12.4. Аналіз і планування заробітної плати на підприємстві

1. Джерела інформації аналізу і планування заробітної плати на підприємстві

Згідно з чинним законодавством, підприємства й інші суб'єкти підприємницької діяльності мають повну самостійність у питаннях організації й планування оплати праці всіх категорій персоналу. Керівники державних підприємств, установ й організацій самостійно вибирають форми й системи оплати праці, встановлюють працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат, керуючись при цьому єдиною тарифною сіткою, а також умовами, які передбачені в колективному договорі.

Підприємства інших форм власності впроваджують власну, індивідуальну розроблену модель оплати праці (при цьому використовуючи тарифні ставки й оклади єдиної тарифної сітки тільки як орієнтир).

У ринкових умовах господарювання заробітна плата працівника вже не визначається розміром «якогось гарантованого» фонду оплати праці, а все більше залежить від кінцевих результатів і доходів діяльності підприємства. При цьому сам працівник усе частіше стає більш-менш реальним співвласником підприємства й повинен одержувати винагороду не тільки за працю, але й за вкладений у підприємство капітал.

Планування засобів на оплату праці здійснюється на основі розробленого штатного розкладу й прийнятої на підприємстві системи матеріального стимулювання праці персоналу. Плани по заробітній платі складаються роздільно для всіх категорій персоналу. Як і при розрахунку чисельності, найбільш трудомісткі й складні ті розрахунки, які зв’язані з визначенням фонду заробітної плати робітників.

Аналіз фонду оплати праці здійснюється на основі форми № 1-ПВ „Звіт з праці” (термінова – місячна) і форми № 1-ПВ „Звіт з праці” (термінова – квартальна).

Дані форми № 1-ПВ „Звіт з праці” (термінова – квартальна) містять інформацію про склад фонду оплати праці та інші виплати (розділ 1), кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників (розділ П.), розподіл працівників за розмірами заробітної плати (розділ Ш.), а форма № 1-ПВ „Звіт з праці” (термінова – місячна) – середньооблікову кількість усіх працівників у еквіваленті повної зайнятості і штатних працівників, фонд оплати праці всіх і штатних працівників, сума податку з доходів фізичних осіб, що відрахована з фонду оплати праці всіх працівників, фонд робочого часу, за який нарахована заробітна плата штатним працівникам усього, у тому числі відпрацьований (розділ І.), суму заборгованості із виплати заробітної плати всього (розділ П.).

2. Планування оплати праці: форми і системи

Для основних й допоміжних робітників фонди заробітної плати плануються роздільно.

Прямий фонд являє собою заробітну плату, нараховану робітником за відрядними розцінками, у відсотках від виторгу, за тарифними ставками за відпрацьований час. Загальний прямий фонд заробітної плати визначається за формулою: ,

де : - прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників;

- тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинникв.

Згідно закону України “Про оплату праці” застосовують такі системи зарплати: тарифну; безтарифну і контрактну.