2.3. Соціологічні проблеми міграції

Дуже тісно з проблемами соціально-територіальних спільностей пов’язана проблема міграції, вивченням якої займаються і регіональна соціологія, і соціологія міста, і соціологія села.

Міграція − це соціально-економічний і демографічний процес, який являє собою сукупність переміщень, що здійснюються людьми, у межах країни, району, поселення та поза ними. До числа найважливіших функцій міграції як специфічного соціального явища відносять постійну рухливість населення, що сприяє зміні складу населення тих чи інших територій і веде до різноманітності місць проживання окремих людей, а також перерозподілу робочої сили як у країні, так і за її межами.

За даними вчених, до революції в Росії обсяг міграційних потоків складав лише 1/10 природного річного приросту населення, у 80-ті роки в колишньому СРСР природний приріст населення становив 1/5 обсягу міграційних потоків. Це означає, що якщо раніше міграція не мала особливого впливу на чисельність населення різних соціально-територіальних спільностей, їх статевовікову і національну структури, то зараз вона здатна радикально змінити за короткий час склад населення різних територій.

Виділяють різні типи міграції. Залежно від спрямованості переміщень розрізняють внутрішню (внутрішньодержавну) і зовнішню (міждержавну) міграції. Виїзд із країни на більш-менш тривалий час або постійне місце проживання називають еміграцією, в’їзд − імміграцією. Для багатьох країн проблема зовнішньої міграції має дуже важливе значення, невипадково можливість вільної міграції передбачена як міжнародними правовими документами, угодою між окремими державами, так і національними законодавствами. У загальній декларації про права людини зокрема говориться про те, що кожна людина має право: І) вільно переміщатися та обирати собі місце проживання в межах окремої держави і 2) залишати будь-яку країну, у тому числі свою власну і повертатися до неї.

Для України проблема зовнішньої міграції виникла, на думку деяких учених, ще наприкінці XIX ст. Іноді називають навіть точну дату − 1877 рік. Саме тоді спостерігалася перша хвиля еміграції з України − із західноукраїнських земель до Америки. Кількість українців до 1909 року тут становила близько 470 тис., а до 1917 року вже сягала півмільйона. У 80-ті роки XX ст. за межами України проживало понад 10 мли, українців, з них за межами СРСР – близько 4 млн. Чому сьогодні мігрують мешканці Украіни? Соціологічний моніторинг 2005 року виявив низку причин, які подано далі в таблиці⁴.

Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають

	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2004	2005
Шкідливі для здоров’я еколо-гічні умови	18.6	15.8	16.3	14.8	15.6	15.6	15.4	13.5	16.8	15.3
Бажання знай-ти нове місце роботи	7.1	9.9	9.8	10.2	14.4	16.2	18.0	18.0	22.9	17.1
У зв’язку з навчанням	1.9	2.4	1.7	1.5	1.9	2.8	2.6	2.3	2.2	2.1
Хочу переїхати ближче до родичів, друзів	6.2	5.8	6.1	5.5	6.1	6.1	5.5	5.8	7.9	6.2
Хочу поверну-тися на бать-ківщину, де виростав і навчався	2.5	3.1	2.9	2.9	3.6	2.4	3.4	2.4	3.7	2.4
Хочу змінити кліматичні умови	3.0	2.9	2.1	1.8	3.4	3.4	3.3	3.2	4.2	3.1
Остерігаюся міжнаціональ-них конфліктів	3.1	2.7	1.6	1.3	1.7	2.2	1.2	1.8	2.1	1.3
Просто хочу змінити місце проживання	5.3	5.1	7.1	6.1	6.3	7.2	6.8	7.1	8.4	7.8
Через труднощі з мовою спілкування	0.3	0.6	0.4	0.3	0.8	0.3	0.2	0.2	0.5	0.4
Інші причини	3.2	2.7	2.5	2.8	3.0	3.7	3.1	4.1	4.3	2.7

005

Залежно від характеру переміщень виділяють такі види міграції: безповоротна, сезонна, „маятникова” та ін. Безповоротна міграція фактично означає територіальний перерозподіл населення між різними соціально-територіальними спільностями і проявляється як переселення людей на постійне місце проживання з однієї місцевості в іншу.

Сезонна міграція − це тимчасове територіальне переміщення людей, пов’язане або з економічними, або з соціально-культурними причинами (сільськогосподарські роботи, будівництво, робота за контрактом в іншій місцевості, навчання в навчальних закладах тощо). „Маятникова” міграція − це регулярне переміщення населення з одного територіального району в інший (постійне місце проживання, наприклад, у селі, робота − у місті), так званий вахтовий метод роботи і т.п.

За способом реалізації розрізняють такі види міграції: організована (проводиться за участю держави або іншої офіційної установи) й неорганізована, стихійна; індивідуальна і колективна.

Розглядаючи сутність міграції, соціологи виділяють такі структурні елементи міграційного процесу, як: І) потенційна міграція, тобто формування мобільності; 2) власне переміщення; 3) адаптація до нових умов життя; 4) ідентифікація − ототожнювання мігрантом себе з новою соціально-територіальною спільністю. Американські соціологи виявили той факт, що ідентифікація ґрунтується переважно на статусному принципі: людина ідентифікується з певною соціально-територіальною спільністю тим сильніше і швидше, чим вищий статус цього територіального району.

Основними напрямками сучасної міграції є переміщення з села в місто, з невеликого міста у велике місто, деякі інші напрямки. Особливо інтенсивним завжди був процес міграції з села в місто, але поступово сільські джерела міграції стають усе слабшими, усе більшого значення набуває обмін населення між містами. Соціологи США підрахували, що зараз приблизно 3/4 міграційного поповнення американських міст-гігантів відбувається за рахунок мешканців інших міст та їх територій. У нашій країні міграція із села в місто стала значно меншою в останні роки, що пов’язане з економічними труднощами в країні. Це також призвело до деякого збільшення нетрадиційної міграції − з міста в село.

Основні напрямки міграції населення України в 2004 році (на 1000 населення)

Всі	Прибули	Вибули	Сальдо міграції
Напрями міграції	16,6	16,8	-0,2
У межах України	15,8	15,8	х
внутрішньорегіональна міграція	9,6	9,6	х
міжрегіональна міграція	6,2	6,2	-0,2
міждержавна міграція	0,8	1,0	0,1
країни СНД	0,7	0,6	0,3
інші країни	0,1	0,4

Еміграція населення окремих регіонів України в 2004 році (на тисячу населення)

Області	Прибули	Вибули	Приріст у цілому
АР Крим	2,5	2,1	0,4
Одеська	1,4	0,9	0,5
Донецька.	1,2	1,4	-0,2
Запорізька	1,1	1,2	-0,1
Закарпатська	0,2	1,1	-0,9
Херсонська	0,8	1,1	-0,3
Чернівецька	0,5	1,1	-0,6
Луганська	0,8	1,5	-0,7
Харківська	1,0	1,2	-0,2
Усього по Україні	0,8	1,0	-0,2

В останні роки існування СРСР виявилися й інші зміни в спрямованості міграційних потоків. Вони стали більш масштабними і проявилися, передусім, у зростанні зовнішної міграції, репатріації депортованих народів, переміщенні так званих некорінних народів та республік колишнього СРСР, зокрема Закавказзя, Середньої Азії, Прибалтики. Збільшилась кількість мігрантів з економічних та екологічних мотивів, з’явилися біженці⁵. Статистичні дані за 2004 рік подані в таблицях далі⁶.

Виїзд фахівців вищої кваліфікації за межі України

	Фахівці, що мають науковий ступінь
	Доктори наук					Кандидати наук
	1995	2000	2002	2003	2004	1995	2000	2002	2003	2004
Всього в т.ч. до країн:	59	26	27	13	13	........	125	128	79	74
Ізраїль	10	2	-	1	-	.......	15	4	-	3
Канада	-	-	-	-	-	........	12	14	7	10
Німеччина	3	6	4	1	4	........	14	25	12	16
Росія	20	3	3	1	3	........	31	20	17	18
США	19	9	5	7	2	........	34	27	22	20
інші	7	6	15	3	4	........	19	38	21	7