Глава 3. Економічний потенціал національної економіки

Цільовий і ресурсний аспекти ефективності тісно взаємопов'язані. Ці­льова ефективність змінюється прямо пропорційно ресурсній, а також об­сягу і якості використовуваних ресурсів. При підвищенні цільової ефекти­вності на основі зростання ефективності використання кожної одиниці на­явних ресурсів говорять про інтенсивну форму функціонування економіч­ного потенціалу суспільства. Підвищення цільової ефективності за рахунок залучення в суспільне виробництво додаткових ресурсів називають екстен­сивною формою функціонування потенціалу.

Для кількісної оцінки ефективності використання економічного поте­нціалу суспільства застосовується система показників, що складається із двох підсистем: підсистеми показників цільової ефективності й підсистеми показників ресурсної ефективності (див. рис. 3.2).

До першої підсистеми відносяться показники економічних результатів суспільного виробництва у співставленні з чисельністю населення: ВВП, ВИД на душу населення, а також показники обсягу накопичених матеріа­льних цінностей на душу населення. У підсистему показників ресурсної ефективності входять співвідношення між величиною отриманих результа­тів і масою ресурсів (продуктивність праці, фондовіддача тощо).

53

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

3.2. Виробничо-технологічний потенціал національної економіки

Україна є достатньо розвинутою індустріальною державою з потуж­ною промисловою базою. Одночасно в структурі промисловості спостері­гаються досить негативні тенденції (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Розподіл продукції промисловості по галузях (%)

	1992	1994	1996	1998	2000	2002	2004	2006
Уся промисловість	100	100	100	100	100	100	100	100
утому числі:
Базові галузі (усього)	43,4	42,6	46,3	49,3	49,7	45,9	52,7	56,4
з них:
електроенергетика	6,4	11,5	12,6	14,7	12,2	14,0	17,1	18,3
паливна промисловість	14,3	11,2	12,1	11,5	10,1	11,1	14,6	16,2
металургійний комплекс	22,7	19,9	21,6	23,1	27,4	20,8	21,0	21,9
Інші галузі:
хімічна і нафтохімічна	6,7	6,9	7,3	6,8	6,6	6,5	6,7	6,4
машинобудування	18,6	17,0	15,0	15,5	13,4	12,1	14,5	12,5
лісова, деревообробна і
целюлозно-паперова	2,2	2,4	2,2	2,0	2,0	2,0	2,1	2,3
будівельних матеріалів	3,6	4,0	3,3	3,5	3.6	3,7	4,8	5,9
легка промисловість	6,7	4,4	2,1	1,5	1,6	1,6	1,5	1,1
харчова промисловість	15,9	17,1	19,9	15,0	17,4	17,9	17,7	15,5

Як видно із наведеної таблиці, в галузевій структурі України перева­жають виробництва з видобутку та первинної переробки сировини, а питома вага машинобудування має тенденцію до зниження. Зважаючи на те, що га­лузям з видобутку та первинної переробки сировини притаманний відносно низький рівень валової доданої вартості на одиницю витрат, то подібна га­лузева структура свідчить про загальну невисоку ефективність вітчизняної економіки. Окрім того, переважання таких виробництв зумовлює високу енергоємність кінцевої продукції, що в умовах значної залежності нашої країни від імпорту енергоносіїв становить загрозу її економічній безпеці.

54