Глава 6. Суспільне відтворення та макроекономічна рівновага

незалежність і конкурентоспроможність національної економіки. Серед них не тільки експорторозширюючий, але й імпортозаміщуючий види зростання.

Як це не парадоксально, але одним із позитивних наслідків фінансової кризи, різкого падіння курсу гривні, подорожчання імпортних товарів і втечі спекулятивних капіталів (1998-1999 pp.) було формування спри­ятливих умов для імпортозаміщуючого зростання, яке пов'язане, з поверненням національного товаровиробника на вітчизняний ринок.

Використовуючи значний потенціал імпортозаміщуючого зростан­ня, слід враховувати такі властиві йому обмеження: а) орієнтація переважно на внутрішній попит; б) ігнорування національних економічних порівняльних переваг; в) певні вади в рівні конкурентоспроможності національних ресурсів і продукції.

Зрозуміло, ці обмеження не вічні та не непохитні. Але ж і світовий досвід поки що не має прикладів успішної постіндустріалізації економіки тільки на основі імпортозаміщуючого зростання.

Здатність національної економіки вийти на рівень найбільш розвину­тих економік визначається темпами стратегічного постіндустріального економічного зростання. Його джерелами покликані стати конкурентосп­роможні цілісні відтворювальні контури, які органічно поєднують всі скла­дові життєвого циклу продукції, дозволяють досягти максимального ефек­ту від опанування значних сегментів світового ринку, стають носіями гло­бального економічного зростання.

На відміну від багатьох країн Центральної та Східної Європи, Україна має серйозні передумови для постіндустріального зростання. В наявності — важливі складові відтворювальних контурів і макротехнологій з умовними назвами: «Космос», «Літак», «Турбіна», «Автонобіль», «Танк», «Судно», «Волоконна оптика». Але, на жаль, для більшості з них характерні незавер­шеність та фрагментарність. В сучасних умовах вони значною мірою еконо­мічно відрізані від джерел сировини і обладнання, кредитних ліній, ринків збуту. Це не тільки не сприяє їх розвитку, а наближає до межі виживання.

Підводячи підсумки, неохідно ще раз підкреслити, що кожний з роз­глянутих видів економічного зростання має певні передумови, механізми

143

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

і наслідки. Але слід виходити з того, що в системі видів зростання прові­дне місце має посісти постіндустріальне як стратегічно ефективне. В так­тичному плані незаперечна доходотворча роль імпортозаміщуючого зрос­тання.

Комплексний підхід щодо реалізації вказаного «сценарію» розвитку потребує відповідних взаємопогоджених зусиль двох «свідомо цілеспря­мованих» елементів «триєдиного» механізму регулювання сучасної еконо­міки (державного і громадянського регулювання) та творчого використан­ня ними потужного стимулюючого потенціалу третього елементу — кон­курентно-ринкового саморегулювання.

Усі заходи, які можуть бути задіяні для стимулювання і підтримання економічного розвитку і зростання, за сферою дії умовно поділяються на дві великі групи. До першої, загальної групи включаються заходи, що ма­ють об'єктом свого втручання національну економіку в цілому, визнача­ють загальні умови функціонування суб'єктів господарювання та сприят­ливість економічного середовища (рис. 6.5).

Друга, селективна, група утворюється з механізмів та інструментів, спрямованих на вирішення завдань в окремій відносно великій сфері еко­номіки (екологічній, соціальній, інноваційко-інвестиційній, грошово-кредитній, бюджетно-фінансовій тощо). Детальніше про них йтиметься у подальших главах розділу «Національна економіка».

144

145

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК