- •Нейрохірургія
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми:
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Vіі. Еталони відповідей до задач.
- •Vііi. Рекомендована література до теми.
- •І. Актуальність теми
- •Іі. Головна мета навчання
- •В результаті вивчення теми студенти повинні
- •Конкретні цілі заняття:
- •Іv. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Лікування черепно-мозкової травми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •І. Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Iі. Гіперекстензійні ураження:
- •Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Кваліфікована допомога
- •У спеціалізованих мікрохірургічних та нейрохірургічних стаціонарах необхідно:
- •Хірургічна тактика
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіi. Рекомендована література
- •1. Ознайомитися з:
- •2. Знати:
- •Вивчити:
- •Засвоїти:
- •V. Зміст теми
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Загальні рекомендації по веденню хворих з пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Задачі для самоконтролю.
- •Viiі. Еталони відповідей до задач
- •Додаток
- •Класифікація пухлин головного мозку, яка може застосовуватися для всіх первинних пухлин головного мозку.
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Фактори ризику ускладнень при хірургічному лікуванні хворих із стенотичними ураженнями судин головного мозку
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Консервативна терапія
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (wfns)
- •Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •2. Протинабрякова терапія.
- •3. Протисудомна терапія.
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Абсцес головного мозку
- •Загальний аналіз крові
- •Комп’ютерну томографію
- •Viі. Рекомендована література
- •Вади розвитку нервової системи (Adams r., Sidman r., 1968)
- •Вади розвитку головного мозку.
- •Гідроцефалія
- •Методи діагностики вродженої гідроцефалії.
- •Краніостеноз
- •Лікування краніостенозу:
- •Мальформація Кіарі
- •Клінічна картина мальформацій Кіарі
- •Діагностика
- •Лікування мальформації Кіарі
- •Черепно-мозкові грижі
- •Клінічна картина
- •Вади розвитку хребта та спинного мозку (дизрафії).
- •Класифікація spina bifida
- •Клінічна картина:
- •Методи діагностики вад розвитку нервової системи.
- •Пренатальна діагностика вад розвитку нервової системи плода.
- •II. Постнатальна діагностика вад розвитку нервової системи новонароджених та дітей старшого віку.
- •Лікування
Лікування черепно-мозкової травми
І. Консеративне:
- струс, забиття, дифузне аксональне ушкодження головного мозку.
ІІ. Хірургічне:
- рани м’яких тканин голови;
- стиснення та вогнепальні пораненення головного мозку; - -- -втиснуті, уламкові, роздроблені та дирчасті переломи кісток черепа;
- наявність сторонніх предметів в черепній коробці.
VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
Завдання |
Вказівки |
Примітки |
Знати будову кісток черепа, топографо-анатомічну особливість оболонок головного мозку |
Назвати кістки черепа, оболонки мозку в топографічному порядку , синуси твердої мозкової оболонки |
|
Знати утворення , що відносяться до серединних структур головного мозку. |
Вміти пояснити основний принцип ЕХОЕГ обстеження. |
|
Вивчити класифікацію черепно-мозкової травми. Знати клініку легкої черепно-мозкової травми, вміти проводити диференційний діагноз гострим порушенням мозкового кровоточу. |
Вміти зібрати анамнез захворювання, оцінити стан хворого, визначити основні загальномозкові, вогнищеві та менінгеальні симптоми. |
|
Знати основні діагностичні методи черепно-мозкової травми. |
Вміти скласти план обстеження, оцінити комплекс отриманих результатів |
|
Вивчити тактику ведення хворих з черепно-мозковою травмою. |
Визначити послідовність надання медичної допомоги, знати основні покази до нейрохірургічного лікування та орієнтуватися у виборі методу хірургічного втручання |
|
Viі. Задачі для самостійного контролю
Задача 1.
Хлопчик 10 років, упав з велосипеда, свідомість не втрачав, механізм травми пригадує не чітко, скаржиться на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість. Об’єктивно – стан середньої тяжкості, дитина в’яла, в лобно-тім’яній ділянці праворуч незначний набряк м’ких ткани, відмічається спонтанний горизонтальний ністагм, тремор рук, вологі долоні, інших змін з боку неврологічного і соматичного статусу не виявлено. Які додаткові методи обстеження необхідно застосувати з метою уточнення діагнозу
загальний аналіз крові;
визначення вмісту гормонів в крові;
електроенцефалографія;
краніографія;
консультація окуліста;
Задача 2.
Пацієнт 26 років, внаслідок нападу групи незнайомих людей отримав травму голови, на момент травми втрачав свідомість, до дому повернувся самостійно, турбував незначний головний біль, нудота загальна слабкість. За медичною допомого звернувся через дві доби у зв’язку з тим, що не дивлячись на постільний режим посилився головний біль, появилось блювання, двоїння в очах, наросла загальна слабкість. Який попередній діагноз можно передбачити у хворого?
Дифузне аксональне ушкодження;
Струс головного мозку;
Епідуральна гематома;
Субдуральна гематома;
Забиття головного мозку.
Задача 3.
У клініку бригадою швидкої допомоги доставлено невідомого хворого, що був знайдений непритомним на вулиці з стороннім придметом в передньо-скроневій ділянці голови ліворуч. На час огляду свідомість порушена, відмічаються незначні вогнищеві симптоми ураження лівої півкулі головного мозку. В лівій скроневій ділянці на поверхні шкірми відмічається металевий предмет, у вигляді шапочки гвіздка, розміром до 7 мм в діаметрі, щільно фіксований з підлеглими тканинами. Життєфі функції збережені. Яка невідкладна лікувальна тактика повинна бути застосована в даному випадку?
Розсікти м’які тканини і витягнути гвіздок з кістки;
Не розсікати м’ких тканин і витягнути гвіздок;
Не видаляти гвіздок до покращеня стану хворого;
Видалити гвіздок шляхом резекції ділянки підлеглої кістки;
Видалити гвіздок шляхом кістково-пластичної трепанції.
Задача 4.
Потерпілу на будівництві доставлено у нейрохірургічну клініку, оскільки відмічалась травма голови тупим твердим придметом. На час огляду скарги на незначний головний біль, нудоту, загальну слабкість, вогнищевих симтомів немає. В правій тім’яній ділянці набряк та синюшність м’яких тканин. На краніографії відмічено лінійни перелом правої тім’яної кістки. Який діагноз необхідно поставити хворій?
Струс головного мозку;
Забиття м‘яких тканин правої тім’яної ділянки;
Забиття головного мозку;
Підшкірна гематома правої тім’яної ділянки.
Лінійний перелом правої тім’яної кістки;
Задача 5.
Хвора 28 років, після дорожно-транспортної пригоди, з ознаками черепно-мозкової травми поступила в нейрохірургічну клініку. Під час огляду хворої відмічено виражену лікворею з носа. Які дії необхідно застосувати з метою зупинки ліквореї?
Передню тампонаду носових ходів;
Люмбальну пункцію;
Задню тампонаду носових ходів;
Гемостатичну терапію;
Вентрікулопункцію
Задача 6.
Дитина 5 років, поступила в нейрохірурргічну клініку з черепно-мозковою травмою. Під час огляду виявлено неглибоку рану, без ушкодження апоневрозу, в потиличній ділянці. На краніографії відмічено лінійни перлом потиличної кістки. До якого виду виду відноситься дана черепно-мозкова травма?
Відкрита;
Закрита;
Відкрита проникаюча;
Відкрита непроникаюча;
Поєднана.
Задача 7.
Хлопчика 12 років, кінь ударив копитом в живіт, при падінні дитина ударилась головою об дерево, втрати свідомості не було. На час огляду в приймальному віддяленні загальний стан тяжкий, свідомість порушена, відмічається виражена блідість шкірних покривів, гіпергідроз. Пульс – 110\1хв., АТ 70\0 мм рт. ст., температура тіла в N. В потиличній ділянці садна і незначний набряк м’яких тканин. Неврологічна симптоматика не виражена.
На даних КТ обстеження голови без паталогічнгих змін. Які ще обстеження вданому випадку слід застосувати?
Електроенцефалографію;
Загальний аналіз крові;
Люмбальну пункцію;
Доплрографію;
Ангіографію.
Задача 8.
Хворий 32 роки, доставлений в нейрохірургічне відділення швидкою допомогою через 2 години від моменту падіння з висоти 5 метрів. Стан хворого поступово погіршується. Шляхом КТ обстеження голови виявлено масивну субдуральну гематому в ділянці задньої черепної ямки. Якою повинна бути подальша тактика?
Люмбальна пункція;
Консервативне лікування;
Динамічне спостереження;
Хірургічне лікування;
Субокципітальна пункція.
Задача 9.
Новонародженій дитині, з підозрою на пологову черепно-мозкову травму було проведено люмбальну пункцію і отримано кров’янистий ліквор. Який паталогія має місце в даному випадку?
Струс головного мозку;
Забиття головного мозку;
Кефалогематома;
Епідуральна гематома;
Гідрома.
Задача 10.
Під час сварки Хвора 34 років отримала удар сокирою по голові, свідомість не втрачала, блювання не було. На час огляду відмічається обширна скальпована кровоточаща рана м’яких тканин лівої тім’яно-скроневої ділянки. Загальномозкової та вогнищевої симптоматики не виявлено. Яке обстеження в дангому випадку необхідно провести в першу чергу?
Комп’ютерну томографію;
Ліквородинамічні проби;
Ехоенцефалографію;
Краніографію;
Ангіографію.