Тема 12. Аналіз і планування трудових показників

12.1. Аналіз використання робочого часу та його планування.

12.1.1. Значення і завдання використання робочого часу. Джерела інформації для аналізу робочого часу.

12.1.2. Баланс робочого часу як складова частина плану з праці. Планування витрат робочого часу.

12.1.3. Показники використання робочого часу.

12.2. Аналіз чисельності працюючих на підприємстві.

12.2.1. Значення і завдання аналізу чисельності працівників на підприємстві.

12.2.2. Джерела інформації для планування і аналізу складу та чисельності робочої сили.

3. Система показників аналізу чисельності працюючих.

12.3. Планування продуктивності праці.

12.3.1. Недоліки методу планування зростання продуктивності праці за факторами.

12.3.2. Сутність методу розрахунку продуктивності праці за «нормативною базою на початок планового періоду» і основні фактори, що використовуються при цьому.

12.4. Аналіз і планування заробітної плати на підприємстві

12.4.1. Джерела інформації аналізу і планування заробітної плати на підприємстві.

12.4.2. Планування оплати праці: форми і системи.

Література

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2005.- С.404-430.

2. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Уч. пособие. – К.: Кондор, 2003.- С.209-223; 339-361.

3. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібн. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 243-272.

4. Калина А.В. Економіка праці: Навч.посібн. - К.: МАУП, 2004. - С.204-213.

5. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібн. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.129-144; 185-198.

6. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини.: Навч. посібн. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.-С.132-150.

7. Т.І. Богданова, М.С. Татаревська, Н.В. Карпенко, Л.В. Ричкова. Практикум з курсу „Економіка праці та соціально-трудові відносини”. Розділ „Доходи і заробітна плата” для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання всіх спеціальностей. – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008. - 83 с.

12. 12.1.1.

Аналіз використання робочого часу та його планування Значення і завдання використання робочого часу. Джерела інформації для аналізу робочого часу

Для підвищення ефективності виробництва важливе значення має раціональне використання трудових ресурсів підприємств (об’єднань), цехів, дільниць, скорочення чисельності персоналу, зайнятого на допоміжних і підсобних роботах, покращання використання фонду робочого часу, ліквідація втрат і непродуктивних витрат робочого часу, зниження плинності кадрів та зміцнення трудової дисципліни.

Виконання підприємством (об’єднанням) завдань щодо обсягу продукції переважно залежить від забезпеченості його робочою силою, а також від того, наскільки повно використовується робочий час працюючих і, насамперед, робітників. Кількість праці вимірюється робочим часом (у людино-днях і людино-годинах).

Облік відпрацьованого і невідпрацьованого часу в людино-годинах ведуть по основній і найбільш чисельній категорії трудящих — робітниках і результати цього обліку відображено у ф. № 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу”.

Облік у людино-днях звичайно ведуть табельники, які щодня відзначають явку чи неявку кожного працівника на роботу. Тих, що з'явилися поділяють на робітників, які фактично працювали і які мали цілоденний простій, а тих, що не з'явилися — по причинах неявок.

12.1.2.

Баланс робочого часу як складова частина плану з праці. Планування витрат робочого часу

Дані про планове використання робочого часу наводяться у балансі робочого часу. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника складається на плановий рік і по кварталах.

Кількість календарних і неробочих днів визначають по календарю відповідного планового року. При цьому кількість неробочих днів залежить від режиму роботи підприємства (5-ти чи 6-ти денний робочий тиждень).

Номінальний фонд робочого часу визначають вирахуванням із кількості календарних днів вихідних і святкових днів:.

Для розрахунку загальної кількості днів неявок на роботу визначають тривалість окремих елементів використовуваного часу.

Тривалість чергових і додаткових відпусток розраховують на основі складеного на підприємстві графіка відпусток, у якому визначено час і тривалість відпустки кожного робітника. Дані графіка відпусток групують за тривалістю відпустки. Середню тривалість основних і додаткових відпусток розраховують за формулою:

,

де :– календарні дні відпустки і-тої групи робітників;

–кількість і-тої групи робітників, що мають відпустку певної тривалості, осіб;

- загальна кількість робітників підприємства, осіб.

Розрахунок балансу робочого часу одного середньооблікового робітника

Показники	Очікувані результати
	Звітний рік	Плановий рік
1.Кількість календарних днів	365	365
2. Вихідні і святкові дні	114	113
3. Номінальний фонд робочого часу, дні	251	252
4. Неявки на роботу, дні	38	36
У тому числі:
- чергові й додаткові відпустки	23	25
- відпустки на навчання	1,1	1,6
- відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами	0,5	-
- по хворобі	6,9	6
- невиходи, дозволені законодавством	2	2
- невиходи з дозволу адміністрації	2	1
- прогули	0,5	-
- цілоденні простої	1	-
- страйки	1	-
5. Явочний фонд часу, дні	213	216
6. Середня тривалість робочого дня, год.	7,95	7,9
7. Втрати часу в зв’язку зі скороченням робочого дня, год.	0,35	0,3
8. Розрахункова тривалість робочого дня, год.	7,6	7,6

Приклад: На основі графіка відпусток на плановий рік отримана така інформація про тривалість відпусток робітників:

Тривалість відпустки, дні	Кількість робітників, які мають відпустку відповідної тривалості, осіб.
24	384
26	130
30	76
Усього	590

Середня тривалість відпустки складе:

Робітникам, котрі навчаються у вищих і середніх навчальних закладах, відповідно до законодавства надаються додаткові відпустки для здачі екзаменів, заліків, підготовки і захисту дипломних робіт. Середня тривалість відпусток по навчанню визначається як частка від ділення загальної кількості люд.-днів відпустки робітників, які навчаються, на середньообліковий склад робітників.

Невиходи через хворобу планують, виходячи зі звітних даних за минулий період з урахуванням планових заходів щодо поліпшення умов праці й відпочинку працівників підприємства.

Відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами, а також неявки на роботу, дозволені законом, звичайно планують на рівні звітного періоду.

Прогули, цілоденні простої і страйки не планують.

Явочний фонд часу у люд.днях розраховують як різницю між номінальним фондом часу і загальною кількістю люд.днів неявок на роботу:.

Втрати часу в зв’язку зі скороченням тривалості робочого дня визначають як сумму недопрацьованих годин робітниками, зайнятими на важких і шкідливих роботах (якщо це передбачається чинним законодавством), підліткам, матерям, котрі годують немовлят, і зменшенням тривалості дня в передсвяткові дні.

Внутрішньозмінні простої не плануються і відображаються тільки в звітних даних.

Середня розрахункова тривалість робочого дня визначається як різниця між прийнятою на підприємстві тривалістю робочого дня і втратами в зв’язку зі скороченням тривалості робочого дня в розрахунку на одного робітника:

Корисний фонд робочого часу одного робітника визначається шляхом множення явочного фонду робочого часу у днях на розрахункову тривалість робочого дня: .

Кількість інших категорій персоналу (керівників, фахівців, службовців), як правило, визначається аналітичним методом на основі вивчення фактичної завантаженості, ліквідації непродуктивних втрат робочого часу, впровадження рекомендацій наукової організації праці, робочого часу, впровадження рекомендацій наукової організації праці, нових інформаційних технологій, вдосконалення документообороту тощо.