Глава 9

Бюджетний процес

137

дячи з того, що джерелом утворення всіх бюджетів є націо­нальний дохід країни, який має динамічний характер, залежить від розвитку економіки, і який обчислюють, як правило, щоріч­но, законодавчі та виконавчі органи, що беруть участь у скла­данні, затвердженні й виконанні бюджетів, кожного разу нано­во, періодично та систематично проводять оновлення стану відно­син, розмірів його доходів і видатків. Усі стадії бюджетного процесу ретельно регламентовано процесуальними нормами бюджетного права, що забезпечує чітке планування та дотри­мання бюджетної дисципліни. Разом з тим вищезазначені стадії слідують суворо послідовно, одна за одною і їх порядок не може бути змінено ні в якому разі. Окрім того, кожна зі стадій бюджетного процесу в свою чергу теж складається з декількох етапів, які також є обов'язковими.

На кожній стадії бюджетного процесу розв'язують питання, які не можуть бути розглянуті в інший час. Наприклад, питан­ня надання міжбюджетних трансфертів, закріплення процент­них відрахувань від загальнодержавних податків і зборів вирі­шують на стадії складання бюджету, а остаточно затверджують на стадії прийняття закону про Державний бюджет. Відкриття та реалізацію бюджетних асигнувань здійснюють на стадії ви­конання бюджету й тільки після його затвердження тощо.

Бюджетний процес ґрунтується на відповідних правових за­садах, принципах, які є гарантією чіткого й неупередженого планування, ефективного використання коштів, дотримання фінансової (бюджетної) дисципліни та здійснення постійного контролю за виконанням бюджетів і відбивають важливі риси бюджету. Такими засадами є як принципи, властиві бюджетній системі України взагалі, так і притаманні тільки бюджетному процесу. До першої групи належать принципи, закріплені ст. 7 Бюджетного кодексу, а саме: єдності бюджетної системи Украї­ни, збалансованості, самостійності, повноти, публічності та

прозорості тощо.

Друга група містить принципи, властиві тільки бюджетному

процесу:

1) принцип розподілу бюджетних повноважень між органа­ми представницької та виконавчої влади. Наприклад, законо­давство встановлює такий розподіл повноважень за стадіями бюджетного процесу: формування та виконання бюджету нале-

жить до компетенції виконавчих органів, а розгляд, затверд­ження та здійснення контролю за виконанням бюджету — до компетенції представницьких органів;

2) принцип спеціалізації бюджетних показників. Його реалі­зують через бюджетну класифікацію, яка, згідно зі ст. 8 Бюд­жетного кодексу, закріплюючи вичерпний перелік доходів і Ішдатків бюджетів, полягає в конкретизації доходів за джере­лами, а видатків — за цільовими напрямами;

3) принцип щррічності бюджету, тобто обов'язкового прий­няття бюджету кожного року до початку планового року, що дозволяє виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни гсмпу росту виробництва тощо. Дуже важливим є прийняття Державного бюджету до настання планового року, оскільки це передбачає й забезпечує своєчасну концентрацію фінансових ресурсів у бюджеті та фінансування потреб держави й суспіль-стна.

Окрім того, потрібно наголосити на таких принципах: глас­ності, що передбачає широке обговорення проекту бюджету, донедення його до відома населення, публікацію затвердженого бюджету; наочності — відображення показників бюджетів у п.Іас мозв'язку з економічними показниками розвитку України; достовірності, що передбачає використання під час формуван­ня бюджету його реальних показників тощо; послідовності вступу до бюджетної діяльності державних органів.

Всі стадії бюджетного процесу перебувають під контролем Рахункової палати, яка діє від імені Верховної Ради України й місцевих органів влади, що зміцнює фінансову дисципліну учас­ників бюджетної діяльності.