Глава 2. Історичні аспекти формування національної економіки

єм Ойкумени. Але внаслідок демографічного вибуху в Греції у VII ст. до н.е. тут з'являються перші колонії та утворюються поліетнічні держави полісного типу (Ольвія, Тіра, Пантікапей, Херсонес тощо). Поліси фактич­но виконували роль перевалочних пунктів, саме через них ремісницькі ви­роби експортувалися з Греції на північ, а збіжжя зі степів півночі імпорту­валося у Грецію. Але в III ст. до н.е. українська пшениця стає неконкурен­тоспроможною на ринках Еллади, що призводить до глибокої кризи квазі-національних економік Північного Причорномор'я. Разом з тим, посилю­ється автаркічність полісних економік, їх незалежність, зростає ступінь їх­ньої національності із втратою статусу квазінаціональності. Втім, такі тен­денції поширювалися одночасно з поширенням у полісах мультикультура-лізму, коли місцеві стереотипи поведінки отримували все більшу кількість прибічників. На зламі тисячоліть, як наслідок поразки Мітридата IV, Пів­нічне Причорномор'я опиняється в зоні інтересів Римської держави, а еко­номіки полісів знову набувають статусу квазінаціональних серед числен­них мікронаціональних економік варварських племен. Напади кочовиків наприкінці доби античності призвели до остаточної загибелі полісів.

2.2. Становлення національних економік за часів Середньовіччя

Варварські королівства, що утворилися на рештках Західної Римської імперії, важко сприймати в якості національних економік. Господарські взаємовідносини між окремими феодальними утвореннями мають обмеже­ний характер, а в певних випадках майже відсутні (наприклад, автаркізація герцогств Сполетто та Беневенто в межах Лангобардського королівства). Млявими залишаються і товарно-грошові відносини між меншими феода­льними володіннями, що входять до складу герцогств чи графств. Величе­зна кількість грошових систем, митних перепон є характерною ознакою тих часів. А отже, терени Європи були покраяні на численні мікронаціона-льні економіки. Фома Аквінський фактично обстоював думку про тотож­ність кордонів феодальних князівств та кордонів національних економік. З

39

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

сучасних позицій ця думка є сумнівною, оскільки застосовується лише один критерій — межі дії єдиної грошової системи.

На території України в добу раннього Середньовіччя розвиток націо­нальної економіки фактично обмежувався кордонами Київської Русі, де утверджувалися феодальні відносини, формувалася ієрархічна феодальна система. Домінування натурального господарства значно гальмувало роз­виток єдиної національної економіки. Причому, в ІХ-ХІ століттях навіть за розмірами мікронаціональних економік Україна значно поступалася своїм західноєвропейським сусідам. Це пов'язано зі значним сповільненням роз­витку вотчинного землеволодіння. Особливості господарства Київської Русі визначалися вкрай низькою щільністю населення, наявністю великої кількості незаселеної землі, можливістю селян, у разі посилення утисків з боку феодалів, переселитися на нові землі. Отже, середнє натуральне гос­подарство і за обсягом значно поступалося своїм аналогам у Німеччині чи Франції. Разом з тим, на території України існує єдина грошова система.

Формування зрілих феодальних відносин у XII—XIII століттях приво­дить до посилення тенденцій регіоналізації. Укрупнення мікронаціональ­них економік відбувається синхронно з розпадом єдиної національної еко­номіки в межах Київської Русі. Центр економічного життя поступово пе­реноситься з Київського князівства на південний захід — у Галицько-Волинське. Разом з тим, класична феодальна система на території України так і не утворилася. Ленна система фактично не замінила бенефіціальну систему землеволодіння, майорат не набув загального поширення, як у За­хідній Європі, а селяни, в своїй більшості, залишилися особисто вільними. За наявності численної та добре організованої спільноти партачів цехи не досягають такої влади, як у католицьких країнах. Феодальний розбрат по­гіршує конкурентні можливості мікронаціональних економік на землях України, і упродовж наступних століть всі вони стають складовими сусід­ніх національних економік: Центральна Україна — національної економіки Великого князівства Литовського, Північно-Східна Україна — Московсь­кого князівства, західні землі — Польського королівства, Буковина та За­карпаття — Молдавського князівства та Угорського королівства.

40