- •Нейрохірургія
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми:
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Vіі. Еталони відповідей до задач.
- •Vііi. Рекомендована література до теми.
- •І. Актуальність теми
- •Іі. Головна мета навчання
- •В результаті вивчення теми студенти повинні
- •Конкретні цілі заняття:
- •Іv. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Лікування черепно-мозкової травми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •І. Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Iі. Гіперекстензійні ураження:
- •Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Кваліфікована допомога
- •У спеціалізованих мікрохірургічних та нейрохірургічних стаціонарах необхідно:
- •Хірургічна тактика
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіi. Рекомендована література
- •1. Ознайомитися з:
- •2. Знати:
- •Вивчити:
- •Засвоїти:
- •V. Зміст теми
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Загальні рекомендації по веденню хворих з пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Задачі для самоконтролю.
- •Viiі. Еталони відповідей до задач
- •Додаток
- •Класифікація пухлин головного мозку, яка може застосовуватися для всіх первинних пухлин головного мозку.
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Фактори ризику ускладнень при хірургічному лікуванні хворих із стенотичними ураженнями судин головного мозку
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Консервативна терапія
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (wfns)
- •Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •2. Протинабрякова терапія.
- •3. Протисудомна терапія.
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Абсцес головного мозку
- •Загальний аналіз крові
- •Комп’ютерну томографію
- •Viі. Рекомендована література
- •Вади розвитку нервової системи (Adams r., Sidman r., 1968)
- •Вади розвитку головного мозку.
- •Гідроцефалія
- •Методи діагностики вродженої гідроцефалії.
- •Краніостеноз
- •Лікування краніостенозу:
- •Мальформація Кіарі
- •Клінічна картина мальформацій Кіарі
- •Діагностика
- •Лікування мальформації Кіарі
- •Черепно-мозкові грижі
- •Клінічна картина
- •Вади розвитку хребта та спинного мозку (дизрафії).
- •Класифікація spina bifida
- •Клінічна картина:
- •Методи діагностики вад розвитку нервової системи.
- •Пренатальна діагностика вад розвитку нервової системи плода.
- •II. Постнатальна діагностика вад розвитку нервової системи новонароджених та дітей старшого віку.
- •Лікування
Вивчити
етіологію, патогенез та епідеміологію травматичних ушкоджень хребта та спинного мозку і периферичних нервів;
класифікацію ушкоджень хребта та спинного мозку і периферичних нервів;
основні клінічні прояви хребетно-спинномозкової травми і ушкоджень периферичних нервів;
шкали неврологічних порушень при спінальній травмі (ASIA, Frankel);
шкали оцінки ступеня порушення рухової і чутливої функції та больового синдрому при ушкодженнях периферичних нервів;
алгоритм діагностики хребетно-спинномозкової травми і травм ПНС;
алгоритм надання допомоги хворим із травмою хребта та спинного мозку і периферичних нервів;
покази до нейрохірургічного лікування хворих із хребетно-спинномозковими ушкодженнями та травмою периферичних нервів.
Засвоїти
принципи організації нейрохірургічної допомоги постраждалим із травматичними ушкодженнями хребта та спинного мозку і периферичних нервів;
методологію встановлення діагнозу, сучасні об’єктивні методи дослідження із застосуванням діагностичної апаратури;
принципи першої лікарської допомоги потерпілим із невідкладними станами при травмі хребта, спинного мозку та периферичних нервів;
основні принципи нейрохірургічних втручань при травмі хребта, спинного мозку та периферичних нервів;
принципи трудової та судово-медичної експертизи постраждалих із травмою хребта, спинного мозку та периферичних нервів;
принципи медико-соціальної реабілітації хворих.
Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
Термін |
Визначення |
Нестабільні ушкодження |
Нестабільність ушкодження зумовлюється порушенням анатомічної цілісності хребців, дисків, суглобів та зв’язкового апарату, при яких можливе повторне зміщення хребців з додатковою компресією спинного мозку та корінців. До нестабільних ушкоджень хребта належать багатоуламкові (вибухові) переломи, ротаційні ушкодження, вивихи хребців, переломи та вивихи суглобових відростків, розриви міжхребцевих дисків та їх поєднання з ужкодженням тіл хребців. Усі хворі з нестабільністю хребта потребують лікувальної стабілізації (за допомогою корсетів, шин, стяжок, з використанням хірургічних методів). |
Гематомієлія
|
Гематомієлія - крововилив у сіру речовину спинного мозку, що проявляється дисоційованими розладами чутливості |
Відкрита хребетно-спинномозкова травма |
Відкритими є ушкодження хребта і спинного мозку, при яких місце поранення м’яких тканин співпадає з місцем ушкодження хребта і існують передумови для інфікування спинного мозку і його оболонок |
Спондилодез |
Оперативне втручання, метою якого є фіксація та стабілізація хребта за допомогою кістки, пластичного матеріалу або металевих конструкцій |
Ламінектомія |
Оперативне втручання на хребті, при якому проводиться резекція остистих відростків і дужок хребців |
Електронейроміографія |
Метод дослідження, що дозволяє зареєструвати потенціал дії нерва та окремих груп м’язових волокон, визначити швидкість проведення імпульсу в різних групах волокон на різних ділянках нерва. Даний метод найбільш повно характеризує ступінь порушення провідності нерва та денерваційних змін у м’язах, дозволяє визначити рівень ушкодження та простежити динаміку регенераційного процесу. |
Невропраксія |
Тимчасова втрата фізіологічної функції – провідності нерва після легкого ушкодження. Анатомічні зміни – головним чином з боку мієлінових оболонок. Клінічно спостерігаються переважно рухові порушення. З боку чутливості перш за все відзначаються парестезії. Вегетативні порушення відсутні або не виражені. Відновлення настає протягом декількох днів. Ця форма відповідає струсу нерва. |
Аксонотмезис |
Більш складна форма ушкодження нерва внаслідок стиснення або розтягнення. Анатомічна безперервність нерва зберігається, але морфологічно виявляються ознаки валлерівської дегенерації дистальніше місця ушкодження. |
Невротмезис |
Повний перерив нерва або тяжке ушкодження з розривом окремих його стовбурів, внаслідок чого регенерація неможлива без хірургічного втручання. |
Невроліз |
Оперативне втручання, спрямоване на звільнення нерва із рубцево-злукових тканин. |
Ендоневроліз (внутрішній невроліз) |
Виділення пучків нервового стовбура із рубців після розтину епіневрію. Його виконують для декомпресії пучків і з’ясування характеру ушкодження волокон нерва. |
Невротизація |
Оперативне втручання, яке полягає у відновленні функції нерва за рахунок іншого, менш важливого у функціональному відношенні, нервового стовбура. При цьому незмінений нерв-донор зшивають із дистальним кінцем ушкодженого нерва. Розрізняють пряму невротизацію, коли нерви з’єднуються безпосередньо, і невротизацію через вставку, якою є вільний трансплантат. |
Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:
Як поділяються травматичні ушкодження хребта й спинного мозку?
Які види та характер травматичних ушкоджень периферичних нервів?
Класифікація травматичних ушкоджень хребта і спинного мозку.
Класифікація травматичних ушкоджень периферичних нервів.
У чому полягає особливість надання першої медичної допомоги і транспортування хворих із ХСМТ?
Який обсяг допомоги надається постраждалим із відкритими ушкодженнями периферичних нервів на догоспітальному етапі?
Які клінічні ознаки ушкодження спинного мозку?
Яка клінічна симптоматика ХСМТ в залежності від рівня ураження? Невідкладна допомога на догоспітальному етапі.
Яка найчастіша локалізація ушкоджень периферичних нервів?
Які допоміжні методи обстеження застосовують при травматичному ушкодженні хребта, спинного мозку та периферичних нервів?
Якою повинна бути тактика нейрохірурга при переломо-вивихах хребта в залежності від рівня ураження?
Яка лікувальна тактика при поєднаних ушкодженнях периферичних нервів?
Що може бути причиною стиснення спинного мозку при ХСМТ?
Принципи консервативного лікування ХСМТ і травми ПНС.
Сучасні принципи хірургічного лікування ушкоджень хребта й спинного мозку.
Оптимальні строки хірургічного лікування ушкоджень периферичних нервів, його основні принципи.
Назвіть ранні та пізні ускладнення при травматичному ушкодженні хребта й спинного мозку.
Профілактика пізніх ускладнень при ХСМТ.
Які види лікування застосовуються у відновлювальному періоді?
Як проводиться реабілітація хворих із травматичним ушкодженням хребта, спинного мозку та периферичних нервів?