Приріст (зниження) рівня продуктивності праці за рахунок техніко-економічних чинників виробництва на підприємстві

Абсолютна зміна	Відносна зміна
1.Загальна зміна продуктивності праці (q):
П. Зміна продуктивності праці під впливом таких чинників:
а) коефіцієнта використання виробничих потужностей підприємства (КВП):
б) потенціальної фондовіддачі (fпот.):
в) питомої ваги активної чатсини основних фондів в загальній вартості основних засобів підприємства (dакт.):
г) фондоозброєності праці рабітників підприємства (ФВ):
3.Перевірка:

Резерви росту продуктивності праці за рахунок різних техніко-економічних чинників:

• Зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості: ,

де: , - трудомісткість одиниці продукції відповідно за базовий і звітний періоди.

• Економія чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості:

Де: ФРЧ – фонд робочого часу одного робітника за рік (ефективний);

- коефіцієнт, що враховує термін упровадження заходів, і який розраховується як відношення тривалості часу дій заходів на кількість місяців, що нараховує рік;

- коефіцієнт виконання норм.

• Зростання продуктивності праці за рахунок покращення використання робочого часу (зменшення його втрат):

,

де: , -питома вага фактичного (ефективного) фонду робочого часу, %;

, - питома вага втрат фонду робочого часу відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок втрат від браку:

,

де: , -питома вага браку відповідно в базовому та звітному періодах, %.

, - питома вага якісної продукції відповідно в базовому та звітному періодах, %.

 Зміна продуктивності праці за рахунок змін питомої ваги кооперованих поставок:

,

де: , -питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок підвищення ступеня виконання норм відстаючими робітниками:

,

де: , -чисельність робітників за групами, в яких рівень виконання норми нижче за 100%;

, -середнє виконання норм відповідно до груп 1 і 2;

- питома вага робітників, які не виконують норми виробітку.

Загальне зростання продуктивності праці за всіма групами резервів розраховують за формулою:

або .

Де: - економія чисельності за всіма групами резервів;

- початкова чисельність робітників.

Вплив приросту продуктивності праці на економію чисельності персоналу можна розрахувати за формулою: ,

де: -індекс продуктивності праці за всіма групами резервів росту.

3. Управління продуктивністю праці

Сутність управління продуктивністю полягає в тому, щоб досягати максимально можливого рівня її підвищення за рахунок існуючих на даний момент економічних умов.

Управління продуктивністю - це частина процесу управління підприємства, яка включає планування, організацію, керівництво, контроль і регуляцію підвищення продуктивності праці.

Проблема підвищення ефективності праці полягає в досягненні певної мети з мінімальними витратами праці. Останнє виступає однією з економічних закономірностей суспільства, що обумовлена потребами громадян у матеріальних і духовних благах, необхідністю їх задоволення, які постійно ростуть, в умовах обмеження виробничих ресурсів. Підвищення ефективності праці безпосередньо пов'язано з головною метою суспільства - забезпеченням економічного зростання, яке визначається збільшенням ВНП як в цілому, так і на душу населення. У зв'язку з цим виникає невідкладна потреба в підвищенні ефективності праці на рівні кожного підприємства - первинної ланки суспільного виробництва. Керівники і фахівці підприємств повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю.

Управління продуктивністю включає:

- розробку загального підходу до розуміння проблем результативності та продуктивності праці;

- розробку стратегічних програм зростання продуктивності праці;

- розробку підходів до методів вимірювання оцінки продуктивності праці;

- розробку методів контролю за підвищенням продуктивності праці;

- забезпечення організації, планування і ефективного впровадження всіх елементів програми управління підвищенням продуктивності праці.

Продуктивність праці може підвищуватися в таких випадках, коли:

- обсяг продукції росте, а витрати праці зменшуються;

- обсяг продукції росте більш швидкими темпами порівняно з темпами зростання витрат праці;

- обсяг продукції залишається незмінним, а витрати праці зменшуються;

- обсяг продукції росте при незмінних витратах праці;

- обсяг продукції зменшується більш повільними темпами, ніж витрати.

З урахуванням вищезазначених випадків повинна вибиратися управлінська стратегія щодо забезпечення зростання продуктивності праці. В першу чергу, потрібно звернути увагу на те, як можна збільшити обсяги виробництва продукції. Управління підвищенням продуктивності суспільної праці передбачає не тільки облік чинників, які впливають на ефективність праці безпосередньо на виробництві. Важливу роль у даному випадку грають чинники, які визначають загальні пропорції праці в національному господарстві, механізм їх регулювання, рівень розвитку науки і знань, здатність суспільства реалізувати їх у великих масштабах, гнучкість і маневреність економічних методів управління, пріоритети інвестиційної політики, розподіли і кооперації праці, суспільну організацію праці, відтворення робочої сили. По суті йдеться про механізм багатофункціонального взаємозв'язку між продуктивними силами і виробничими відносинами.