Глава 4. Мікрорівень національної економіки

рації в межах своєї частки і відповідно до неї бере участь в управлінні ак­ціонерним підприємством.

Спільне підприємство засноване на об'єднанні майна різних власників (змішана форма власності), у числі яких можуть бути юридичні особи та громадяни інших держав. Законодавством України дозволено відкриття і функціонування підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом.

За розмірами та масштабами діяльності виділяють великі, середні і малі підприємства. В Україні, згідно з Господарським кодексом, до ма­лих підприємств належать підприємства: у промисловості і будівництві — з кількістю працюючих до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфери — до 50 осіб; у невиробничій сфері — до 25 осіб; у роздрібній торгівлі — до 15 осіб. Домінуючою організаційно-правовою формою малого і середнього бізнесу є одноосібне володіння і товариство. Великий бізнес функціонує переважно у корпоративній формі.

На пострадянському просторі розвиток малого бізнесу розпочався з 90-х років XX століття і був представлений переважно торговцями, що ці­лком природно для періоду первісного нагромадження капіталу. Останнім часом частка малого і середнього бізнесу в торгівлі зменшується — його витісняють великі роздрібні мережі. Водночас зростає частка малого бізне­су у сфері послуг, будівництві та виробництві.

Загальна кількість підприємств малого і середнього бізнесу в Україні постійно зростає і у 2007 р. збільшилася майже до 2,5 млн одиниць, з них 50,5 тис. — середні підприємства, 309,3 тис. — малі підприємства, 42,9 тис. — фермерські господарства, 2058,2 тис. — фізичні особи-підприємці. Кількість суб'єктів малого підприємництва на 10 тис. населен­ня в середньому по країні складає 478 одиниць. Питома вага зайнятих на малих підприємствах досягає 20% від економічно активного населення країни. За оцінками Держкомстату, малий і середній бізнес формує до 16% ВВП (з урахуванням тіньової економіки).

Основними формами і механізмами господарської взаємодії малого, се­реднього та великого бізнесу є створення об'єднань, підприємницьких сіток, «інкубаторів» малого і середнього бізнесу, система субпідряду, лізинг, фран­чайзинг тощо. Так, об'єднання — це юридичні особи, які створюються на

81

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

добровільних засадах підприємствами чи установами для спільної діяльнос­ті на основі комерційного розрахунку. Залежно від специфіки структурної організації, управління і контролю розрізняють такі форми об'єднань: кон­церни, конгломерати, консорціуми, господарчі асоціації тощо.

Інтеграція малого, середнього та великого бізнесу, що відбувається у економічно розвинутих країнах, створює нові господарські системи — фі­нансово-промислові групи. Це комплекс різногалузевих виробничих під­приємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансо­вих установ (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), об'єд­наних спільними економічними і фінансовими інтересами, які здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою завою­вання або збереження домінуючих позицій на відповідному ринку.