Глава 8

Міжбюджетні відносини

129

бюджет України й місцеві бюджети з інших місцевих бюджетів; 4) інші дотації.

Дотацію вирівнювання в ст. 2 Бюджетного кодексу визна­чено як міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, що його отримує. В цій же статті ви­значено поняття субвенції як міжбюджетного трансферту для використання на певну мету в порядку, визначеному тим орга­ном, що прийняв рішення про її надання.

Методи трансфертів, міжбюджетних трансфертів застосову­ють у багатьох країнах світу. Щоправда, в законодавстві Ук­раїни ці терміни, як бачимо, закріплюють без розкриття їхньої точної суті. В українському законодавстві категорія «офіцій­ний трансферт» з'явилася недавно. Вперше її було закріплено в Бюджетній класифікації постановою Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації України» від 12 лип­ня 1996 року1, а згодом почали використовувати в текстах за­конів про Державний бюджет на поточний рік. Наприклад, упер­ше це було здійснено в ст. б Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік» від ЗО грудня 1997 р2. Фактично цей термін становить збірне поняття, куди входять дотації і субвенції з вищих бюджетів нижчим, а також надходження з бюджетів нижчих рівнів у вищі.

У Державному бюджеті України може бути передбачено такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва й Севастопо­ля, районним бюджетам і бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію витрат доходів бюджетів місце­вого самоврядування на виконання власних повноважень внас­лідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджують обсяг дотації вирівнювання та субвенції окремо для бюджету Автономної

1 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 42. - Ст. 208.

2 Там само. - 1998. - № 21. - Ст. 109.

Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва й Севастополя, міст республіканського Автономної Рес­публіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, які передають до Державного бюджету Украї­ни з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отри­мання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Місцеві бюджети можуть також передбачати міжбюджетні трансферти у вигляді дотацій вирівнювання, субвенції на утри­мання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негатив­них наслідків діяльності об'єктів спільного користування; суб­венції на виконання власних повноважень територіальних гро­мад сіл, селищ, міст та їхніх об'єднань; субвенції на виконання інвестиційних проектів тощо.

Отже, систему міжбюджетних трансфертів реалізують у бюджетній системі України в такий спосіб. З Державного бю­джету України в бюджет Автономної Республіки Крим, бюдже­ти областей і районів, районів у містах і бюджети місцевого самоврядування передають частину доходів у вигляді дотацій і субвенцій. Крім того, застосовують також зворотне передаван­ня коштів, а саме до Державного бюджету, бюджету Автоном­ної Республіки Крим і відповідних місцевих бюджетів із бю­джетів нижчого рівня. У випадках, коли доходи від закріпле­них за місцевими бюджетами податків і зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає з місце-иого бюджету до Державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про Держбюджет.

Розміри таких міжбюджетних трансфертів визначають за допомогою фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Затверджує їх Верховна Рада України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визнача­ють шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, які спрямовують на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців або споживачів соціальних послуг тощо. Він єдиний для всіх місцевих бюджетів і дорівнює середнім по країні вит­ратам на одного споживача бюджетної послуги за кожним ви­лом видатків бюджету відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.

•І 6-1710

130