Глава 12. Національна економіка в умовах економічної глобалізації

Важливими передумовами розширення співробітництва між Україною та ЄС можна вважати:

• загальне покращання макроекономічної ситуації в Україні та більш динамічне просування економічних реформ;

• розв'язання проблем, які були спричинені, наприклад, практикою антидемпінгових розслідувань з боку ЄС, зокрема із більш широким та послідовним застосуванням Україною існуючих методів антидем-пінгу;

• розв'язання проблем, які виникають у зв'язку зі вступом України до СОТ, що є однією з передумов налагодження відносин з Євросою-зом;

• розширення номенклатурного та кількісного представництва вітчиз­няного виробництва на західноєвропейських ринках;

• участь в системі субрегіонального та прикордонного соціально-економічного співробітництва, зокрема на рівні Вишеградської гру­пи та ЦЕФТА⁶², а також в системі єврорегіонів.

Таким чином, відносини Україна — ЄС варто розглядати як процес, що має на меті розвиток національної економіки за європейськими станда­ртами та певне зближення з євроструктурами. Цей процес потребує трива­лої підготовчої роботи і в межах країни, і у взаємодії з країнами ЄС (част­кова інтеграція), а власне інституційна інтеграція не є реальною для Укра­їни в найближчі роки.

У економічних відносинах України з Російською Федерацією, з точки зору потужності зустрічних товаропотоків, порівняно інтенсивних вироб­ничо-коопераційних зв'язків, ринково-збутових чинників, домінуючим ве­ктором є співробітництво.

На пострадянському просторі експортно-імпортні операції України з Росією є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за но­менклатурою. Основу українського експорту до Росії складають продукція металургійної промисловості (передусім вироби із чорних металів, феро­сплави, профілі, алюміній), машинобудування (електричні машини, ванта-

62 ЦЕФТА — Центрально-Європейська Угода про Вільну Торгівлю (CEFTA — Central European Free Trade Agreement).

265

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

жні автомобілі, двигуни), продовольство (м'ясо, молочні продукти, цукор, алкогольні напої, консервовані продукти), продукція хімічної промислово­сті (шини, пластмаси та вироби з них, фарби, органічні хімічні сполуки, миючі засоби). Головна стаття експорту України до Росії — це послуги, пов'язані з транзитом енергоносіїв українською територією.

Безумовним «лідером» імпорту з Росії є енергоносії (природний газ та нафта), які складають більше 70% від загального обсягу імпорту, продук­ція машинобудування (механічне обладнання, автомобілі), продукти хіміч­ної промисловості (зокрема, синтетичний каучук) тощо. Чинниками, що стримують нарощування експорту української продукції до РФ, є жорсткі кількісні обмеження та високі митні тарифи на товари машинобудування, сільського господарства, зокрема цукру, та інші протекціоністські заходи.

Складовою двостороннього співробітництва країн є прикордонна спів­праця, на сприяння розвитку якої в лютому 2000 р. була підписана Про­грама міжрегіонального і прикордонного співробітництва України та Ро­сійської Федерації.

Наявний процес економічної інтеграції країн СНД відображає певні відмінності в умовах та завданнях економічного розвитку, а також певні політичні суперечності. Активізацію економічного співробітництва в рам­ках СНД може забезпечити послідовний переговорний процес, узгодження правових систем, регулятивних механізмів, заходів зовнішньоекономічної політики. Найбільш реальним для України в рамках СНД та у двосторон­ніх відносинах з пострадянськими країнами є запровадження зони вільної торгівлі.

Основними напрямами співробітництва країн СНД можуть бути :

• інтенсивний розвиток виробничо-технологічної кооперації підпри­ємств і галузей, які пов'язані традиційними зв'язками, що склалися за часів єдиної держави;

• спільний вихід на ринки третіх країн з кооперованою продукцією, з великомасштабними будівельно-монтажними послугами;

http://www.masters.donntu.edu.ua/qhistory/ustav/dec_5_ua.html — Міжнародний благо­дійний фонд вчених-універсалів "Український діалог".

266