Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:

I. Пухлини нейроектодермального походження:

гліального ряду: астроцитоми; олігодендрогліоми; епендимоми; змішані форми; низькодиференційовані та недиференційовані гліальні пухлини: гліоми, гліобластоми; медулобластоми.

ІІ Пухлини оболонок черепних та спинномозкових нервів: шванома (невролеммома, невринома); змішані варіанти: нейрофіброма, нейрофібросаркома тощо.

IІІ. Пухлини мезенхімного походження:

пухлини оболонок менінгіоми (арахноїдендотеліоми); судинні пухлини (ангіоми, ангіокаверноми, гемангіоми, гемангіосаркоми, гемангіоретикульоми тощо); первинні злоякісні лімфоми; пухлини з оточуючих тканин (хондроми, хордоми, саркоми, ліпоми, остеоми, остеобластокластоми тощо)

IV Аденоми гіпофіза:

ацидофільні, базофільні, хромофобні, змішані, пролактиноми тощо.

V. Краніофарингіоми.

VІ.Пухлини шишкоподібної залози (пінеаломи, пінеоцитоми, пінеобластоми).

VІI. Вроджені пухлини (тератоми, епідермоїди, дермоїди, гетеротопічні пухлини, герміноми, ембріональний рак тощо).

VІII. Метастатичні пухлини (первинне джерело — рак легень, рак молочної залози, гіпернефрома, меланома тощо).

Клініка пухлин головного мозку:

1. Загальномозкові симптоми: гіпертензійний синдром: (передранковий головний біль, нудота, блювання, обнубіляції (затуманення, відчуття «мушок» перед очима), запаморочення, порушення свідомості, зміни на очному дні, ознаки гіпертензії на краніограмі). У дітей характерним є розвивиток гіпертензійно-гідроцефального синдрому, внаслідок оклюзії пухлиною лікворних шляхів.

2. Вогнищеві симптоми:

а) первинно вогнищеві;

б) вторинно вогнищеві по –сусідству та на відстані (дислокаційні синдроми);

3. Інтоксикаційний (можливий при первинних злоякісних та метастатичних пухлинах).

Механізм формування гіпертензійного синдрому

Згідно з доктриною Монро-Келлі, речовина головного мозку, що знаходиться в замкнутій краніоспінальній системі (після зарощення черепних швів та закриття тім’ячок), цереброспінальна рідина та кров є компонентами, що не стискаються. Якщо змінюється об’єм одного з цих компонентів, наприклад, збільшується об’єм ліквору, то при цьому або відбувається зміна одного з інших складових або збільшується лікворний тиск.

Інтегрованим показником стану багатокомпонентного внутрішньочерепного вмісту є внутрішньочерепний тиск (ВЧТ), що зумовлений рівнями внутрішньомозкового, лікворного, інтерстеційного тисків, співвідношення яких в нормі 2:1:0,1 (Сировский Э.Б., 1984). В клінічній практиці ВЧТ, як правило, асоціюється з лікворним тиском (норма 100-200 мм водн.ст. при вимірюванні його у пацієнта, що лежить на боці) .

У випадку появи нової складової, наприклад, пухлини, відбувається порушення даного співвідношення. При супратенторіальній локалізації процесу спостерігається порушення регуляції мозкового кровообігу, передовсім порушення венозного відтоку та зниження в подальшому перфузійного тиску і об’ємної швидкості кровотоку. Паралельно формується набряк-набухання мозкової речовини, в результаті виходу рідкої частини крові позаклітинно та збільшення кількості внутрішньоклітинної рідини. Різке збільшення мозкової речовини призводить до порушення відтоку ліквору та його нормальної резорбції в системі пахіонових грануляцій арахноїдальної оболонки головного мозку і формується гідроцефалія. У випадку внутрішньошлуночкового розташування новоутворення чи проростання пухлиною шлуночкової системи порушення відтоку ліквору та формування оклюзійної гідроцефалії є первинною ланкою у формуванні синдрому внутрішньочерепної гіпертензії.

Посилення головного болю у хворих з пухлинами головного болю вночі та передранкові години можна пояснити посиленням венозного застою, внаслідок уповільнення вночі ЧСС в результаті активації n.vagus, механічним порушенням відтоку ліквору та фізіологічним посиленням секреції ліквору в нічні години.

При підгострому та хронічному розвитку гіпертензійного синдрому на фоні росту пухлин головного мозку (переважно доброякісних) можна простежити зміни на очному дні та в кістках черепа:

Офтальмогочічні прояви гіпертензійного синдрому:

• стійка ангіодистонія судин сітківки;

• застійні диски зорових нервів (набряк диску зорового нерва);

• вторинна атрофія зорових нервів.

Краніографічні ознаки гіпертензивного синдрому:

• остеопороз спинки турецького сідла;

• посилення пальцеподібних втиснень в кістках склепіння черепа;

• посилення внутрішнього рельєфу та розширення отворів в кістках черепа;

• у дітей першого року життя – розходження швів, витончення кісток склепіння черепа, збільшення розмірів черепа.

Швидкість наростання гіпертензійного синдрому залежить від локалізації пухлини та її гістоструктури.

Найбільш типові первинно-вогнищеві симптоми та гістологічні варіанти пухлин різної локалізації

Локалізація	Симптоми	Тип пухлини
Лобова частка	Зміни особистості, когнітивні порушення, апатико-абулічний синдром, епілептичні напади (парціальні з руховим компонентом, генералізовані), геміпарез, гіпо- та аносмія, моторна афазія, лобова атаксія, астазія-абазія	Менінгіома (ольфакторної ямки, крила клиновидної кістки, парасагітальна); Астроцитома, гліобластома, олігодендрогліома, метастази (рак легень, молочної залози, меланома)
Скронева частка	Генералізовані судоми, нерідко зі слуховими аурами, сенсорна та амнестична афазія, гомонімна геміанапсія, порушення музичного слуху тощо.	Менінгіома крила клиновидної кістки, гліобластома, олігодендрогліома, астроцитома, метастази (рак нирки, шлунка)
Тім’яна частка	Парціальні епілептичні напади з чутливим компонентом, рідше геніралізовані, порушення простих та складних видів чутливості, астереогноз, аграфія, алексія, акалькулія, апраксія.	Менінгіома (фалькса, конвекситальна), гілобластома, олігодендрогліома, метастази (рак легень, молочної залози, нирки, меланома)
Потилична частка	Гомонімні порушення полів зору, зорові симптоми, фотопсії.	Менінгіома (парасагітальна, тенторіальна ), гілобластома, метастази (рак легень, молочної залози, нирки)
Шлуночки мозку	Гіпертензивні кризи (різке підвищення ВЧТ); оклюзійна гідроцефалія	Епендимома, папілома судинних сплетень, епідермоїд, дермоїд, менінгіома фалькса, колоїдна кіста
Базальні ганглії	Геміпарез, таламічний синдром	Астроцитома, олігодендрогліома, гліобластома, метастази (рак легень, молочної залози).
Середній мозок	Ендокринні розлади (гіпоталамус), с-м Паріно, парези ЧН, оклюзійна гідроцефалія (під-ня ВЧТ)	Гліома (у дітей), пінеалома
Стовбур мозку	Порушення функції черепних нервів (найбільш ранніми сипмтомами є ністагм, диплопія), порушення чутливості, рухової функції, симптоми підвищення ВЧТ (оклюзійна гідроцефалія)	Гліома, пілоцитарна астроцитома дітей, астроцитома, метастази (рак молочної залози, легень, нирки), невринома підязикового нерва, гемангіобластома, пухлини ската (хордома, менінгіома, епідермоїд, хондрома).
Мозочок	Геміатаксія, падіння, гіпотонія, дисметрія, різке підвищення внутрішньочерепного тиску (оклюзіійна гідроцефалія).	Спонгіобластома та медулобластома у дітей, епендимома 4-го шлуночка, гемангіобластома, метастази (рак шлунка, легень, молочної залози). .
Мосто-мозочковий кут	Тинуїт, глухота, компресія VII та V пар черепних нервів, геміатаксія, головний біль, різке підвищення ВЧТ	Невринома слухового нерва, менінгіома, дермоїд, невринома трійчастого нерва (рідко). Диференційний діагноз з АВМ, гігантськими аневризмами тощо
Турецьке сідло	Ендокринні розлади, бітемпоральна геміанопсія, первинна атрофія зорових нервів.	Аденома гіпофіза, краніофарингіома, менінгіома горбика турецького сідла, епідермоїд, рідко аневризма, гліома зорового нерва у дітей