- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
Матеріальні умови сім’ї
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Значно погіршилися |
48.3 |
39.5 |
28.1 |
21.8 |
18.8 |
12.3 |
Трохи погіршилися |
21.0 |
22.2 |
20.7 |
20.4 |
19.9 |
18.9 |
Залишилися незмінними |
24.5 |
28.4 |
39.0 |
44.1 |
43.3 |
48.9 |
Трохи поліпшилися |
5.4 |
9.0 |
10.7 |
12.7 |
15.6 |
18.8 |
Значно поліпшилися |
0.7 |
0.8 |
0.9 |
0.8 |
1.2 |
1.1 |
1994 1995 1996 1997 1998 1999 20002 2003 2004 2005
Тенденції соціальної динаміки53
На думку соціологів, оцінка населенням змін, що відбуваються в різних соціальних сферах життя, найважливіших для людини, дає можливість визначити рівень соціального оптимізму/песимізму, який переважає в суспільстві, що трансформується, і з’ясувати, які сфери життя найбільшою мірою непокоять населення.
Оцінюючи картину соціального оптимізму/песимізму в сучасному українському суспільстві, дослідники звертають увагу на дві основні особливості.
1. Практично в усіх сферах життя питома вага негативних (песимістичних) оцінок значно переважає над позитивними (оптимістичними) оцінками соціальних змін.
2. З кожним роком питома вага песимістичних оцінок неухильно знижується. У березні 2005 року найбільша кількість песимістичних оцінок стосувалася екологічної ситуації та матеріальних умов сім’ї. Близько третини населення відзначили, що вони погіршилися (32% назвали погіршення екологічної ситуації, 31% – погіршення матеріальних умов сім’ї). Проте варто зважити на те, що в 2004 році таких оцінок було 42% і 39% (відповідно), а в 1998 – 78% і 73%.
Близько чверті населення негативно оцінили тенденції змін у таких сферах, як „гарантія зайнятості, забезпечення роботою”, „медичне обслуговування”, „особиста безпека (на вулиці, у громадських місцях)”. Майже п’ята частина населення (21%) вважає, що погіршилася „захищеність від свавілля влади, чиновників”; 13% уважають, що вона поліпшилася.
Позитивні оцінки переважають над негативними в таких сферах, як свобода слова й забезпечення права на інформацію („Можливість вільно висловлювати власні погляди ” і „Можливість одержання достовірної інформації про те, що діється в країні та світі”). За останній рік значно побільшало людей, котрі пишаються тим, що вони є громадянами України. Уперше питома вага їх становить понад половину населення (54%).
Чим характеризуються соціальні зміни? Соціальні зміни мають такі риси: повсюдність, що означає їх здійснення і в просторі, і в часі, необоротність, тобто виникнення якісно нових можливостей, що не існували раніше, певна спрямованість змін. Головними напрямами соціальних змін, їх основними тенденціями можуть бути а) прогресивний, б) регресивний і в) однорівневий напрям здійснення змін.
Прогресивні зміни в загальному вигляді характеризуються як розвиток від нижчого до вищого. Він включає в себе кілька основних критеріїв прогресу: збільшення рівня диференціювання системи, яке супроводжується інтеграцією її основних частин і компонентів; посилення мобільності, ефективності і надійності соціальних систем, збільшення їх здатності долати протиріччя; відтворення в поширених масштабах основних функцій системи; зростання автономності системи стосовно зовнішніх умов; посилення рівня організації; ступені цілісності системи.
Протилежне спрямування соціальних змін – регресивне – може розглядатися як зміни від вищого до нижчого, його критеріями вважаються ті ж самі фактори, але за умови зменшення, послаблення їх виявлення. Наприклад, менший рівень диференціації соціальної системи, зменшення здатності до подолання протиріч, послаблення рівня організації, цілісності системи тощо.
Деякі вчені пропонують використовувати стосовно суспільства такі критерії прогресивності-регресивності суспільних систем:
темпи розвитку виробництва, продуктивності праці, які ведуть до збільшення влади людини над природою;
рівень свободи працівників від експлуатації;
рівень демократизації суспільного життя;
рівень реальних можливостей для всебічного розвитку індивіда.
Однорівневі зміни – це збільшення або зменшення якісного розмаїття в межах одного й того ж рівня організації. Інакше можна сказати, що це відтворення певних соціальних систем, їх якісної своєрідності, без відповідного змінювання від нижчого до вищого або від вищого до нижчого. Це щось посереднє, перехідне між соціальними змінами й соціальним розвитком. Наприклад, парламент відновлює свій склад, але він за своїми основними характеристиками ідентичний тому, що був раніше.
Соціальні зміни характеризуються не лише певною спрямованістю, а й різним характером. Для вирішення цього питання є три підходи:
1. Одні вважають, що розвиток завжди має або висхідний, або низхідний характер. На думку російського вченого Г.Шахназарова, до кінця XX ст. накопичено достатньо емпіричного матеріалу, щоб поставити під сумнів цю теорію лінійного прогресу, згідно з якою розвиток постійно йде від нижчого до вищого і від гіршого до кращого. Якщо брати за вихідний критерій благо людини, то по багатьох показниках спостерігається застій чи навіть обернений рух (середовище існування, безпека, мистецтво, певною мірою моральність та політичні інститути). Постійно збільшуються лише природничо-наукові знання, техніка та матеріальний комфорт. Учений підкреслює, що „золотого віку” немає попереду нас, так само як його немає і позаду нас.
2. Інші думають, що розвиток суспільства здійснюється по замкненому колу з постійним поверненням до початкового стану та наступними новими циклами відродження та занепаду. Прикладом такого підходу може бути теорія історичного круговороту, яка була спрямована проти примітивних лінійних інтерпретацій історії, що зображали її як поступове віддалення людства від міфічного „золотого віку”. Представники даної теорії, проводячи аналогії з кругообігом речовин у природі, зміною пір року, біологічними циклами, намагалися виявити об’єктивну „природну” повторюваність у зміні династій та форм державного управління, зміні історичної ролі окремих народів тощо.
3. Треті розглядають розвиток у вигляді спіралі, у якій фактично присутні і пряма висхідна та низхідна лінії, і коловорот, і прогрес, і регрес. Даний підхід отримав особливого розвитку в марксизмі. Згідно з марксистською концепцією суспільного розвитку, розвиток людства – це процес зміни різних суспільно-економічних формацій: первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної, соціалістичної. Кожна з них повторює ті чи інші характеристики попередніх станів розвитку суспільства, але вже на якісно іншому його етапі.