходяться в лабораторії. Результати вивчення будови слід оформити у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2. Основні частини платформових пересувних (сотенних) вагів.

3. Вивчити правила установки вагів на робочому місці і проведення технічної перевірки.

3.1. Зовнішній огляд провести аналогічно до настольних вагів.

3.2. Ознайомитися з правилами проведенням і провести по можливості випробовування вагів. Перевіритив взаємодію їх частин, впевнитися в працездатності арретира, таровочного пристрою.

1. Навчитися зважувати вантажі.

2. Ознайомитися з технічними характеристиками вагів.

Вивчення будови і правил експлуатації електронних вагів.

1. Вивчити будову електронних вагів і рееструючого пристрою по зразках за допомогою посібників по експлуатації, довідників. Ознайомитися з принципом роботи вагів.

2. Установити ваги на робочому місці і підготовити комплекс до роботи. Ваги установлюють по рівню на рівному столі чи прилавкові, що не піддаються вібрації, чи іншим діям ( потік повітря від вентиляторів, струс від роботи холодильноїмашини і т.п.). Приєднують, якщо є, реєструвальний пристій РП-3

3. Навчитися зважувати на електронних вагах.

4. Вивчити правила технічнї перевірки елетронних вагів.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих типів вагів; схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

5. Будова і правила експлуатації настільних циферблатних вагів.

6. Основні частини і деталі настільних циферблатних вагів та їх призначення.

7. Будова і правила експлуатації платформових пересувних вагів.

8. Основні частини платформових пересувних (сотенних)вагів, їх призначення.

9. Будова і правила експлуатації електронних вагів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №13

Тема: Касове обладнання

Мета роботи:

• вивчити будову, конструктивні особливості, принцип дії, правила експлуатації різних типів електронних контрольно-касових машин;

• придбати навики їх експлуатації.

Матеріальне забезпечення: Зразки касових машин. Посібники по експлуатації касових машин. Норми технічного оснащення магазинів споживчої кооперації

Література:

1. Л2 – с.254-274

2. Л3 – с.33-62

3. Л4 – с.97-111

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яке значення має застосування електронних контрольно-касових апаратів у торгівлі?

2. Приведіть класифікацію ЕККА.

3. Які основні функції ЕККА?

4. Яка інформація зберігається у фіскальній пам’яті ЕККА?

5. Яка інформація зберігається в оперативній пам’яті ЕККА?

6. Яких правил безпечної експлуатації касових апаратів слід дотримуватися?

7. Порядок проведення роботи.

Порядок виконання роботи:

1. З допомогою інструкцій по експлуатації та технічного опису вивчити будову електронного контрольно-касового апарату (ЕККА). Для вияснення функціональної взаємодії основних вузлів ЕККА треба накреслити її блок-схему і ескіз блоку клавіатури з надписами призначення кожної клавіші. Результати вивчення будови і функцій основних блоків та пристроїв слід оформити у вигляді таблиці1.

Таблиця 1. Основні блоки і пристрої електронних контрольно-касових апаратів.

2. Роботу на ЕККА проводять у такій послідовності:

1. Заправляють чекову і контрольну стрічки.

2. Вмикають апарат за допомогою клавіші “мережа”.

3. Багаторазовим натискуванням клавіші “РF”заводять чекову стрічку під ніж, а контрольну натягують. Якщо під час роботи одна з стрічок закінчилася, то дія апарату блокується, а на індикаторі з’являється підказуючий символ “РF”.

4. Перевірка технічного стану апарату. Проводять як для перевірки працездатності апарату вцілому, так і окремих його вузлів. Для цього режимний перемикач з допомогою клавіші “Z” установлюють у положення “OFF”, натискають клавішу “ОО” –апарат переходить у тестовий режим.

5. Робота у режимі касира. Установлюють ключ “Р” у замок і переводять у положення “Р”. Водять пароль (напр..”ШШШ”). Друкується заголовок чеку (кліше). Можливі такі варіанти оформлення чека:

   0. Ціну товару (блюда, напитку, покупних товарів і т.п.) набирають за допомогою цифрових клавіш. Для цього клавішами (0)-(9) реєструють покупку, потім натискують клавішу відповідного відділу \1-9\. При цьому враховують місце десяткового знаку, спостерігаючи за індикацією. Якщо покупець здійснює декілька покупок, то введення інформації повторюють необхідну кількість разів. Якщо необхідно помножити ціну на якесь певне число (з урахуванням місця десяткового знаку на індикаторі), натискують клавішу “Х”, потім набирають ціну товару і натискують клавішу необхідного відділу. Після цього підраховують загальну суму натисканням клавіші “ОПЛ”.

Якщо ж покупець вносить в касу гроші з надлишком, то після набору відділу натискують клавішу “ПСМ”(попередній підсумок), набирають внесену суму грошей і натискують клавішу “ОПЛ”. На чекові друкується вся інформація з реєстрацією суми задачі.

0. Якщо товар запрограмований у таблицях, то на цифровій клавіатурі набирають номер коду товару (десятковий знак на індикаторі ігнорується) і натискується клавіша “КОД ТОВ”. Коли ж реєструється покупка декількох одиниць або долей одиниць, то спочатку набирають цю інформацію (з урахуванням десяткового знаку), натискують послідовно клавіші “Х” та “ОПЛ”. Далі діють згідно пункту 5.1.

1. У випадку частого попиту на продукцію вузького асортименту (наприклад, сметана, пиво) можливе програмування відділу як товар. При цьому необхідно ввести інформацію про кількість продукції, натиснувши клавішу “Х” 9 за необхідність повторення суми) та клавішу реєстру відділу. Друкується чек. Якщо випадково на цифровій клавіатурі набрана невірна інформація, то корекцію здійснюють за допомогою клавіші “С”. У разі анулювання інформації у межах незакінченого чеку користуються клавішею “ ” – “Повернення товару”.

1. Режим “Вивід звітів” – ключ “Х” у замку установлюють у положення “Х” і вибирають під режим звіту.

   0. Натиснувши клавішу “П1” вибирають під режим звіту пам’яті. На чековій стрічці друкують:

• звіт про оборот по кожному товару (номер, кількість, оборот, загальна сума);

• по відділам;

• по групах товарів;

• по налогах;

• кожного касира (прізвище), кількість покупців, що обслужені; сума обороту товару і т.п.;

• друкуються назви і ціни продуктів з номерами 0-99;

• друкуються назви і ціни продуктів з номерами, що занесені у відділи 1-9.

0. Натиснувши клавішу “П2” вибирають підрежим звіту фінансової пам’яті.

1. Режим “Вивід звітів з наступним обнулінням апарата”. Ключ “Z” у замку переміщують у положення ”Z”. Режим вибирається натискуванням клавіші “П1”. Звіт апарату у цьому режимі аналогіч6ний режиму звіту пам’яті. Після виводу звітів на стрічку натискуванням клавіші “ОО” відбувається обнуління сумуючих регістрів.

Вивчення послідовності роботи контролера-касира.

На діючих касових апаратах провести операції, що імітують роботу контролера- касира.

На початку роботи перевіряють наявність чекової і контрольної стрічок і отримують 2-3 нульових чеки (без позначення сум), перевіряють чіткість друкування символів, правильність встановлення дати і часу. Всі нульові чеки в кінці роботи залучаються до денного звіту (журнал використання ЕККА).

За допомогою клавіші “ВН” вносять інформацію про вкладені “розмінні гроші” (20-30 грн.)

При проведенні реєстрації операцій продажу касир зобов’язаний:

• ввести відповідні грошові суми в ЕККА;

• за показниками індикатора ЕККА визначити загальну суму продажу і назвати її покупцю;

• отримати від покупця гроші за товар;

• провести операцію закриття чека в ЕККА і роздрукувати його;

• назвати покупцю суму задачі і видати її разом з чеком і придбаним товаром.

Сума готівки за реалізовані товари (харчові продукти і покупні товари) повинна відповідати сумі, зазначеній в поточному звіті (в режимі “Х”), з урахуванням сум службового внесення або службової видачі готівки через ЕККА.

В кінці зміни касир з допомогою ключа “Z” переходить до виводу звіту НЕЕА з обнулінням.

За допомогою клавіші П2 провести операцію “інкасація”.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, Оформлені у вигляді таблиці показники, що характеризують роботу ЕККА; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні блоки ЕККА.

2. Як отримати звіт оперативної пам’яті ЕККА?

3. Яка послідовність операцій при визначенні здачі покупцеві на ЕККА?

4. З якою метою і як здійснюються програмування коду і ціни продуктів в оперативній пам’яті апарату?

5. Як одержати звітну відомість на електронних контрольно-касових апаратах?

6. У якій послідовності на ЕККА проводяться операції “Початок зміни”?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14

Тема: Підйомно-транспортне обладнання.

Мета роботи:

• вивчити будову, конструктивні особливості основних видів підйомно-транспортного обладнання;

• ознайомитися з техніко-експлуатаційними характеристиками, правилами експлуатації.

Матеріальне забезпечення: Засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт на оптових торгових базах. Каталог ч.І, ІІ, ІІІ. Средства механизации работ для плодоовощехранилищ и перерабатывающих предприятий плодоовощных заготовок. Торгово-технологічне обладнання та інвентар для ринків, Каталог.

Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів підйомно-транспортного обладнання.

Література:

1. Л2- с.106-123

2. Л3- с.62-197

3. Л4-с.129-169

4. Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів підйомно-транспортного обладнання.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яке значення має підйомно-транспортне обладнання в здійсненні технологічних процесів?

2. Класифікація підйомно-транспортного обладнання.

3. Які механізми відносяться до обладнання безперервної дії?

4. Перерахуйте основні вимоги, що пред’являються до підйомно-транспортного обладнання.

5. Показники, які характеризують роботу підйомно-транспортного обладнання.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з видами підйомно-транспортного обладнання, вивчити їх призначення та область застосування. Визначитися які види підйомно-транспортного обладнання використовуються в громадському харчуванні.

2. Ознайомитися з технічними характеристиками та будовою вантажопідйомного обладнання, що використовується на підприємствах громадського харчування. Звернути увагу на використання вантажних ліфтів.

3. Ознайомитися з основними видами вантажно-розвантажувальних і штабелювальних машин та установками, які можуть використовуватися при проведенні робіт в складських приміщеннях підприємств харчування.

4. Ознайомитися з технічною характеристикою та будовою транспортуючих машин та пристроїв, які використовуються на підприємствах громадського харчування для

• виконання складських робіт

• внутрішньо- та міжцехове переміщення продукції та сировини

• обладнання, що входить до складу ліній комплектації та видачі обідів

5. Вивчити техніко-експлуатаційні показники окремих підйомно-транспортних машин.

Результати роботи слід оформити у вигляді таблиці1.

Таблиця 1. Результати вивчення підйомно-траспортного

обладнання.

6. Використовуючи дані таблиці 1, зробити висновки про механізми з кращими і гіршими показниками. Для цього провести розрахунки таких параметрів:

Величина роботи (Рц), що може виконати механізм, приведена до 1грн. його ціни (в кг.м/грн.):

Рц = ,

де: Вп – вантажопідйомність механізму, кг;

в – максимальна висота підйому вантажу,м;

Ц – ціна механізму , грн..;

Величина роботи (Рм), що може виконати механізм, приведена до 1кг його маси (кг.м/кг):

Рм = ,

де: М – маса механізму, кг.

Питома вантажопідйомність механізму (Впп), тобто скільки кілограм власної маси механізму приходиться на 1кг вантажу, що він може підняти:

Впп = ,

Отримані результати заносять в таблицю2.

Таблиця 2. Результати показників механізмів.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих типів обладнання; оформлені за результатами роботи таблиці; висновки.

Контрольні питання:

1. Яке обладнання застосовується для горизонтального і полого нахиленого переміщення вантажів?

2. Яке обладнання застосовується для вертикального і круто нахиленого переміщення вантажів?

3. Яке обладнання використовується для комбінованого (змішаного) переміщення вантажів?

4. Які ручні вантажні візки застосовуються на підприємствах громадського харчування? Їх конструктивні особливості.

5. Правила безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання.

Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури Основна література

1.Елхина В.Д., Журин А.а., Проничкина П.А., Богачев Н.К. Оборудование предприятий общественного питания.Т.1. Механическое оборудование-М.: Экономика, 1987.-447 с.

2.Черевко А.И., Попов Л.Н. Оборудование предприятий общественного питания.Т.2. Торгово-технологическое оборудование.-М.: Экономика, 1988.-271с.

3.Технологія і обладнання підприємств торгівлі: Підручник В. М. Рибицький, Я.М. Атаманюк, П.Ю.Балабан та ін.; - К.:”Либідь”, 1996,-304 с.

4.Былинская Н.А., Леенсон Г.Х.. Механическое оборудование предприятий общественного питания и торговли.-М.: Экономика,1980.-296 с.

5.Дорохин В.А.,Шеляков О.п.. Оберемок В.Н., Ревицкий С.Д. Оборудование предприятий общественного питания. Справочник.- К.: Техника, 1990.-176 с.

Додаткова література

1.Ключников В.П. и др. Оборудование предприятий общественного питания. Справочник .-М.: Экономика,1985.-232 с.

2.Тимофеев в.м., Воронин В.в. Справочник: Торговый инвентарь и посуда.-М.:Экономика,1988.

3.Тихомиров А.Н. Инвентарь и посуда предприятий общественного питания. Справочник, изд. 2-е, перераб. и дополненное. -М.: Экономика 1974.

4.Некрутман С.В. Кирпичников В.П. Леенсон Г.Х. Справочник механика предприятий общественного питания. 2-е изд., перераб. и допол. – М.: Экономика, 1983. 337 с.

5.Недельский Г.В. Монтаж и ремонт торгово-технологического оборудования.-М.: Экономика,1981-291 с.

6.Главацкая В.И. и др. Механическое и холодильное оборудование предприятий общественного питания. М.: Экономика,1982.

7.Дейниченко Г.В., Эфімова В.О., Постков Г.М. Обладнання підприємств харчування: Довідник. 4.1-Харків: ДП Редакція ”Мир Техники и технологий”, 2002-256 с.

5. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання

Студенти заочної форми навчання після вивчення основних питань навчальної програми готують домашню контрольну роботу.

Контрольна робота повинна містити:

• титульний аркуш (зразок його оформлення подано у кінці розділу);

• зміст;

• вступ (обсяг до однієї сторінки);

• основну частину (10-15 с.);

• загальні висновки (1-2 с.);

• список використаних літературних джерел (1-2 с.);

• додатки (при необхідності).

У вступі формулюють мету і завдання дисципліни “Технологічне обладнання галузі”. В основній частині коротко та інформативно викладають сутність питань індивідуального завдання. Відповідь на кожне питання має бути конкретною, носити науковий характер, опиратися на загальновідомі аргументи. Її необхідно, якщо це доцільно, супроводжувати різними ілюстраціями: схемами, рисунками, таблицями, фотографіями, тощо. У загальних висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані при виконанні контрольної роботи і показують їх значення для майбутньої практичної діяльності фахівців. Список використаних джерел повинен складатися тільки з тих літературних праць, на які є посилання у тексті контрольної роботи. Джерела необхідно розміщувати у списку за порядком появи посилань в тексті. Посилання в тексті контрольної роботи на джерела інформації слід зазначити у квадратних дужках, де вказуються порядкові номери джерела за списком і його сторінок. Наприклад, “… у праці [18, с.25]”.

Студенти заочного факультету виконують контрольну роботу за індивідуальним завданням Варіант індивідуального завдання (номери питань) вони встановлюють за допомогою табл. 1, а питання вибирають із списку. Ознайомившись із змістом питань студенти проводять пошук необхідної літератури.

Для цього їм потрібно:

- встановити змістовний модуль робочої навчальної програми, до якого відноситься те чи інше питання (щоб виконати це завдання слід звернутися до викладу змісту робочої навчальної програми);

- виконати пошук літературних джерел в бібліотеках (за списком рекомендованої літератури або шляхом проведення власного бібліографічного дослідження) і використати ті з них, де найбільш повно викладено відповідь на запитання .

Оформлення контрольної роботи здійснюють на аркушах паперу формату А4 (210 х 297), текст розміщують на сторінках зі стандартними полями. Аркуші зшивають, на першій сторінці обкладинки повторюють текст титульного аркушу. В кінці контрольної роботи її автор ставить підпис і дату закінчення роботи над нею, а також залишає вільне місце для написання рецензії. Допускається виконання контрольної роботи у стандартному зошиті.

Студенти подають контрольну роботу, виконану у відповідності із цими вимогами, на майданчик для рецензування. Викладач приймає рішення про допуск роботи до захисту або про направлення її на доопрацювання. Студент-заочник зобов’язаний захистити перед викладачем контрольну роботу у строки, визначені деканатом заочного факультету. Результати захисту контрольної роботи фіксуються у спеціальній відомості за градаціями “зараховано” або “не зараховано”.

Студенти, які у міжсесійний період не змогли знайти необхідні для виконання письмової контрольної роботи літературні джерела, зобов’язані виконати аудиторну контрольну роботу.

Таблиця 1

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Завдання 1

1. Шляхи розвитку механічного устаткування в громадському харчуванні.

2. Класифікація технологічних машин.

3. Структура, продуктивність та потрібна потужність технологіч­них машин.

4. Класифікація універсальних кухонних машин.

5. Змінні виконавчі механізми.

5. Типи приводів універсальних кухонних машин. Навести їх кіне­матичні схеми.

6. Посудомийні машини періодичної дії.

7. Посудомийні машини безперервної дії (МПУ-1400).

8. Машина для миття приборів.

9. Механізація процесу миття овочів.

10. Вібраційна машина для миття овочів.

11. Машини для миття функціональних ємностей, контейнерів, сте­лажів.

І2.Картоплеочищувачі періодичної дії.

ІЗ. Картоплеочищувачі безперервної дії.

14. Обґрунтування режимів роботи, знаходження основних параметрів

та геометричних розмірів картоплеочищувачів.

15.Визначення продуктивності та потрібної потужності картоплеочищувачів.

16. Рибоочищувачі.

17. Кавомолка.

18. Конструкція механізмів для розмелу, обґрунтування їх конструктивних параметрів і режиму роботи.

19. Теоретичні основи різання харчових продуктів. Характеристика рублячого та ковзного різання.

20.Класифікація овочерізальних машин. Обґрунтування умов утри­мання продуктів в час різання.

21. Конструкція, принцип роботи дискових овочерізок, їх кінема­тичні і принципові схеми.

22. Конструкція, принцип роботи роторної овочерізки, її принци­пова схема.

23. Конструкція, принцип роботи овочерізки для варених овочів.

24. Визначення продуктивності та потужності дискової овочерізки.

25. Фактори, що впливають на якість просу­вання та подрібнення м'яса.

26. Визначення продуктивності та потужності м'ясорубки.

27. Конструкція м'ясорозрихлювача.

28. Конструкція хліборізок. Визначення продук­тивності і потрібно ї потужності.

29. Машини для нарізання гастрономічних продуктів.

30. Машини для протирання продуктів.

ЗІ. Машини для тонкого подрібнювання варе­них продуктів.

32. Машини для приготування пюре в стравоварильних котлах.

33. Обґрунтування режиму роботи фаршемішалок і механізму для приготування салатів і вінегретів.

34. Фактори, що вливають на продуктивність фаршемішалок

35. Робочі органи тістомісиль­ної машини

36. Фактори, що впливають на якість готового продукту

37. Класифікація збивальних машин.

38. Кінематична схема машини МВ-35М.

39. Кінематична схема машини МВ-6О.

40. Суть процесу і технологічні вимоги до дозувально-формуваль­ного обладнання.

41. Машини для розкачування тіста.

42. Котлетоформувальна машина МФК-2240.

43. Машина РДМ-5.

44. Обґрунтування вимог до будови сіковидавлювачів.

45. Вимоги до будови просіювачів.

46. Класифікація і індексація ваговимірювального обладнання. Вимоги до ваговимірювальних приладів.

47. Обґрунтування вимог до будови настільних та пересувних вагів.

48. Порядок перевірки вагів та гир.

49. Вимоги до контрольно-касових машин. Їх принципова будова.

50. Порядок впровадження і роботи на електронних контрольно-ка­сових машинах.

51. Поточно-механізовані лінії для переробки овочів.

52. Механізовані лінії по виробництву м'ясних та рибних напів­фабрикатів.

53. Поточні лінії для виробництва борошняних напівфабрикатів.

54. Технологічні автомати.

55. Торгові автомати і напівавтомати.

56. Механізація вантажно - розвантажувальних робіт. Класифікація

підйомно-транспортного обладнання.

57.Вантажопідйомні машини й механізми.

58. Транспортуючі машини та установки.

Таблиця 2

Завдання 2

Рекомдації 3 виконання

2 Завдання контрольної роботи

Виконуючи розрахункове завдання студент повинен згідно ва­ріанту розрахувати три види машин необхідної продуктивності (картоплеочищувальну машину, дискову овочерізку та м’ясорубку). Рекомендовано схеми розрахунку приведено. Значення параметрів, що вводять в розрахункові формули приймаються студентом самостій­но після вивчення рекомендованої літератури по темі, а також виходячи з практичних навиків та даних аналізу будови та конструк­тивних особливостей діючого обладнання на підприємствах громад­ського харчування.

Картоплеочищувальна машина

Її розрахунок зводиться до визначення за заданою продук­тивністю геометричних параметрів робочої камери, частоти обер­тів робочого органу, а також потужності електродвигуна, задавшись кінематичною схемою машини.

І. Розрахувати об’єм та геометричні параметри робочої камери. Виходячи з практики експлуатації картоплеочищувальних машин, треба задатись часом циклу обробки картоплі. За заданою про­дуктивністю знаходиться маса картоплі, що загружається, і об’єм робочої камери. Під час розрахування діаметра робочої камери для конусної картоплеочищувальної машини можна прий­няти загальну висоту (висоту чаші, висоту робочої камери та висоту обичайки) рівну діаметру камери (Н_заг=D). За розрахованим об'ємом та даним співвідношенням знаходиться діаметр камери. Виходячи з параметрів машин, які серійно ви­пускаються, задавшись половиною кута у вершині конуса Ө=30⁰, знаходиться висота та діаметр чаші.

2. Розрахувати частоту обертів робочого органу.

Користуючись довідковими даними, даними розрахунку геометрич­них параметрів машини, знаходиться значення частоти обертів робочого органу.

3. Розрахувати потужність електродвигуна.

Користуючись формулами, знаходиться потужність необхідна в машині для подолання сил тертя між клубними та робочим орга­ном, а також на підйом маси клубні в в робочій камері. Задаючись кінематичною схемою машини з урахуванням коефіцієн­тів корисної дії електродвигуна та передачі, визначається потужність електродвигуна машини.

Дискова овочерізка

Приступаючи до розрахунку дискової овочерізки треба самос­тійно визначитись з продуктом та видом нарізки, а також з конс­трукцією пристрою утримання продукту від провертання та довжиною ножа, яка повинна бути не меншою за 75 мм. Розрахунок овочерізки зводиться до знаходження частоти обертів диску з ножами і потужності електродвигуна. Під час виконання розрахунків необхідні дані приймаються самостійно згідно вимог рекомендованої літератури а також даних машин, які серійно ви­пускаються.

М’ясорубка

1. Розрахунок м’ясорубки зводиться до визначення основних геометричних параметрів робочих органів м’ясорубки.

2. Визначення частоти обертів робочих органів та потужності

електродвигуна.

Користуючись даними підручника, а також розмірами робочих орга­нів та продуктивністю м’ясорубки, знаходиться частота обертів шнеку. Прийнявши кінематичну схему машини з урахуванням коефі­цієнтів корисної дії електродвигуна та передачі за даними підручника та вище зроблених розрахунків, визначається потужність електродвигуна.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ

КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

Кафедра технологічного обладнання харчових

виробництв і торгівлі

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Технологічне обладнання галузі”

Виконав (ла): студент (ка) ( Прізвище, ім'я, по батькові)

( Назва факультету, номер групи )

Перевірив: к.т.н..доц. кафедри ТОХВіТ

Гончаренко Г.М,

Полтава 200__р.

ЗМІСТ

1. Вступ…………………………………………………………………….3

2. Навчальна програма змістовного модуля

дисципліни…………………………………………………………………..5

3. Робоча навчальна програма……………………………………………18

4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни…………………..38

5. Індивідуальні завдання для самостійного роботи студента

та методичні рекомендації до їх вивчення………………………………198

17