Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт

Анатомічна локалізація	Ділянка	Термінологія
Передні відділи хребцевого каналу	Тіло хребця	Остеомієліт хребця
		Спондилодисцит
		Спондиліт
	Міжхребцевий диск	Дисцит
	Паравертебральний простір	Паравертебральний абсцес
		Ретрофарінгеальний абсцес
		Медіастиніт
		Медіастинальний абсцес
		Емпієма, перикардит
		Піддіафрагмальний абсцес
		Перитоніт
		Псоас абсцес
Задні відділи хребцевого каналу	Підшкірний простір	Інфекція поверхневих ран
		Інфікована серома
	Підфасціальний простір	Інфекція глибоких ран
		Параспінальний абсцес
	Задні елементи	Остеомієліт
		Інфекція глибоких ран
Хребцевий канал	Епідуральний простір	Епідурит
		Епідуральний абсцес
	М’яка мозкова оболонка	Менінгіт
	Павутинна оболонка	Арахноїдит
	Субдуральний простір	Субдуральний абсцес
	Спинний мозок	Інтрамедулярний абсцес
		Мієліт

У хворих із ХСМТ є значний ризик (до 50%) виникнення тромбоемболічних ускладнень (тромбоз глибоких вен гомілки та тромбоемболія легеневої артерії). Для профілактики цих ускладнень проводиться бинтування нижніх кінцівок, масаж, рання активізація потерпілих, введення фраксипарину – по 0,3 мл 2 рази на добу в підшкірну клітковину передньобокової поверхні живота, потім призначають тиклід – по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 2-3 міс.

При гнійних ускладненнях, токсико-септичному стані для ліквідації вторинного імунодефіциту призначають Т-активін (по 1 мл 0,1% розчину підшкірно або внутрішньом’язово через день, сумарна доза – 500 мкг) у поєднанні з імуноглобуліном (по 25 мл крапельно з інтервалом у 24 і 48 год.). На курс лікування 75 мл.

Для зниження спастичності у спінальних хворих застосовують мідокалм, баклофен,черезшкірну електронейростимуляцію.Метод електронейростимуляції досить ефективний при лікуванні порушень м’язового тонусу (спастичності) у хворих з ускладненою травмою хребта.

Адекватна ліквідація компресії СМ і деформації хребта в ранні терміни після травм, надійна внутрішня фіксація ушкодженого хребетного сегменту, ефективна профілактика пролежнів та урологічних ускладнень забезпечують сприятливий перебіг післятравматичного періоду ХСМТ. Надалі слід завчасно проводити комплексну медичну та соціальну реабілітацію постраждалих.

Широко застосовують ЛФК, масаж кінцівок, фізіотерапевтичні методи (іонофорез з лідазою, прозерином; електростимуляція сечового міхура). Через 3-4 міс. хворих переводять у відділення реабілітації. Крім відновлювальної терапії, їх навчають трудовим навичкам. Наступна реабілітація та соціальна реадаптація хворих проводиться в санаторно-курортних умовах (Саки, Слов’янськ Донецької області, Солоний лиман Дніпропетровської області та ін.). Послідовне застосування різних адекватних протезно-ортопедичних пристроїв дає можливість значно поліпшити результати лікуванння хворих з травматичними ураженнями хребта і спинного мозку. Особи, які перенесли ХСМТ, підлягають диспансерному нагляду.