10.4. Тарифна система оплати праці

Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система. Тарифна система — це сукупність нормативів, за допомогою яких регулюється рівень заробітної плати працівників по галузях і регіонах, а також залежно від видів виробництва, кваліфікаційних ознак, характеру і умов праці різних категорій працівників.

Основні функції тарифної системи:

- Зарплатоутворююча: Забезпечення працівнику мінімальних гарантій в оплаті праці за виконання встановленої норми праці.

- Змістовна: Встановлення змісту й складності всіх видів робіт, що виконуються в усіх видах економічної діяльності.

- Розподільча: Розподіл робіт за складністю та працівників за професіями, спеціальностями (посадами), кваліфікацією, категорією.

• Диференцююча: Забезпечення обґрунтованої диференціації в оплаті праці працівників у залежності від їхньої кваліфікації (посади), складності виконуваної роботи, ії відповідальності, забезпечення компенсації працівнику під час виконання робіт у несприятливих умовах праці у межах державних мінімальних гарантій.

- Стимулююча: Заохочення підвищення кваліфікації працівників, виконання більш складних робіт.

Тарифна система складається з таких елементів: та­рифної сітки, тарифних ставок, надбавок і доплат до та­рифних ставок і посадових окладів, схем посадових окладів і довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Тарифна система виступає основою формування та диференціації заробітної плати.

Тарифна сітка — це шкала, яка визначає співвідно­шення в оплаті різних груп працівників у залежності від їх кваліфікації. Вона складається з певної кількості та­рифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів.

Тарифні розряди відображають ступінь складності і від­повідальності виконуваної роботи.

Приклади тарифних сіток

1. Застосовують коли відсутні складні та високотехнологічні роботи і застосовуються прості устаткування та прилади:

Тарифні розряди	1	2	3	4	5
Тарифні коефіцієнти	1, 0	1, 12	1, 25	1, 41	1, 6

2. Застосовують де відсутні особливо складні, високотехнологічні, точні роботи та складне устаткування:

Тарифні розряди	1	2	3	4	5	6
Тарифні коефіцієнти	1, 0	1, 14	1, 3	1, 48	1, 68	1, 9

3. Застосовують де відсутні особливо складні, високоточні та високотехнологічні роботи і особливо складне устаткування:

Тарифні розряди	1	2	3	4	5	6	7	8
Тарифні коефіцієнти	1, 0	1, 15	1, 32	1, 51	1, 72	1, 95	2, 2	2, 45

Як показує практика, підприємства можуть викорис­товувати диференціацію тарифних ставок першого розряду за трьома основними ознаками:

1) за формами оплати праці (тарифні ставки для погодинників і для відрядників);

2) за окремими професійними групами (для верстат­ників, працівників, що працюють на конвеєрі, тощо).

3) за умовами праці (тарифні ставки для робіт з нор­мальними умовами, з важкими і шкідливими, з особливо важкими і шкідливими).

Тарифна ставка — це норма, яка визначає розмір оплати праці робітника за одиницю часу (годину, день, місяць).

Схеми посадових окладів використовуються для оплати керівників і спеціалістів. Розміри посадових окладів за­лежать від посад, кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва тощо.

Штатний розпис — це внутрішній нормативний доку­мент, в якому вказаний перелік посад, наявних на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їх місячних посадових окладів, є різновидом схе­ми посадових окладів, що застосовується на підпри­ємстві.

Тарифний коефіцієнт — показник, який характеризує співвідношення між різними розрядами і показує в скільки разів рівень складності І оплата праці даної кваліфікації перевищує рівень складності й відповідальності та опла­ту роботи віднесеної до першого розряду тарифної сітки.

Надбавки – це виплати, що пов’язані, як правило, з особистістю працівника, і стимулюють індивідуальні досягнення у праці.

Доплати – це виплати, які обумовлені роботою, що виконується, та компенсують додаткові зусилля життєвих сил працівника на подолання несприятливих умов праці.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робіт­ників, об'єднані в єдиний довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) — це систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які відображено у Державному класифікаторі професій (ДКП), де визначено завдання і обов’язки, потенціал знань, приклади робіт і кваліфікаційні вимоги.

Таблиця 10.4.1.