- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
6.2. Соціологія релігії
Важливе місце в духовній культурі всіх народів світу посідає релігія. Не випадково, що з самого початку існування соціології вона стала предметом спеціального вивчення соціологами. О.Конт − родоначальник соціології, його послідовники Г.Спенсер, М.Вебер, Е.Дюркгейм та інші приділяли значну увагу аналізу релігії та її місцю в житті суспільства. Вони фактично заклали основи спеціальної соціологічної теорії − соціології релігії.
Соціологія релігії − галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні умови, що сприяли виникненню релігії, місце та її роль у житті суспільства, структуру релігії та взаємодію її основних елементів. На думку деяких учених у соціології релігії фактично виділяються три рівні знань, кожний з яких має свої особливості. Такими рівнями є:
1. Система фундаментальних положень, що розкривають сутність релігії, її ставлення до економічного базису, її соціальні корені.
2. Система знань, що описує структуру релігії, її функції, різні релігійні об’єднання та організації.
3. Емпірична соціологія, що вивчає релігійність населення, її критерії, тили людей за їх ставленням до релігії і церкви.
Релігія − форма суспільної свідомості, що неоднозначно трактується представниками різних наукових та ідеологічних напрямів. На думку, наприклад, американського вченого Р.Белла, релігія − це сукупність символічних форм які співвідносять людину з кінцевими умовами її існування, з точки зору марксистів, релігія − фантастичне відображення в головах людей стихійних сил природи та суспільства. У підручниках соціології радянського періоду релігія розглядалася як система особливих уявлень, вірувань, що завжди супроводжуються емоційними переживаннями, почуттями та специфічними релігійно-культовими діями, а також пов’язані з діяльністю релігійних організацій, храмів, служителів культу, віруючих (пастви). З точки зору матеріалістів, релігія має історичний характер: вона виникла на певному етапі розвитку людського суспільства і змінювалася з його розвитком. Історики вважають, що більш-менш чіткі релігійні уявлення з’явилися вперше в неандертальців або в кроманьйонської людини близько 80-15 тис. років тому. Вони вважають, що виникнення релігії не було разовим актом, якимось вибухом у духовному житті суспільства − це був стрибок, але з величезним часовим періодом.
Причини виникнення релігії матеріалісти вбачають у двох основних факторах − безсиллі людини перед природою, перед її стихійними силами, та виникненні в людині здатності до абстрагування, їх взаємодія й послужила тим грунтом, на якому стало можливим виникнення релігійних вірувань і культів.
Однією з перших форм релігійності можна вважати тотемізм − віру в надприродний зв’язок груп людей з якимось видом тварин, риб, рослин, які вважалися „тотемом” (предком, родичем) даної групи, назву якого вона носила. Поряд із ним існувала й інша форма ранніх релігійних вірувань − анімізм, тобто віра в існування надприродних сил у вигляді духів, душ. Спочатку душа ототожнювалися з диханням та вважалася втіленням життя. З припиненням дихання, тобто з відходом душі, припинялося життя фізично і духовно. Згодом розвинулося уявлення про самостійний образ душ, про їх переселення. Смерть стала вважатися припиненням лише фізичного існування людини. Душа ж продовжувала своє існування і перетворювалася в безтілесних духів, які населяють природу або потрапляють у потойбічний світ. Виникла ще одна форма ранньої релігійності − фетишизм, тобто поклоніння неживим матеріальним предметам, яким приписуються надприродні властивості. Крім тотемізму, анімізму та фетишизму в первісних людей також існувала магія. Магія − дії, побудовані на вірі людини у свою здатність впливати на надприродні сили. В період розпаду родового устрою з’явилися культи вождів, які згодом перетворилися в культи богів.
У класових суспільствах почали виникати нові типи релігії, які збереглися і до нашого часу, хоча і певним чином видозмінювалися. Виділяють такі типи сучасних релігій:
локальні релігійні системи та культи, що існують в окремих регіонах світу;
національно-державні релігії − ті, що існують у межах тих чи інших держав та етносів (індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, іудаїзм);
світові релігії − вони поширені в багатьох країнах світу (християнство, іслам, буддизм).
Згідно з церковними відомостями на початок 80-х років, коли населення світу становило близько 4,5 млрд. чоловік, число прихильників окремих релігій характеризувалося такими цифрами: до християнства належала чверть людства − близько 1 млрд. чоловік, у тому числі − кількість католиків становила 580 млн. чоловік, протестантів - 344 млн., православних − 74 млн. чоловік; до ісламу належало 592 млн. віруючих, до буддизму − 256 млн. чоловік.
Релігія в суспільстві відіграє значну роль, тому соціологія вивчає такі соціальні функції релігії, як
ілюзорно-компенсаторну (компенсує незадоволеність людей своїм буттям);
світоглядну (визнання надприродного лежить в основі розуміння природи, суспільства, людини, її соціальної поведінки);
регулятивну (регулює поведінку людей, створюючи певну систему цінностей та норм);
комунікативну (у процесі культової та позакультової діяльності люди спілкуються між собою);
інтегративну функцію, яка полягає в тому, що релігія певним чином виступає в ролі інтегруючого фактора, котрий підтримує стабільність суспільства. Насправді ж, якщо суспільство чи його групи тяжіють до іншого віровчення, релігія може виступати і виступає дестабілізуючим фактором.
Важливе місце в соціології релігії займає розкриття структури релігії як суспільного явища. Основними елементами релігії називають: релігійну свідомість, релігійну діяльність, релігійні відносини, а також систему релігійних організацій та інститутів.
Релігійна свідомість включає в себе два рівні − релігійну ідеологію як досить струнку систему ідей про Бога, світ у цілому, природу, суспільство та людину, що цілеспрямовано розвивається богословами та служителями культу, та релігійну психологію − як сукупність релігійних образів, настроїв, почуттів рядових віруючих.
Релігійна діяльність включає в себе позакультову та культову діяльність. Культова діяльність пов’язана із здійсненням культових дій. Позакультова діяльність пов’язана з виробленням релігійних ідей, систематизацією та інтерпретацією догматів теології, із створенням богословських творів і пропагандою їх серед віруючих. Деякі соціологи сюди відносять також місіонерську діяльність, викладання богословських дисциплін у навчальних закладах, пропаганду релігійних поглядів через засоби масової інформації − газети, журнали, радіо, телебачення.
Культ − це релігійне вшанування якихось предметів або надприродних істот, сукупність обрядових дій. Залежно від уявлень про предмет культової діяльності виділяють два основних види культу − магію та умилостивлюючий культ. Магія має справу з реально існуючими предметами, яким приписуються вигадані властивості та зв’язки. В умилостивлюючому культі предметом виступає образ Духа, або Бога. У культі, на думку віруючих, досягається безпосередньо спілкування з надприродним. Різновидами цього виду культу є жертвоприношення, проповідь, молитва, богослужіння, релігійні обряди, релігійні свята.
Релігійні організації є важливим елементом усіх релігій. Послідовники певного віросповідання утворюють якусь релігійну спільність, існування та функціонування якої як єдиного цілого забезпечується організацією. Спільність зі всіма своїми організаційними елементами утворює релігійні об’єднання. Серед найбільш поширених видів релігійних об’єднань можна назвати церкву та секти. Для церкви характерні відсутність постійного і контрольованого членства, (поділ віруючих на духовенство, ніби наділене благодаттю священства та рядових віруючих − мирян), ієрархічна організаційна структура. Секта завжди виникає як опозиційна течія в тому чи іншому релігійному напрямі. Для неї характерні: претендування на виключність своєї ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей та установок, відсутність священства; лідерство вважається харизматичним, підкреслюється рівність усіх членів.
Дослідження свідчать про поступове зростання кількості релігійних організацій, священнослужителів різноманітних релігійних напрямів України46. Інформація про це подана в таблицях далі.