Основні терміни та поняття

Грошово-кредитна система, фінансова система, банківська система, грошова маса, грошовий обіг, грошові агрегати, монетизація, монетарна політика, грошова емісія, гіперінфляція, девальвація національної грошо­вої одиниці, таргетування інфляції, валютна політика, режим регульовано­го плаваючого валютного курсу, кредитування економіки, державний борг, державний бюджет, державні видатки, профіцит та дефіцит бюджету, облі­гації внутрішньої державної позики.

Контрольні та дискусійні запитання

1. Охарактеризуйте основні напрямки трансформації грошово-кредитної та фінансової систем в умовах перехідної економіки України.

2. В чому полягають основні недоліки формування грошово-кредитної та фінансової систем на початковому етапі перехідної економіки України?

3. Які заходи в економіці сприяли приборканню інфляції, фінансово-бюджетній та валютно-курсовій стабілізації?

4. У країні існує достатньо високий рівень інфляції. Що робитиме Національний банк, щоб загальмувати інфляційні процеси?

5. Як Ви можете пояснити утримання стабільності обмінного курсу гривні і рівня інфляції в умовах зростання рівня монетизації економі­ки?

6. Які дискусії розгортаються в Україні щодо відповідності грошово-кредитної та фінансової систем вимогам економічного зростан­ня? Яких позицій стосовно змісту цих дискусій дотримуєтеся Ви?

7. У чому, на Ваш погляд, виявилося зростання ефективності грошо­во-кредитної та фінансової політики в Україні в 2000-2007 pp.?

249

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації План

1. Стан і перспективи розвитку відкритої національної економіки.

1. Основні тенденції інтернаціоналізації національних продукти­вних сил.

2. Інституціональні форми інтеграції національної економіки у світове господарство.

2. Основи безпеки національної економіки.

3. Цілі та напрями зовнішньоекономічної політики держави.

Література

1. Закон Украины «О внешнеэкономической деятельности». — К.: Украина, 1991.

2. Башнянин Г., Лазур П., Медведев В. Політична економія. Підруч­ник. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. — С. 304-516.

3. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. — С 66-106; 867-883; 953-960.

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / Під. ред. Г. Климко. — К.: Знання — Прес, 2002. — С 467-475.

5. Перехідна економіка. Конспект лекцій / За ред. В. Тарасевича. — Дніпропетровськ: Січ, 2001. — С 126-140.

6. Тарасевич В. Очерки теории переходной экономики. — К.: Наукова думка, 2001. —С. 120-122.

250

Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації

12.1. Стан і перспективи розвитку відкритої національної економіки

Становлення відкритої національної економіки є характерною озна­кою економічної глобалізації та об'єктивною тенденцією світового розвит­ку. Більшість країн світу мають відкриту економіку та інтегровані у світове господарство і світовий ринок.

Для відкритої економіки характерним є наступне. На макрорівні — це стала зовнішньоекономічна спеціалізація країни; конвертованість націона­льної валюти; участь у міжнародних ринках товарів, праці, інвестицій; пе­вна відповідність національних та світових цін тощо. На мікрорівні суб'єктам відкритої економіки властивий вільний вихід на зовнішні ринки та вільний вибір партнерів як у країні, так і поза її межами.

За впливом на світові економічні процеси розрізняють великі та малі відкриті економіки. Велика відкрита економіка завдяки масштабам вироб­ництва, реальній участі у міжнародному поділі праці, ступеню впливу на світові ринки товарів, капіталів, послуг, а також економічному й ресурс­ному потенціалу справляє відчутний вплив на формування світових еко­номічних процесів. Мала відкрита економіка, як правило, знаходиться під впливом тих тенденцій, що складаються на світових ринках внаслідок вза­ємодії великих відкритих економік.

Певний тип взаємодії великих і малих відкритих економік пропонується в теорії «нового міжнародного поділу праці», який останніми роками виконує роль офіційної доктрини ряду промислово розвинутих країн і міжнародних організацій та умовно поділяється на такі концепції як «взаємозалежність» країн та «модернізація» наявної моделі міжнародного поділу праці.

За першою концепцією, залежність розвинутих країн від тих, що роз­виваються, ґрунтується на екологічних чинниках (обмеженість та вичерп­ність ресурсів, несталість зовнішнього оточення), а залежність країн, що розвиваються, від розвинутих країн — на техніко-технологічних досягнен­нях останніх.

За другою концепцією, обґрунтовується доцільність модернізації між­народного поділу праці у напрямі встановлення нової галузевої спрямова-

251

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ності країн. Для країн, що розвиваються, рекомендують відмовитися від протекціоністських заходів та поширити залучення іноземних інвестицій у виробництво трудоємних, матеріалоємних, стандартизованих виробів, їх експорт, в першу чергу, у промислово розвинуті країни. Розвинутим краї­нам рекомендують зосередити свої інтереси на галузях з великою часткою висококваліфікованої праці та інтенсивним науково-технічним прогресом.

В якості альтернативних моделей національної відкритої економіки розглядають розвиток: по-перше, найбільш багатих країн «сімки»; по-друге, процвітаючих країн-супутників (Австрія, Норвегія, Швейцарія, Швеція, країни Південно-Східної та Східної Азії), які можуть у найближчі 20-25 років увійти в першу десятку, по-третє, країн — сировинних придат­ків (периферії) розвиненого світу, що розвивають виробництво, необхідне для задоволення потреб країн «сімки».

Становлення відкритої економіки України пов'язане з ліквідацією державної монополії зовнішньої торгівлі, використанням принципу порів­няльних переваг в міжнародному поділі праці, різних форм спільного під­приємництва, вільних економічних зон.

Перед країною постає складне завдання скористатися наявними пере­вагами та знайти шляхи отримання вигод від глобалізації, перетворити гло­бальну ринкову силу у продуктивну силу національної економіки. Голо­вний інтерес України — посісти таке місце у світовому поділі праці, між­народній торгівлі та фінансах, яке б відповідало її природним, трудовим та інтелектуальним ресурсам, сприяло реалізації потенціалу великої європей­ської держави. Країні слід перейти від екзогенно-залежного до ендогенно-орієнтованого розвитку.

Якщо екзогенно-залежна модель розвитку національної економіки характеризується високим рівнем експортно-імпортної залежності від ін­ших країн світу та пригніченим внутрішнім ринком, то ендогенно-орієнтована модель розвитку будується на партнерських зовнішньоеко­номічних відносинах та стратегії випереджаючого розвитку, тобто орієн­тована на захист національних інтересів в умовах глобалізації.

Для того щоб відставання України від розвинутих країн за рівнем ВВП на душу населення скоротилося до прийнятних меж, необхідно забез-

252