- •Нейрохірургія
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми:
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Vіі. Еталони відповідей до задач.
- •Vііi. Рекомендована література до теми.
- •І. Актуальність теми
- •Іі. Головна мета навчання
- •В результаті вивчення теми студенти повинні
- •Конкретні цілі заняття:
- •Іv. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Лікування черепно-мозкової травми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •І. Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Iі. Гіперекстензійні ураження:
- •Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Кваліфікована допомога
- •У спеціалізованих мікрохірургічних та нейрохірургічних стаціонарах необхідно:
- •Хірургічна тактика
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіi. Рекомендована література
- •1. Ознайомитися з:
- •2. Знати:
- •Вивчити:
- •Засвоїти:
- •V. Зміст теми
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Загальні рекомендації по веденню хворих з пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Задачі для самоконтролю.
- •Viiі. Еталони відповідей до задач
- •Додаток
- •Класифікація пухлин головного мозку, яка може застосовуватися для всіх первинних пухлин головного мозку.
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Фактори ризику ускладнень при хірургічному лікуванні хворих із стенотичними ураженнями судин головного мозку
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Консервативна терапія
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (wfns)
- •Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •2. Протинабрякова терапія.
- •3. Протисудомна терапія.
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Абсцес головного мозку
- •Загальний аналіз крові
- •Комп’ютерну томографію
- •Viі. Рекомендована література
- •Вади розвитку нервової системи (Adams r., Sidman r., 1968)
- •Вади розвитку головного мозку.
- •Гідроцефалія
- •Методи діагностики вродженої гідроцефалії.
- •Краніостеноз
- •Лікування краніостенозу:
- •Мальформація Кіарі
- •Клінічна картина мальформацій Кіарі
- •Діагностика
- •Лікування мальформації Кіарі
- •Черепно-мозкові грижі
- •Клінічна картина
- •Вади розвитку хребта та спинного мозку (дизрафії).
- •Класифікація spina bifida
- •Клінічна картина:
- •Методи діагностики вад розвитку нервової системи.
- •Пренатальна діагностика вад розвитку нервової системи плода.
- •II. Постнатальна діагностика вад розвитку нервової системи новонароджених та дітей старшого віку.
- •Лікування
Лікування краніостенозу:
Єдиним ефективним лікуванням краніостенозу є хірургічне втручання. Його мета полягає у забезпеченні нормального росту мозку, корекції внутрішньочерепної гіпертензії, попередження зорових порушень тощо. Характер оперативного втручання залежить від виду синостозу.
Зокрема, при скафоцефалії (синостозі сагітального шва) показана сагітальна чи парасагітальна краніотомія з використанням трансплантатів. При тригоноцефалії (синостозі лобового шва) операція проводиться на передній черепній ямці, нерідко з розсуванням та пластикою орбіт. Лікування синостоза коронарного шва (лобова плагіоцефалія) полягає у лобовій краніотомії з корекцією деформації орбіт. При синостозі лямбдоподібного шва (потиличній плагіоцефалії) застосовують різноманітні оперативні втручання, зокрема, білатеральну потиличну краніотомію з перміщенням кісткових клаптів, стрічкоподібну краніотомію тощо. При оксицефалії (вежеподібному черепі) також показано проведення різних видів краніотомій.
При синостозі одного шва оперативне втручання має проводиться до досягнення дитиною віку 1 року, оптимально— до 4-х місячного віку, що сприяє нормальному розвитку мозку і нормалізації форми черепа.
Мальформація Кіарі
Мальформація Кіарі — вада розвитку нервової трубки; яка виникає на ранніх етапах ембріогенезу і полягає у неправильному формуванні структур задньої черепної ямки і нерідко стовбура головного мозку. Найчастіше виникає зміщення одного чи обох мигдаликів мозочка та стовбура головного мозку у великий потиличний отвір та нижче, що в більшості випадків супроводжується гемодинамічними та ліквородинамічними порушеннями. Дана вада часто поєднується з гідроцефалією, зі стенозом водопроводу мозку, черепно- та спинно-мозковими грижами, сирингомієлією, агенезією мозолистого тіла, рахішизисом.
Перший детальний опис даної патології з розробкою класифікації був зроблений в 1891 р. професором Пражського університету H.Chiary. Запропонована ним класифікація і донині залишилася практично не зміненою. В 1894 році професор J. Arnold, морфолог Гейдельбергського університету, також описав аналогічну симптоматику у дитини у поєднанні зі «spina bifida”. Тому в літературі дана патологія описується як мальформація Арнольда-Кіарі , хоча останнім часом все частійше як мальформація Кіарі (МК) .
В залежності від характера морфлогічних змін заднього мозку при МК виділяють 4 варіанта цієї вади розвитку:
1 варіант — зміщення миглаликів мозочка нижче рівня великого потиличного отвору переважно до верхнього краю дуги атланта, часто супроводжується сирингомієлією на шийно-грудному рівні;
2 варіант — зміщення мигдаликів мозочка до С1, С2 та нижче, каудальна дислокація структур ЗЧЯ (стовбур та 4-й шлуночок розташовані нижче норми, частково чи повністю в спинномозковому каналі, а каудальні черепні нерви мають висхідний напрямок (на вдміну від нисхідного в нормі). Для данного варіанту характерно формування менінгомієлоцелє в шийному відділі та розвиток гідроцефалії.
3 варіант — найтяжча форма дистопії, часто є субокципітальне енцефаломенінгоцелє (зміщення структур мозочка в грижевий мішок краніовертебральної ділянки, зміщення та деформація IV-го шлуночка, часте поєднання з гідроцефалією та spina bifida);
4 варіант — гіпоплазія мозочка з ектопією довгастого мозку (часто поєднується з арахноїдальною кітсою даної ділянки та гідроцефалією).
Найбільшу клінічне значення мають МК 1 та МК 2.
Частота МК 1 в популяції складає 3,3–8,2 випадків на 1000 населення, переважають особи жіночої статі (ч\ж=1\1,3). МАК 2 у поєднанні зі спинномозкововими грижами в 1–2 випадках на 1000 новонароджених.
МК 3 та МК 4 зустрічається дуже рідко. МК 3, як правило, не сумісне з життям.