Правила безпечної експлуатації машин.

Журнал результатів дослідження до роботи №5

Тип машини_______________________________________________

Продукт___________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

Тема: Машини для розпушування м’яса

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи м'ясорозпушуючих машин і механізмів;

- придбати навики їх експлуатації;

- визначити конструктивні й експлуатаційні параметри м'ясорозпушувачів;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів з розрахунками і визначити якісні показники процесу розпушування м'яса.

Матеріальне забезпечення: машина для розпушування м'яса МРМ-15, змінний механізм МРПІІ-1. Лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги, інструкції і паспорти до м'ясорозпушувачів, каталоги і плакати існуючих машин.

Продукти: м'ясо

Література:

Л1 - с.311-320.

Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1.Суть процесу розпушування м’яса і вплив його на якість готового продукту і час теплової обробки.

2.Які види підлягають розпушуванню.

3.Типи машин і змінних механізмів, що використовуються для розпушування м’яса.

4.Назвати основні параметри, що характеризують роботу Які конструктивні параметри м’ясорозпушувачів впливають на його продуктивність.

5.Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

Ознайомитися з машинами для розпушування м'яса МРМ-15 , МС-19-1400 і МРП-ІІ-І. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи м'ясорозпушувачів.

Розібрати машину і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити будову робочих інструментів:

- вийняти каретку з ножами;

- роз'єднати каретку на дві половини;

- вивчити конструкцію каретки;

- визначити кількість ножів (фрез) на кожному валу каретки;

- виміряти віддаль між зубцями ножа, довжину ріжучої кромки одного зубця, діаметр ножа, віддаль між ножами (фрезами) і міжцентрову віддаль валів каретки;

- порахувати кількість зубців на ножі.

Вивчити кінематичну схему машини.

Хід і методика виконання експерименту:

Ознайомитися зі схемою стенду і призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

Підготувати м'ясорозпушувач до роботи:

відповідно до інструкції по експлуатації зібрати машину (звернути увагу на надійне з’єднання половинок каретки і зачеплення штифтів валів каретки з напівмуфтами привідних валів приводу, на правильність встановлення двох гребінок і відсутність між ножами сторонніх предметів);

впевнитись в наявності заземлення (занулення);

підставити тару для обробленого продукту.

Підготувати продукт. М'ясо помити, видалити сухожилля і нарізати на порційні шматочки у відповідності з технологічними вимогами. Виміряти довжину і товщину кожного шматочка і визначити їх середню довжину і ширину.

Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході і заміряти споживану електродвигуном потужність.

Виконати розпушення м'яса (для контролю залишити два порційні шматочки – один не розпушений, а другий розпушений вподовж волокон):

визначити за допомогою секундоміра час оброблення всіх порцій м'яса;

визначити споживану електродвигуном потужність при розпушуванні м'яса.

Виконати тепловий обробіток м'яса. При тепловій обробці стежити за станом контрольних і розпушених шматочків м'яса.

Провести дегустацію контрольних і розпушених зразків м'яса.

Після завершення дослідження виконати санітарну обробку машини: робочі інструменти почистити від залишків продукту, промити їх водою, протерти і зібрати машину.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу машини для розпушування м'яса.

Продуктивність м'ясорозпушувачів визначається з виразу:

Q=3600 φ , (шт/год)

де v – кутова швидкість ножа (фрези);

n – частота обертання ножа, об/хв;

r –радіус ножа в місці прикладення сили м;

r = S/2

S – міжцентрова віддаль робочих валів, м;

L – довжина порційного куска, м;

φ – коефіцієнт перерв подачі м'яса, φ = 0,2-0,5

Продуктивність м'ясорозпушувачів визначається і за формулою:

Q=3600 φ , (шт/год)

де n_n – кількість порцій м'яса, шт;

τ – час за який оброблюють всі порції м'яса, с;

Потужність, яку необхідно затратити на розпушування м'яса в м'ясорозпушувачі, може бути визначена за формулою:

N=2ωּqּbּzּr

де ω- кутова швидкість ножа, рад/с;

q – питомий опір різанню;

q = 500-800Н/м – для парного м'яса;

q = 2300-3000Н/м – для мороженого м'яса;

b – довжину ріжучого краю одного зубця ножа;

z – число зубців ножів на одному валу, які надрізають м’ясо;

r – радіус ножа в місці прикладення сили, м.

Корисна потужність машини визначається за формулою:

N_кор.=N_заг.-N_х.х.,

де N_заг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, Вт;

N_х.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу, Вт

Коефіцієнт корисної дїї машин для розпушування м’яса визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу результатів дослідження.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи; технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), їх питомі показники; заповнений журнал результатів дослідження; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Будова м’ясорозпушувачів.

2. Робочі органи машин для розпушування м’яса, їх будова.

3. Що запобігає намотуванню продукту на ножові блоки?

4. Як визначаються основні параметри, що характеризують роботу машин для розпушування м’яса.

5. Правила безпечної експлуатації машин.

Журнал результатів дослідження до роботи №6

Тип машини _______________________________________________

Продукт __________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

Тема: Дозувально-формувальне обладнання

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи дозувально-формувального обладнання;

- придбати навики його експлуатації;

- визначити конструктивні та експлуатаційні параметри котлетоформувальної машини;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів.

Матеріальне забезпечення: машина для формовки котлет МФК-2240, ручний дозатор масла РДМ-5. Лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги, інструкції і паспорти до обладнання, каталоги і плакати існуючих машин.

Продукти: м'ясо

Література:

Л1 - с.408-437.

Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення дозувально-формувального обладнання.

2. Основні вимоги до обладнання, що виконує фасувально-формувальний процес.

3. Суть процесу дозування і формування продуктів, що виконується за допомогою обладнання.

4. Типи машин і змінних механізмів, що використовуються для дозування і формування продуктів.

5. Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

Ознайомитися з конструкцією котлетоформувальної машини МФК-2240 і ручного дозатора масла РДМ-5. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів.

1. Вивчити будову і принцип роботи котлетоформувальної машини.

2. Частково розібрати котлетоформувальну машину і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити будову робочих інструментів:

- зняти лопасті, що знаходять в бункері для нагнітання котлетної маси, звернути при цьому увагу на їх будову та як вони закріплюються;

- зняти зкидач котлет і бункер для паніровочних сухарів;

- зняти кришку стола і бункер для фаршу і вивчити її конструкцію;

- зняти формуючий стіл, звернути увагу на кріплення стола на приводному валі;

- вивчити конструкцію формуючого столу, поршнів;

- вивчити конструкцію механізму регулювання товщини напівфабрикату (ходу поршня);

- вивчити конструкцію привідного валу і кулачка-копіру;

- ознайомитися з приводом машини;

3. Зібрати котлетоформувальну машину.

4. Визначити діаметр поршнів і їх максимальну та мінімальну глибину опускання, максимальну та мінімальну товщину котлет.

5. Визначити діаметр, висоту і об’єм бункеру для фаршу.

6. Вивчити правила експлуатації і технічного обслуговування машин.

7. Вивчити кінематичну схему машини.

Хід і методика виконання експерименту:

Ознайомитися зі схемою стенду і призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

Провести дослідження роботи котлетоформувальної машини на холостому ході.

включити машину і визначити частоту обертання приводного валу стола;

заміряти споживану потужність електродвигуном.

Виконати технологічний процес формування котлет:

підготувати і завантажити в бункер котлетну масу;

засипати в відповідний бункер паніровочні сухарі;

підготувати листи для вкладання котлет, посипавши їх паніровочними сухарями;

відрегулювати за вказівкою викладача необхідну масу котлет. За допомогою регулювального гвинта встановити необхідну глибину опускання поршня;

виконати формування котлет заданих мас, зважуючи при цьому котлети після кожної зміни положення регулювального гвинта. Виготовлені машиною котлети знімаються за допомогою лопатки і складаються не панірованою стороною на підготовлений лист;

визначити за допомогою секундоміра час виготовлення котлет заданої маси;

заміряти споживану потужність електродвигуном при виготовленні котлет.

Після завершення дослідження виконати санітарну обробку машини: робочі інструменти почистити від залишків продукту, промити їх водою, протерти і зібрати машину.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу котлетоформувальної машини.

Теоретична продуктивність котлетоформувальних машин визначається за формулою:

Q_T = 60 ·n·z , кг/год

де n – частота обертання робочого столу, об/хв;

z – кількість котлетоформуючих ячейок в столі, шт.

Продуктивність котлетоформувальної машини може бути визначена з виразу:

Q=3600 , (шт/год)

де Z – кількість котлет, виготовлених машиною, шт;

τ- час виготовлення котлет, с

Корисна потужність машини визначається за формулою:

N_кор.=N_заг.-N_х.х., кВт

де N_заг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, Вт;

N_х.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу, Вт

Питомі затрати енергії на процес виготовлення одної котлети:

Р = , кВт · год/шт

Коефіцієнт корисної дії котлетоформувальної машини визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу результатів дослідження.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); заповнений журнал результатів дослідження; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1.Будова і принцип роботи котлетоформувальної машини МФК-2240.

2. Робочі органи котлетоформувальної машини, їх будова і призначення.

3. Як визначаються основні параметри, що характеризують роботу котлетоформувальної машини.

4. Ручний дозатор масла, будова і принцип роботи.

5. Як відбувається регулювання порції масла, що видавлюється?

6. Правила безпечної експлуатації машин.

Журнал результатів дослідження до роботи №7

Тип машини _______________________________________________

Продукт __________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Тема: Машини для просіювання борошна,

розкатування і замісу тіста.

Мета роботи:

• вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для просіювання борошна, розкатування і замісу тіста;

• придбати навики їх експлуатації;

• визначити конструктивні й експлуатаційні параметри машин і механізмів для просіювання муки, розкатування і замісу тіста;

• виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

Матеріальне забезпечення: машини для замісу тіста ТММ-1М і розкатування тіста МТР-60М, змінний механізм для просіювання муки МПП-ІІ-1. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин.

Література:

1. Л1 - с.44-64, 365-386.

2. Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення процесу просіювання борошна.

2. Призначення тістомісильних машин і вимоги до конструкції робочих органів.

3. Який рух виконує тістомісильний важіль?

4. Призначення машини для розкатування тіста.

5. Чому вальці в процесі розкатування тіста повинні посипатися борошном?

6. Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

І. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин та змінних механізмів для просіювання борошна.

1. Вивчити будову машин та змінних механізмів для просіювання борошна шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Розібрати змінний механізм для просіювання борошна і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити комплектність машин.

3. Підготувати просіювальний механізм МС 24-300 до роботи і звернути увагу на правила збирання механізму.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

ІІ. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин для замісу тіста.

1. Вивчити будову машин для замісу тіста шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір тістомісильної машини і вивчити конструкцію окремих вузлів і механізмів. Звернути увагу на будову приводу, кривошипу, шарового шарніру, на призначення маховика, розташованого на верхньому кінці валу електродвигуна, конструкцію фундаментної плити; діжу, особливості її кріплення.

3. Підготувати тістомісильну машину ТММ-ІМ до роботи. Звернути увагу на правильність встановлення тістомісильної діжі.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

ІІІ. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машини для розкатування тіста МРТ-60М.

1. Вивчити будову машин для розкатування тіста шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір тістомісильної машини МРТ-60М і вивчити конструкцію окремих вузлів і механізмів. Звернути увагу на будову приводу, механізму регулювання зазору між вальцями, будову транспортеру, як відбувається натяжка стрічки транспортеру, яким шляхом відбувається коливальний рух бункера для просіювання муки, на наявність блокувального пристрою та його призначення.

3. Підготувати тісторозкатувальну машину МРТ-60М до роботи.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схема прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Які марки машин для просіювання борошна використовуються на підприємствах та їх будова?

2. Чому під час роботи просіювала МС 24-300 лійка повинна бути доверху наповнена борошном.

3. Як вручну перевести місильний важіль в верхнє положення?

4. Як закріплюється візок діжі на фундаменті плити?

5. Як приводиться в дію тістомісильний важіль?

6. Як приводиться в дію діжа?

7. Як регулюється товщина розкатування тіста?

8. Як виконано електроблокування в машині МРТ-60М і його призначення?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

Тема: Машини для нарізання хліба і гастрономічних продуктів

Мета роботи:

• вивчити будову і принцип роботи машин для нарізання хліба і гастрономічних продуктів;

• придбати навички їх експлуатації;

• визначити конструктивні і експлуатаційні параметри хліборізок, що впливають на якість нарізання хліба;

• виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

• провести порівняльний аналіз отриманих результатів з розрахунками і визначити якісні показники процесу нарізання хліба.

Матеріальне забезпечення: хліборізки і машини для нарізання гастрономічних продуктів, лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги. Інструкції, паспорти, каталоги та плакати існуючих машин для нарізання хліба і гастрономічних продуктів.

Продукт: хліб.

Література:

1. Л1 - с.330-347.

2. Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Принцип роботи машин для нарізання хліба і вимоги до якості продукту.

2. Чому в хліборізці МРХ-200 використовується дисковий ніж? Який рух він виконує і чому?

3. Від чого залежить продуктивність хліборізки?

4. За допомогою якого показника дають якісну оцінку процесу нарізання продукту?

5. Які випускаються типи машин для нарізки гастрономічних продуктів, в чому їх відмінність?

6. Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин для нарізання хліба типу МРХ-200, АХМ-300Т і гастрономічних продуктів МРХ-300А, МРГУ-370. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів та плакатів на яких представлені плани і розрізи машин.

2. Розібрати машину для нарізки хліба і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей:

• розібрати частково машину;

• вивчити привід машини: визначити діаметр шківів пасової передачі, число зубців зірочок ланцюгової передачі, число зубців малої і великої зірочок планетарної передачі, зняти дані електродвигуна; познайомитися із конструкцією гальмування і блокування;

• вивчити конструкцію дискового ножа, визначити його діаметр кут загострення, віддаль між віссю привідного валу і віссю ножа, кут між радіусом ножа і перпендикуляром до водила в точці початку і кінця нарізки хліба;

• вивчити конструкцію пристрою для загострення ножа;

• вивчити конструкцію пристрою регулювання товщини відрізаних скибочок (при цьому звернути увагу на кріплення ексцентрика, регулювання ексцентриситета),

• ознайомитися з пристроєм переривчастої подачі хліба в зону нарізання.

Хід і методика виконання експерименту:

1. Ознайомитися із схемою стенду та призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

2. Зібрати машину і після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході (включити машину і заміряти споживану потужність електродвигуном.

3. Виконати технологічний процес нарізання хліба:

• зважуємо порцію хліба;

• встановлюємо необхідну товщину нарізання скибочок хліба;

• закріплюємо порцію хліба в каретці захватом подаючого пристрою і заводимо в зачеплення ролик каретки з ходовим гвинтом;

• включити машину;

• за допомогою секундоміра визначити час подачі порції хліба до ножа, час нарізання і час повернення каретки в попередній стан і закріплення нової порції хліба;

• вимірюємо споживану потужність електродвигуном при нарізанні продукту;

Забороняється: під час роботи машини виймати руками

скибочки хліба

4. Зважити нарізаний хліб. Візуально визначити якість його нарізання і визначити процент відходів.

5. Дослід повторюють на іншому виді хліба.

6. Виключити машину і провести її санітарний обробіток. Очистити ніж від налиплої м'якушки, а машину від крихт хліба.

7. При необхідності ніж загострити.

8. Виконати нарізку хліба на машині АХМ 300Т. Звернути увагу на характер руху ножа і пристрої, що подає хліб.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу хліборізки.

Теоретична продуктивність хліборізок визначається з виразу:

Q_т = кг/год,

де m – маса нарізаної порції хліба, кг;

τ_з – час подачі хліба до ножа, с;

τ_н – час нарізки хліба, с;

, с

де l – довжина нарізаної порції хліба, м;

h – товщина відрізаної скибочки хліба, м;

n_в – частота обертання дискового ножа навколо осі приводного валу, об/хв;

τ_в – час повернення каретки в попередній стан і закріплення порції хліба, с.

Процент відходів хліба при нарізанні його на скибочки визначається із виразу:

,

де m₁- маса якісно нарізаних шматочків хліба.

Корисна потужність машини визначається за формулою:

N_кор.=N_заг.-N_х.х.,

де N_заг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, кВт;

N_х.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу,кВт

Питомі витрати енергії Р на процес нарізання визначається по формулі:

, де

Т – час, витрачений на нарізання хліба, с

Т = τ_з +τ_н

Коефіцієнт корисної дії машин визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу спостережень.

Оформлення звіту про проведену роботу.

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); заповнений журнал спостережень; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Як регулюється товщина нарізки хліба в машині МРХ-200?

2. Як відбувається переривчаста подача хліба в зону нарізання?

3. Які в машині МРХ-200 є блокуючи пристрої і їх призначення?

4. Призначення гальм у хліборізці?

5. Як виконується загострення ножа в машині МРХ-200?

6. Який рух виконує лоток в машині МРГ-300А?

7. Як регулюється товщина нарізки продукту в машині МРГ-300А?

8. Правила безпечної експлуатації машин для нарізання хліба та гастрономічних продуктів.

9. Принципова будова машини МРГУ-370

10. Як забезпечується необхідна товщина нарізки в машинах МРГ-300А та МРГУ-370 ?

Журнал результатів досліджень до роботи №9

Тип машини____________________________________________

Продукт ________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10

Тема: Збивальні машини

Мета роботи:

• вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для збивання продуктів;

• придбати навики їх експлуатації;

• провести порівняльний аналіз вивчених типів машин і механізмів для збивання продуктів

Матеріальне забезпечення: машина для збивання продуктів МВ-6, МВ-35М,коктелезбивач “Воронеж”, змінний механізм МВП-ІІ-1. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин та змінних механізмів для збивання продуктів.

Література:

1. Л1 - с.386-408.

2. Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення збивальних машин і механізмів.

2. Якими збивачами комплектуються збивальні машини?

3. Який рух виконує збивач в збивальній машині?

4. Призначення коктейлезбивалок.

Порядок виконання роботи:

І. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи збивальних машин МВ-6, МВ-35М, коктелезбивача “Воронеж”, змінного механізму МС 4-7-8-20. Вивчити будову збивальних машин та змінних механізмів шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір збивальних машин і вивчити конструкцію і призначення окремих вузлів і деталей:

• вивчити конструкцію робочого бачка. Звернути увагу на кріплення бачка і будову механізму його підняття;

• вивчити комплектність машин змінними збивачами і їх призначення. Звернути увагу на кріплення збивача на вертикальному валі;

• вивчити приводи машин. Звернути увагу на їх конструкцію, що забезпечує регулювання швидкості збивача (конструкцію варіатора, коробки швидкостей). Знайти планетарний механізм і вивчити його конструкцію;

Підготувати збивальну машину до роботи, зібравши її відповідно з інструкцією по експлуатації.

Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході при різній частоті збивача. Визначити частоту обертання робочого органу, вияснити як вона змінюється.

Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машин.

Вивчити будову і правила експлуатації коктейлезбивача типу “Воронеж 2” і виконати технологічний процес приготування молочного коктейлю:

• підготувати необхідний продукт. Налити в стакан машини 240г охолодженого молока, 60г морозива і 60мл сиропу:

• встановити стакан на нижній скобі, підводячи його верхній край під видовжений кінець валу і верхню скобу з пусковим ричагом. При цьому верхній край стакана нажимає на ричаг і включає електродвигун. засікти час приготування коктейлю;

• через 30с зняти стакан і визначити густину коктейлю. В момент зняття стакану електродвигун автоматично відключається;

• не змінюючи швидкості обертання валу збивача приготувати коктейль з часом приготування відповідно 60, 90 і 120с і визначити його густину;

• визначити частоту обертання робочого органу і звернути увагу як вона впливає на якість приготованого продукту.