Глава 4. Мікроршень національної економіки

робничих і невиробничих витрат та одержаних результатів господарської діяльності.

Зміст комерційного розрахунку деталізується виділенням у його стру­ктурі певних характеристик:

• самоокупність (беззбитковість), тобто підприємство повинно здійс­нювати процес відтворення шляхом відшкодування господарських витрат;

• рентабельність (прибутковість) означає створення умов для роз­ширеного відтворення за рахунок отримання прибутку;

• самофінансування передбачає використання в якості джерел фінан­сування господарської діяльності власних доходів; залучення на ко­мерційній основі кредитних коштів; емісію і продаж акцій.

За оргаїтаційно-правовою формою підприємств розрізняють одно­осібне володіння, товариство (партнерство) і корпорацію. Одноосібне во­лодіння — це підприємство, що належить одному власнику (або сім'ї), який сам здійснює керівництво, одержує увесь прибуток і відповідає за всіма зобов'язаннями. Відмінними рисами одноосібного володіння є прос­тота в організації та мобільність; безроздільне володіння і розпоряджання капіталом та результатами діяльності; мінімізація невиробничих витрат; високий рівень ризику і банкрутств, бо одноосібне володіння — суб'єкт необмеженої відповідальності.

Партнерство — це об'єднання на договірній основі декількох осіб як співвласників (об'єднання фінансів, відповідальності, знань та досвіду) з ме­тою спільної підприємницької діяльності. Переваги партнерства полягають у досить легкій процедурі організації; в поглибленій спеціалізації управління; можливості зниження бізнесового ризику шляхом його розподілу між учас­никами. Втім, можливі труднощі в управлінні внаслідок розбіжності ділових інтересів партнерів; брак фінансових можливостей для здійснення масштаб­них інвестиційних проектів; висока ймовірність реорганізації і нестабіль­ність. Види партнерства залежать від ступеня відповідальності членів за його зобов'язаннями і ступеня участі в управлінні. Відповідно розрізняють:

— товариство з обмеженою відповідальністю, коли партнери несуть відповідальність в межах частки участі у статутному капіталі;

77

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

• товариство з додатковою відповідальністю, коли партнери несуть відповідальність у межах власного внеску, а у разі нестачі коштів відповідають своїм майном у однаковому для всіх розмірі (межі від­повідальності встановлюються при організації підприємства у стату­тних документах);

• повне товариство характеризується повною і рівною для всіх членів відповідальністю у межах власних активів;

• командитне підприємство характеризується розмежуванням відпо­відальності між партнерами. Залежно від статусу одні несуть повну відповідальність, а відповідальність інших обмежена внеском у ста­тутний фонд.

Корпорація — це юридично незалежне підприємство, в якому влас­ність та ризик поділені на частини, відповідальність кожного члена обме­жена його внеском у статутний капітал або вартістю акцій. Власники ак­цій отримують право володіння і користування (для працюючих на цьому підприємстві) майном підприємства і отримують частину прибутку у ви­гляді дивіденду. Корпорація характеризується розмежуванням функцій власності і управління, що суттєво підвищує ефективність управлінських рішень та підприємницької діяльності. З огляду на можливість залучення грошових капіталів через ринок цінних паперів корпорація має суттєві пе­реваги у фінансуванні крупномасштабних інвестиційних проектів та інно­ваційному розвитку. Втім, є й недоліки: досить складна процедура реєст­рації, фінансової та податкової звітності; подвійне оподаткування; наяв­ність монополістичних тенденцій і, відповідно, можливість гальмування інноваційних проектів; високі невиробничі витрати; бюрократизація внут-рішньофірмового управління.

Підприємства (фірми) ринкової національної економіки класифікують за різними критеріями:

■за типом власності;

■за розмірами;

■за видами і сферою діяльності.

Виходячи з різних критеріїв, класифікація підприємств (фірм) може бути представлена у вигляді табл. 4.1.

78