11.1. Ринкова трансформація грошово-кредитної та фінансової системи в Україні.

Грошово-кредитна система — це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в країні і закріплена національним законодавством. В Україні після здобуття незалежності гостро постало завдання створення вла­сної грошової системи, але воно вирішувалося непросто. Можна відокремити такі етапи становлення грошово-кредитної системи незалежної України.

І етап (1991-1994 pp.) пов'язаний:

по-перше, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України і НБУ про введення в Україні купонів багаторазового використання. Лібераліза-

231

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ція цін в цей період призвела до зростання середнього рівня цін майже де­сятикратно, що збільшило попит на готівку, якої Україна не могла отрима­ти від Росії. Тому купони почали виконувати роль готівки. Це було викли­кано нестачею рублевої готівки і прагненням захистити споживчий ринок від тиску їхньої маси. Але цієї мети не вдалося досягти. Впровадження ку­пона не лише не захистило внутрішній ринок, а й сприяло його спусто­шенню через відсутність необхідних передумов формування власної гро­шової системи, нераціональну фінансово-грошову політику, недоскона­лість чинного законодавства;

по-друге, з виходом України із рублевої зони. Так, 12.11.1992 р. Ука­зом Президента України єдиним платіжним засобом оголошувався україн­ський карбованець. Але за відсутності необхідної матеріальної бази Украї­на змушена була друкувати їх у Канаді та Великобританії на досить неви­гідних умовах і тому не могла забезпечити достатню масу грошей в еконо­міці. Крім того, карбованці в якості тимчасових грошей швидко втрачали свої переваги, знецінювалися і призвели до помітних ускладнень як у вну­трішніх, так і в зовнішніх платежах. Тому впродовж 1993-1996 років фор­мувалися правові та організаційні основи національної грошово-кредитної системи ринкового типу (див. табл. 11.1). Це був пік розладу економіки, розбалансованості грошової та фінансової систем. На 1993 р. приходився і пік інфляції, рівень якої досяг 10256%. (Для порівняння: інфляція в Росії у 1993 р. становила близько 1000%, тобто була в 10 разів меншою).

II етап (1995-2000pp.) пов'язаний з проведенням 2 вересня 1996 р. грошової реформи і введенням національної валюти — гривні. З 2 по 16 вересня 1996 р. український карбованець був вилучений з обороту і вве­дена постійна національна грошова одиниця — гривня. Введення її спри­яло подоланню гіперінфляції, запровадженню у практику нових методів та інструментів монетарного регулювання, зміцненню ринкових засад в економці.

До основних особливостей становлення грошово-кредитної системи незалежної України, на наш погляд, слід віднести:

по-перше, перехід від неринкової до ринкової грошово-кредитної сис­теми, порівняльна характеристика яких надана в табл. 11.1;

232

Глава 11. Особливості грошоВаКредитноі та фінансової системи національної економіки

Таблиця 11.1 Порівняльна характеристика ринкової і неринкової

Грошово-кредитної системи

Неринкова грошово-кредитна система	Ринкова грошово-кредитна система
Адміністративні методи регулюван­ня грошового обігу	Економічні методи та інструменти регулювання грошового обігу
Штучне розмежування готівкової і не готівкової сфер	Посилення пріоритетності безготів­кового обігу грошей
Закритий тип грошово-кредитної си­стеми	Відкритий тип грошово-кредитної системи
Адміністративне регулювання валю­тного ринку. Наявність значної кіль­кості валютних обмежень	Ринковий механізм формування ва­лютного курсу

по-друге, трансформація переважно грошової системи України в гро­шово-кредитну. Основою її стають гроші, які все більше набувають креди­тного характеру (див. табл. 11.2);

Таблиця 11.2 Види кредитних грошей

Депозитні гроші	Банкноти	Чеки	Векселі	Електронні гроші
Спеціальні	Грошові	Кредитний	Боргове зо-	Система банків-
розрахунки	знаки, ви-	засіб обігу,	бов'язання	ських розрахун-
між банками	пущені	який має на-	позичальни-	ків за допомо-
на основі	емісійним	каз власника	ка кредито-	гою електронно-
банківських	банком	рахунка (че-	ру про пове-	обчислювальних
переказів з		кодавця) кре-	рнення бор-	машин
одного ра-		дитній уста-	гу в призна-
хунка на		нові сплатити	чений тер-
інший		певну суму грошей чеко-утримувачу.	мін з випла­тою процен­тів

по-третє, перехід від готівкового до безготівкового грошового обігу. Це пов'язано з посиленням кредитної природи сучасних грошей.

У сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосеред­ньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів. За умов перехідної економіки з притаманними їй труднощами і протиріччями, становлення

233

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

нових видів господарювання, нових форм власності, грошова готівка про­вокує виникнення тіньового сектора економіки, незаконне привласнення коштів або їх відплив за кордон, що й спостерігалося в Україні.

У сфері безготівкового обороту гроші рухаються по рахунках у бан­ках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість кон­тролювати їх, а отже, впливати банкам та органам державного управління на відносини різних економічних суб'єктів. У цьому полягає головна пере­вага безготівкового обороту. Порівняно із західними країнами в структурі грошового обороту України питома вага готівки поки що надто висока;

по-четверте, важливою особливістю є створення нового (ринкового) механізму монетарного регулювання в Україні. В умовах перехідної економі­ки, з одного боку, склалася досить складна ситуація, яка перешкоджала ство­ренню саме ринкового механізму грошово-кредитного регулювання. Мається на увазі високий рівень інфляції, який провокував зростання попиту на інва­люту, розвиток тіньового сектора, приховування доходів від оподаткування, відтік кримінальних доходів за кордон, а також використання інших обхідних шляхів конвертації інфляційно ризикових грошових запасів у не грошові ак­тиви (наприклад, ювелірні, мистецькі вироби). Завадою на цьому шляху ста­вав також недостатній розвиток фінансового ринку та його інструментів. Але, з іншого боку, саме наявність цих перешкод робила перехід до нового меха­нізму грошово-кредитного регулювання неминучим і невідворотнім.

На фоні подолання численних протиріч і перешкод відбувалося фор­мування важливих рис ринкового грошово-кредитного регулювання (див. табл. 11.3).

Основними результатами розвитку грошово-кредитної системи на цьому етапі стали: подолання гіперінфляції, відпрацювання порядку регулювання валютного курсу, формування механізму регулювання банківських резервів тощо. Важливим напрямом формування ринкової грошово-кредитної систе­ми стало введення національної грошової одиниці — гривні, що знаменувало створення самостійної грошово-кредитної системи. Це відбувалося і в інших країнах СНД: в Росії — в 1992 р., у Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизста­ні, Молдові, Туркменістані — в 1993 p., в Азербайджані, Узбекистані — в 1994 p., Грузії, Таджикистані — в 1995 р., в Україні це сталося в 1996 р.

234