3.2. Структура та особливості побутової діяльності

Як показав аналіз бюджету часу, позавиробнича діяльність включає в себе дві основні частини: побутову діяльність, яка в основному пов’язана із задоволенням матеріальних потреб, і дозвілеву діяльність, що сприяє задоволенню, головним чином, духовних потреб та інтересів людей.

Побут – це повсякденний бік життя людей, пов’язаний з відновленням життєвих функцій людини, її працездатності та задоволенням її нагальних потреб. Соціологи відзначають, що побут включає в себе повторювані, буденні види життєдіяльності, які сприймаються людиною як природні, необхідні, звичні. Найбільш стійкі з них можуть виступати як звичаї і ритуали. У побутових нововведеннях особлива роль належить молоді.

Основними факторами, які визначають специфіку побуту різних народів і країн, є: рівень розвитку продуктивних сил, характер соціально-класової диференціації, культурні та етнічні особливості народів, що населяють певну країну, природнокліматичні умови, у яких вони проживають. Усередині кожної окремої країни певні розбіжності має побудова життєдіяльності представників різних соціальних груп (мешканців села і міста, робітників та інтелігенції, молодих і старих, тощо), а також етнічних спільностей.

Побут включає в себе три основні частини: домашнє господарство, суспільну форму побуту і так званий „виробничий побут”.

Домашнє господарство – важлива частина побуту. В його основі лежить один із поширених видів праці – домашня робота, яка охоплює основну частину дорослого населення. На думку англійського соціолога Е.Гідденса, цей вид праці еквівалентний за своєю цінністю праці на виробництві. Він відзначає, що в сучасній економіці третина продукції виробляється в домашніх умовах.

Однак домашня робота являє собою один із найважчих видів праці. Дані інституту фізіології праці Макса Планка в Німеччині показують, що робітник важкої фізичної праці витрачає за хвилину 5 ккал, а жінка, працюючи вдома, витрачає при прасуванні 1,8 ккал, піл час приготування їжі – 2,1 ккал, митті посуду – 3, митті вікон – 3,9, під час прибирання квартири – 5, миття ванни – 7,3 ккал. Під час щоденної купівлі продовольчих товарів для сім’ї з чотирьох чоловік жінка приносить, часто здалеку, додому покупки, загальна вага яких становить 2,4 т. Як відзначають польські соціологи, щоденна домашня робота жінки в сім’ї з двома дітьми відповідав важкій фізичній праці робітника, що працює в металургійній промисловості.

У нашій країні домашня робота завжди була малоефективною, з високою часткою ручної, немеханізованої праці. Статистика показує, що продуктивність праці в промисловості, наприклад, зростає значно більш, ніж продуктивність домашньої роботи. У чому причина? Соціологи вважають, що це, передусім, пов’язане з низьким рівнем технічної оснащеності домашньої праці, дефіцитом товарів, які полегшують цю працю, недостатнім розвитком суспільних форм побуту. І хоч зараз можливостей для використання різноманітної домашньої техніки стало більше (немає вже дефіциту цих товарів), великі ціни на них, а також на побутові послуги в громадсько-побутових установах, як і раніше, не поліпшили справи в цій сфері.

Одним із важливих факторів нашого побуту взагалі і домашнього господарства зокрема є житло. Від нього залежить не тільки продуктивність домашньої роботи, а й самопочуття людини, її задоволеність життям. Як зазначалося в Указі президента „Основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки (липень 1999 року), житлова проблема є однією з найгостріших соціально-економічних проблем в Україні.

Середня забезпеченість населення житлом становить 20,1 кв. метра загальної площі на одну особу, що в 2 рази менше, ніж у розвинених країнах світу. Обсяги будівництва житла за останні роки зменшилися більш як у 2,5 раза і становили в 1998 році 5,85 млн. кв. метрів, з них лише 3,5 відсотка будувалося за рахунок централізованих капіталовкладень. Значно скоротилося спорудження житла підприємствами та організаціями, а також кооперативне житлове будівництво (у 10-12 разів). Істотні зміни відбулися в структурі введеного в експлуатацію житла та джерелах фінансування його будівництва. Частка житлового будівництва за рахунок коштів населення досягла майже 57 відсотків його загального обсягу³⁴.

Результати соціологічного моніторингу, подані далі в таблиці в %³⁵, показують, які типи житлових приміщень має сучасна українська сім’я.