Viі. Рекомендована література

1. Комплексная MP-диагностика абсцессов головного мозга./Тронин И.Н., Корниенко В.Н., Подопригора А.Е. и др.// Вопросы нейрохирургии. - 2002. №1 с. 7 - 11.

2. Клиника, диагностика, лечение при абсцессах головного мозга отогенного генеза./ Нечипоренко В.П., Лозицкая В.И., Климов З.Т. и др.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. №3 с. 540 - 542.

3. Лечение абсцессов головного мозга пункционным методом./ Мосийчук Н.М., Дзяк Л. А., Новик Ю.Е. и др.// Український нейрохірурпчний журнал. - 2001. №2 с. 18 -19.

4. Оптимизация хирургической тактики при внутримозговых абсцессах./ Матвеев С. А., Матвеев А.С., Лалов Ю.В. и др.// Український нейрохірургічний журнал. - 2001. №2 с. 32-33.

5. Успешное лечение больного тотальным удалением посттравматического абсцесса головного мозга./ Хатомкин Д.М., Максимов ВВ., Осетров АС.// Нейрохирургия. -2005. №2 с. 39-41.

Вади розвитку

I. Актуальність теми:

Частота дефектів невральної трубки становить близько 1–2 дітей на 1000 дітей, що народилися живими (Аряєв М.Л., Семененко І.В. та ін., 1999). ВНТ належать до найпоширеніших вроджених вад розвитку (від 1:300 до 1:2000), однак на їх частоту впливають географічні, етнічні відмінності, застосовувані у системі громадського здоров’я підходи до профілактики. Високі рівні спостерігаються в Індії, Північному Китаї (3,7:1000), Ірландії. Частота ВНТ є вищою серед європейців, ніж серед африканців, індіанців, японців. Окрім того, протягом останніх десятиріч спостерігається тенденція до зниження ВНТ у ряді країн світу.

Питання діагностики, а особливо пренатальної, розробка хірургічних та реабілітаційних методів лікування хворих з вродженими вадами нервової системи є не лише неврологічною чи в певних випадках нейрохірургічною проблемою, а в цілому важливою медико-соціальною проблемою. Відомо, що у більшості випадків ні хірургічне, ні реабілітаційне лікування не повертає дітей з вадами розвитку ЦНС до повноцінного життя, а пожиттєвий догляд за ними лягає важким тягарем на плечі як сім'ї так суспільства в цілому.

І тому, актуальним залишається вивчення етіопатогенезу вроджених вад нервової системи, проведення своєчасної пренатальної діагностики, розробка методичних рекомендацій по профілактиці та діагностиці вад розвитку нервової системи як для лікарів загального профілю, акушерів-гінекологів, педіатрів та ін., так і для пацієнтів, відповідна просвітницька робота серед молоді, в тому числі і через засоби масової інформації.

Ґрунтовні знання студентами клінічних проявів різноманітних вад розвитку нервової системи, уміння провести диференційну діагностику з іншими патологічними процесами в головному мозку та застосувати адекватні методи діагностики без сумніву буде сприяти ранній діагностиці та вибору оптимального варіанту лікування вад розвитку ЦНС.

II. Мета заняття:

Навчальна мета: Студенти повинні ознайомитися з принципами класифікації пухлин головного мозку в залежності від локалізації та гістоструктури, оцінити дані неврологічного огляду та допоміжних методів дослідження при постановці діагнозу пухлини головного мозку, із врахуванням показань та протипоказань до їх проведення, основними методами хірургічного та комбінованого лікування даної категорії хворих. Важливим є ознайомлення майбутніх лікарів з поняттям “якість життя” нейрохірургічних хворих та питаннями реабілітації хворих з пухлинами головного мозку.

Студенти повинні оволодіти навичками обстеження хворих з підозрою на пухлину головного мозку, поставити попередній діагноз, використовуючи при цьому дані анамнезу та об’єктивного обстеження, скласти алгоритм обстеження конкретного хворого, визначити діагностичну цінність допоміжних методів обстеження. Необхідним є також навчити студентів умінню провести диференційну діагностику пухлин головного мозку із запальними процесами, патологією судин головного мозку, ускладненнями та наслідками перенесеної черепно-мозкової травми, вродженою патологією головного мозку тощо.

Впродовж заняття студенти мають ознайомитися з принципами надання невідкладної медичної допомоги хворим з пухлинами головного мозку, зокрема виникненні гострого оклюзійного синдрому, дислокаційних синдромів тощо.

Окремо слід наголосити студентам на необхідності врахування при діагностиці та лікуванні хворих з пухлинами головного мозку віку хворого, індивідуальних характерологічних особливостей та чіткого дотримання правил лікарської етики та деонтології.

Виховна мета: Ознайомити студентів з сучасними досягненнями в діагностиці та лікуванні пухлин головного мозку. Підкреслити важливість дотримання лікарями принципів етики та деонтології при лікуванні пацієнтів з пухлинами головного мозку.

ІІІ. Основні базові знання та вміння, необхідні для самостійного засвоєння теми «Вади розвитку ЦНС» (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Необхідні знання	Необхідні вміння
Анатомія людини	Особливості будови кісток мозкового черепа, анатомію головного мозку людини в нормі, цитоархітектоніка кори головного мозку, особливості кровопостачання головного мозку, будову лікворних шляхів, особливості топографії черепно-мозкових нервів. Особливості будови хребта та спинного мозку.
Фізіологія людини	Особливості фізіології нервової системи в нормі. Склад ліквору в нормі. Механізми ліквороциркуляції.
Гістологія та ембріологія	Гістологічна будова нейронів, глії в нормі. Стадії ембріогенезу ЦНС.	Уміти визначати на мікропрепаратах клітини нервової системи.
Патологічна анатомія	Особливості гістоструктури пухлин головного мозку нейроектодермального, мезенхімного походження, пухлин гіпофізу та шишкоподібної залози тощо.	Уміти визначати на мікропрепаратах пухлини головного мозку різних гістологічних типів.
Дисципліна	Необхідні знання	Необхідні вміння
Патологічна фізіологія.	Основні види порушень функції центральної нервової системи (рухової, чутливої, трофічної тощо).
Оперативна хірургія та топографічна анатомія	Топографічна анатомія голови. Основні доступи до структур головного мозку. Поняття про трепанацію черепа. Топографічні анатомія хребта та спинного мозку. Основні інструменти, що застосовуються в нейрохірургії.
Офтальмологія	Будова зорового аналізатора. Значення дослідження гостроти зору, полів зору та очного дна у хворих з підозрою на вади розвитку ЦНС. Функція II,III,IV,VI черепних нервів	Оцінити дані дослідження гостроти зору, полів зору, очного дна.
Неврологія	Основні симптоми та синдроми ураження структур головного мозку.	Уміти проводити неврологічний огляд хворих з підозрою на пухлину головного мозку
Оторинолярингологія	Топографічна анатомія та функція I та VIII пари черепно-мозкових нервів. Значення оторинолярингологічного дослідження в діагностиці гідроцефалії.
Педіатрія, неонатологія	Неврологічне дослідження доношеного та недоношеного новонародженого. Показники розвитку дітей першого року життя та дошкільного віку.
Психіатрія	Особливості основних емоційно-вольових та когнітивних порушень при вадах розвитку ЦНС.
Імунологія	Особливості порушень імунного статусу пацієнтів з гідроцефалії. Принципи імуногістохімічного дослідження при вадах розвитку ЦНС.	Оцінити дані імунограми в нормі та при патології.
Рентгенологія та радіологія	Особливості нейрорентгеноанатомії головного мозку. Основні принципи та методика проведення рентгенографії черепа, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії головного мозку, радіоізотопні методи дослідження головного мозку.	Оцінити дані рентгенографії черепа, комп’ютерної та магнітно резонансної томографії головного мозку, радіоізотопних методів дослідження головного мозку.

ІV. Зміст заняття:

Незважаючи на відсутність єдиної теорії виникнення процесу онкогенезу, ряд авторів наголошують на необхідності врахування наступних факторів ризику виникнення пухлин головного мозку (Inskip P., 1995, Preston m., 1996).

1. генетичний фактор ;

2. дія несприятливих факторів навколишнього середовища (іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля, високий вміст пестицидів в організмі, наявність канцерогенів на виробництві, таких як бензол, хлоропрен, свинець та інші, забрудненість атмосферного повітря тощо);

3. наявність в організмі онкогенних вірусів (в тому числі віруса Епштейна-Бара, папіломи людини 16 та 18 типів, СНІДу тощо);

4. спосіб життя (шкідливі звички, в тому числі дієтичний фактор);

5. перенесені черепно-мозкові травми;

6. наявність пухлин у батьків або близьких родичів.

генетичних факторів та деяких тератогенних чинників як фізичної (гіпертермія), так і хімічної природи (гіпервітаміноз А, вальпроєва кислота, антагоністи фолієвої кислоти, гіперглікемія та інші).