Література

1. Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум. - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб»», 2002. – С.179-211.

2. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. - С.147-159.

3. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С.170-184.

4. Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навч. посіб. / За ред. В.М. Ковальова. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 121-184.

5. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб.- Львів: «Новий світ-2000», 2004. - С.128-137.

6. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - С.151-154.

7. Татаревська М.С. Рівень життя сільського населення: оцінювання та напрями поліпшення: Монографія. - Одеса, 2007. – 298 с.

8. Богданова Т.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Опорний конспект лекцій для студентів з курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей / Т.І. Богданова, А.В. Завірюха, Л.В. Іванова та ін – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008. – С. 166-192.

1. Політика доходів: сутність, основні напрямки, призначення, функції

Політика доходів – це перерозподіл доходів через держбюджет шляхом диференціації оподаткування різних груп одержувачів доходу і соціальних виплат населенню.

При здійсненні політики доходів здійснюється:

• перерозподіл доходів через держбюджет шляхом диференціації оподаткування різних груп одержувачів доходу і соціальних виплат населенню

• регулювання доходів, що сприяє підвищенню доходів бідного населення, створює умови для нормального відтворення їхньої робочої сили;

• усунення диспропорцій, пов’язаних з неоднаковими виробничими факторами;

• регулювання зайнятості;

- зниження соціальної напруженості в суспільстві.

Основними напрямками політики доходів є:

• забезпечення соціально й економічно обґрунтованого рівня доходів, при цьому пріоритет віддається праці як головному джерелу підвищення добробуту громадян і стимулу до ефективної трудової діяльності, активізації економічної поведінки громадян;

- підвищення мінімальних доходів на основі різних форм індексації в зв'язку зі зростанням споживчих цін;

- підвищення ролі тарифних угод і колективних договорів у регулюванні доходів у секторах економіки, галузях, категоріях працівників;

- створення економічних і правових механізмів, що стимулюють використання доходів від власності й підприємницької діяльності для інвестування та кредитування соціально значимих державних програм;

- удосконалювання податкового регулювання доходів фізичних осіб.

Політика доходів виконує такі функції:

• Програмно-стратегічну: визначення концепції рівня життя населення, політики доходів, розробки соціальних та інших програм.

• Розподільчу: формування і розподіл доходів і засобів на оплату праці, створення і розвиток стимулів до праці в суспільстві.

• Нормотворчу: розробка законів, нормативних актів, соціально-економічних нормативів у сфері праці.

• Мобілізуючу: залучення і концентрація ресурсів для вирішення найважливіших соціальних проблем.

• Консолідуючу: виявлення й узгодження інтересів соціальних груп, підприємств, галузей, регіонів.

2. Принципи формування доходів у ринковій економіці. Функціональний та особистий розподіл доходів

Політика доходів базується на певних принципах держави, що закріплені в Конституції й в інших законодавчих актах України, а саме: соціальній справедливості; соціальному партнерстві та солідарності всіх верств населення; індивідуальній відповідальності за своє матеріальне становище; праві на працю і гідну винагороду; праві на професійні об'єднання; економічній доцільності тощо.

У суспільстві розрізняють такі принципи розподілу доходів:

- розподіл за працею; - зрівняльний розподіл;

- розподіл за власністю; - розподіл за здібностями;

- розподіл за посадою; - розподіл за потребами;

- розподіл за допомогою лотерей.

Функціональний розподіл доходів – це спосіб, згідно з яким сукупний грошовий доход суспільства поділяється на:

• заробітну плату;

• ренту;

• відсоток;

- прибуток.

Особистий розподіл доходів – це спосіб, згідно з якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

За функціональним розподілом сукупний доход розподіляється відповідно до функції, яку виконує одержувач доходу, а саме на:

• заробітну плату та інші види оплати праці;

• пенсії, стипендії, допомогу, інші виплати з соцфондів та безоплатні послуги;

• підприємницькі доходи, проценти, дивіденди, інші доходи від власності;

• кошти від продажу продукції особистого підсобного господарства;

• вартість натуральних надходжень від особистого підсобного господарства, що були використані на особисті потреби.