Контрольні питання

1. Чому в 60-70-ті роки соціологія освіти переживала своєрідний ренесанс?

2. Що являє собою освіта? Які її основні функції, форми та види?

3. Охарактеризуйте основні рівні освіти та їх особливості.

4. У чому полягають особливості організації освіти в Україні?

5. Як можна охарактеризувати соціальну структуру освіти?

6. Які основні принципи освіти сформульовані в Законі України „Про освіту”?

Проблемні питання, вправи та завдання

1. Як співвідносяться поняття „освіта” та „навчання”? Це одне і те ж чи ні?

2. Як би ви прокоментували слова П.Сорокіна: „У суспільствах, де школи доступні для всіх його членів, шкільна система являє собою „соціальний ліфт”, що рухається з самого низу суспільства до самих верхів. У суспільствах, де привілейовані школи доступні тільки вищим верствам населення, шкільна система являє собою ліфт, що рухається тільки по верхніх поверхах соціального будинку та перевозить уверх та вниз тільки мешканців верхніх поверхів”?

3. Освіта є важливою умовою відтворення соціальної структури суспільства. У чому це проявляється?

4. Що спільного та відмінного є в професійній та загальній освіті? Чи завжди професійна освіта буває вищою? Можна чи ні мати вищу загальну освіту?

5. Аналіз роботи випускників університетів і спеціальних інститутів показує, що в плані професійної стійкості та мобільності перші мають значні переваги над другими, хоча раніше адаптуються до умов виробництва випускники інститутів. Чому це так? Від чого це залежить?

6. Чому саме в 60-70-ті роки почала розвиватися андрагогіка − теорія навчання дорослих? Які проблеми вона намагається вирішити?

7. Які недоліки та проблеми має освіта в Україні? Що треба поліпшити в організації навчального процесу в вузах?

8. Використовуючи довідникову літературу, проведіть аналіз рівня освіти населення України за останні кілька років. Виявіть характерні для неї тенденції збільшення або зменшення навчальних закладів; кількість тих, хто навчається; кількість людей, що мають вищу, середню або початкову освіту.

8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології

8.1. Соціальні зміни як предмет соціології

Серед соціологічних теорій є такі, які вивчають не особливі галузі соціального життя, а його окремі процеси. Важливе місце серед них займає соціологія соціальних змін.

Соціологія соціальних змін − це галузь соціологічного знання, що вивчає соціальні зміни і розвиток соціальних явищ та об’єктів, суспільства в цілому. Чому вивчення цих проблем виокремилось в особливу галузь соціології?

По-перше, це пов’язано з тим, що процес соціальних змін і розвитку охоплює всі грані соціального буття, без його інтегрального теоретичного усвідомлення не буде повним пізнання суспільства.

По-друге, більшість дослідників схильна вважати, що науково-технічна революція значно прискорює історичний розвиток. Сучасний світ дедалі частіше може характеризуватися як мінливий. Теорії явно відстають від швидкозмінюваного світу, а це породжує практику стихійного і не завжди адекватного реагування людей, соціальних груп, країн.

По-третє, розвиток теорій соціальних змін був пов’язаний із розповсюдженням песимістичних поглядів на прогрес, які ще в першій половині XX ст. стали поширюватися в західній соціології. За умов швидкозмінюваної реальності, складності і багатоманітності соціальної дійсності, відзначає український соціолог І.Предборська, тлумачення зміни як відхилення від норми або тільки ціннісноспрямованих процесів (прогрес, наприклад) стали недостатніми й перешкоджали цілісному сприйняттю такого багатовимірного феномена, яким а людське суспільство.

По-четверте, новопостала об’єктивна потреба в переосмисленні підходу до оцінки суспільного розвитку вимагала створення теорії, яка була б здатна охопити всю багатоманітність соціальних явищ, готова передбачити соціальні зміни й допомагати здійснювати управління та контроль над ними.

По-п’яте, цей процес до виникнення соціології вивчався досить абстрактно, головним чином, на рівні філософської рефлексії, а соціологія прагне дати його конкретні характеристики, розробити показники та емпіричні індикатори. І, нарешті, без знання тенденції розвитку суспільства та його окремих складових частин неможливе наукове управління суспільством.

Вважається, що перші соціологічні спроби пояснити зміни в суспільстві пов’язані з О.Контом. Усвідомлюючи, що динамізм, рухливість, плинність, мінливість є невід’ємними і фундаментальними характеристиками будь-якого соціального організму, він відокремив у структурі соціології соціальну статику і соціальну динаміку. Важливий внесок у формування сучасного теоретичного бачення соціальних змін був зроблений також Е.Дюркгеймом, К.Марксом, М.Вебером, П.Сорокіним. Особливого розвитку соціологія соціальних змін досягла в другій половині XX ст. у роботах Р.Дарендорфа, У.Огборна, Н.Смелзера та інших.

До основних категорій, якими оперує дана соціологічна теорія, належать рух, соціальний процес, соціальні зміни, соціальний розвиток, революція, еволюція, реформа, регрес, прогрес тощо. Проаналізуймо деякі з них.

У людському суспільстві, як і в природі, усе постійно рухається, змінюється, перетворюється. Усе перебуває у вічному пориванні до іншого стану. З історії науки відомо, що питання про початкове джерело всебічних змін вирішувалося по-різному, залежно від філософських позицій учених. Ідеалісти, у тому числі теологи, вирішували це питання, посилаючись на потойбічну силу – Божу, вселенську тощо.

Матеріалісти виходили з того, що рух, як і матерія, вічний, він не привноситься ззовні, а міститься в самій природі матерії. Тенденція, імпульс до змін міститься в самій матерії, інакше кажучи, рух – це атрибут матерії. Що таке рух?

Рух – це зміни взагалі, тобто всі зміни, що починаються від простого переміщення об’єктів у просторі і закінчуються процесами біологічної і соціальної еволюції. Отже, соціальний рух – це певна сукупність змін, що відбуваються в суспільстві. Для характеристики соціального руху, тобто соціальної форми руху матерії, можна скористатися поняттям соціального процесу, яке включає всю сукупність змін, про які йшла мова.

Соціальний процес – це сукупність стійких актів взаємодії людей, які виражають певну тенденцію зміни (або збереження) суспільного становища чи способу буття великих груп людей, умов відтворення та розвитку кожної людини як особистості й впливають на відносини між людьми, групами, спільностями.

Усякий процес, на відміну від окремих подій або явищ, характеризується протяжністю в часі, послідовністю, при якій попередні етапи та стани обумовлюють безперервністю наступні. На відміну від інших форм руху, соціальна форма характеризується деякими особливостями.

1. Соціальний процес носить масовий характер: одиничні дії людей або окремої події не можуть називатися соціальним процесом.

2. Він має суспільний характер: до соціального процесу відносяться дії, поведінка, діяльність людей. Але, крім соціальних факторів, на поведінку і дії людей впливають і біологічні, і кліматичні й інші причини.

3. Соціальний процес характеризується самодіяльністю його учасників (суб’єктів). Там, де її немає, процес лише за формою зберігає соціальність, за змістом вона є тотожною стихійному природному процесу (наприклад, примусове переселення). Наслідування престолу або двірський переворот розглядаються соціологами лише як епізоди суспільного життя, волевиявлення ж народу на виборах – як соціальний процес.

4. Соціальний процес характеризується стійкістю. Навіть масові, але випадкові, одноразові дії людей, що не викликані закономірними причинами, не можуть називатися соціальним процесом.

Сутність соціального процесу пов’язана із змінами в суспільстві. Що означає поняття „соціальні зміни”? Як зазначають сучасні українські соціологи, цьому терміну, що широко використовується в західній соціології, у нас „не пощастило”: ні в сучасних навчальних посібниках, ні в соціологічній довідковій літературі немає спеціальних розділів, присвячених йому. Хоча в монографічній літературі радянського періоду, відзначає І.Предборська, частково й здійснювалися спроби систематизувати дослідження соціальної зміни в контексті аналізу зарубіжної соціології, проте робили це виключно крізь призму пануючих ідейно-теоретичних установок марксистсько-ленінського вчення про суспільний розвиток, внаслідок чого згадане вище термінологічне зрушення було сприйняте як апологетичний прийом. Такий стан справ у вітчизняній літературі контрастує зі сформованим ставленням до поняття „соціальна зміна” в зарубіжній літературі. На думку вчених, у соціології мало проблем, які є більш привабливими, більш захоплюючими і невловними, ніж проблема соціальної зміни.

Термін „соціальна зміна” був уведений у науковий обіг 1923 року американським соціологом У.Огборном у книзі „Соціальна зміна”. Уважається, що широкого розповсюдження він дістав у 70-ті роки, коли майже повністю витіснив з наукового обігу такі терміни, як „прогрес”, „розвиток”. Уважають, що популярність терміна „соціальна зміна” зумовлена його ємністю, широтою, змістовністю, інформативністю порівняно із спорідненими поняттями, а також його ціннісно-нейтральною забарвленістю. Соціальна взаємодія, соціальні відмінності, соціальний розвиток, соціальна еволюція, соціальний прогрес і регрес тощо, на думку А.Воскова, є термінами, що пов’язані зі спеціальним тлумаченням або оцінкою широких процесів соціальних змін.

У західній літературі соціальна зміна визначається як послідовність часових змін між і всередині структур або як процес, за допомогою якого здійснюються зміни в структурі та функціях суспільства. І.Предборська (український соціолог) вважає, що соціальну зміну дедалі більше розуміють як інноваційний процес, що веде до змінення звичного способу життя, стереотипів, традицій, подолання сили інерції, унесення рухливості в соціальний порядок.

Зміни охоплюють дуже різні типи мінливості: від простого переміщення соціальних об’єктів у просторі до виникнення нових соціальних об’єктів. У зв’язку з цим соціологи використовують різні критерії класифікації соціальних змін. Залежно, наприклад, від розмірів, масштабів їх прояву в суспільстві соціальні зміни поділяються на великомасштабні та дрібномасштабні. Великомасштабні, як уважав американський соціолог У.Мур, – це значні зміни соціальної структури (тобто моделі соціальної дії та взаємодії), уключаючи наслідки й прояви таких структур, які закріплені в нормах, цінностях, культурних твореннях, символах. Короткочасні зміни такого типу репрезентовані революціями, довготривалі – соціальною еволюцією. Дрібномасштабними соціальними змінами називаються такі зміни в характеристиках соціальної структури, які не мають якихось безпосередніх і значних наслідків для узагальненої структури як такої (наприклад, життєві цикли).

У зв’язку зі спробами передбачити соціальну зміну говорять про бажану, тобто планову, і небажану зміну. Американський соціолог Т.Парсонс пропонував розрізняти зміни всередині системи та зміни самої системи. Деякі соціологи виділяють такі дві групи соціальних змін: кількісні зміни, які пов’язані з механічними процесами, та якісні зміни, що виявляються в певній перебудові внутрішньої структури об’єктів і перетворенні їх у нові об’єкти, які мають властивості, котрі різко відрізняються від тих, які вони мали до цього.

Якісна зміна будь-яких соціальних об’єктів і процесів, пов’язана з перетворенням у їх внутрішній будові, структурі та функціях, називається розвитком. Розвиток – найбільш важливий та вищий тип мінливості.

Таким чином, можна сказати, що соціальний процес включає в себе дві сторони, два процеси: соціальні зміни – усяку зміну соціальних об’єктів і процесів, пов’язану з ростом, збільшенням (зменшенням) і подібними перемінами, і соціальний розвиток – якісні зміни соціальних об’єктів. З цього випливає, що поняття „соціальні зміни” і „соціальний розвиток” не є тотожними, оскільки останній означає особливу різновидність соціальних змін.

Деякі науковці пропонують використовувати поняття „соціальні зміни” у вузькому й широкому смислі слова. У першому випадку воно включає в себе характеристику лише кількісних змін, у другому – і кількісні, і якісні характеристики соціальних змін.

Під час соціологічних досліджень вимірюються й ті, й інші. Наведемо приклади оцінок змін у житті українського суспільства, які здійснювали респонденти, відповідаючи на питання щодо матеріальних умов життя власної сім’ї: „Як Ви оцінюєте характер змін, які відбулися у Вашому житті за останні 12 місяців?”⁵²