- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
Контрольні питання
Від чого залежить соціально-психологічний клімат трудового колективу? Який із стилів управління директивний, демократичний, ліберальний має позитивний вплив на нього, який − негативний?
Використовуючи метод соціометрії, проведіть вивчення соціально-психологічного клімату в студентській групі, де ви навчаєтесь. Запропонуйте засоби для його поліпшення.
Що таке професія, спеціальність, кваліфікація?
Які професії можна виділити залежно від предмета праці, мети праці, засобів праці, умов праці?
Складіть формулу тієї професії, якої ви навчаєтесь.
Що таке професійна стратифікація?
Які форми професійної стратифікації Вам відомі? У чому їх особливості?
Яким чином впливає професія на людину?
Охарактеризуйте тенденції змін у сфері професійної зайнятості.
Проблемні питання, вправи та завдання
Як співвідносяться в реальному житті поняття „професія”, „спеціальність”, „кваліфікація”? Наведіть конкретні приклади.
Використовуючи тести (наприклад, опитувальник Климова), з’ясуйте, чи відповідає ваша майбутняю професія вашим здібностям і нахилам.
Проведіть аналіз мотивів вибору майбутньої професії студентами вашої групи. Чи багато серед них таких, хто прийшов до вузу за покликанням?
Вважається, що вибір професії може бути оптимальним, якщо збігаються мотиви „хочу”, „можу” і „треба”. А як це можна здійснити практично? Наведіть приклад.
3. Соціологія побуту та дозвілля
3.1. Особливості позавиробничої діяльності
За основними функціями і типом соціальної організації людська життєдіяльність у сучасному суспільстві, як відомо, може бути поділена на три важливі сфери: сферу трудової, виробничої діяльності, у якій створюються матеріальні і духовні надбання суспільства; сфера суспільно-політичної діяльності, з якою пов’язані процеси управління суспільством, і, нарешті, сфера позавиробничої діяльності людей, де здійснюється особисте споживання, а також необхідне для нього обслуговування і самообслуговування, відновлюються і розвиваються людські здібності, народжуються і проходять первинну соціалізацію підростаючі покоління. Саме ця остання сфера життєдіяльності і є предметом вивчення таких спеціальних складових соціологічної науки, як соціологія побуту і соціологія дозвілля, котрі поки що не отримали у нашій країні належного розвитку.
Тривалий час значення позавиробничої діяльності принижувалося. Невиправданий примат праці породив „тоталітаризм” праці в суспільстві, була фетишизована виробнича сфера, виник культ працівника і, насамперед, виробника. Усе, що поза роботою, поза працею, уважалося другорядним, відсувалося на другий план. Але ж із визначення праці як вічної та природної умови людського життя, на чому базувалася офіційна марксистська ідеологія, зовсім не випливає, що праця – єдина і достатня умова нашого життя. Засновник марксизму К.Маркс, наприклад, писав: „Людина може витрачати протягом доби, природна тривалість якої дорівнює 24 годинам, лише певну кількість життєвої сили. Протягом певної частини дня сила повинна відпочивати, спати, протягом іншої частини дня людина повинна задовольняти інші фізичні потреби – харчуватися, підтримувати чистоту, одягатися і т.д. За цими чисто фізичними межами продовження робочого дня натрапляє на межі морального характеру: робітникові потрібен час для задоволення інтелектуальних і соціальних потреб, обсяг і кількість яких визначається загальним станом культури”.
Позавиробнича сфера діяльності людей характеризується певними особливостями та рисами, що відрізняють її від інших сфер діяльності людей.
По-перше, вона значною мірою залежить від інших сфер життя і, насамперед, від трудової діяльності людей та економічного життя суспільства.
По-друге, позавиробнича діяльність підлягає значно меншому організаційному впливу суспільства і держави, ніж інші сфери життя. Можна сказати, що вона регулюється ними не прямо, а опосередковано і не формалізується так, як, наприклад, суспільно-політичне життя, праця людей в організаціях та установах.
По-третє, тут значно більше значення мають індивідуальні особливості людей та їх угруповання, які з’являються на основі спільного дозвілля, дружніх стосунків і прихильностей, тобто мають неформальний характер.
По-четверте, позавиробнича діяльність характеризується значно більшим індивідуалізмом, ніж праця і суспільно-політичне життя, які пов’язані, як правило, із суспільно-організованими, переважно колективними діями.
І нарешті, основними соціальними групами, пов’язаними з позавиробничою діяльністю, є сім’я, якій буде присвячена наступна тема, і різноманітні неформальні спільності людей, які утворюються на основі індивідуальних прихильностей та інтересів.
Бюджет часу – це структура часу соціального суб’єкта за основними видами діяльності, розподіл часу людини на ті або інші заняття. Добовий фонд часу прийнято поділяти на дві основні частини: необхідний та вільний час. До необхідного відносять робочий час і час для задоволення фізіологічних потреб і ведення домашнього господарства. Використання добового фонду часу робітниками Росії, США й Фінляндії можна проаналізувати, звернувшись до таблиці, що подана далі. Її аналіз показує, що з позавиробничою діяльністю пов’язана значна частина як необхідного часу, так і весь вільний час людини.
Структура повсякденної діяльності промислових і будівельних робітників у трьох країнах, % від тижневого фонду часу33
Види діяльності |
Чоловіки |
Жінки |
||||
|
Псков |
Джек-сон |
міста Фін-яндії |
Псков |
Джек-сон |
міста Фін-яндії |
Робота |
31,8 |
26,4 |
28,8 |
28,3 |
35,7 |
26,0 |
Домашня праця і задоволення побутових потреб |
6,4 |
6,4 |
7,5 |
14,0 |
8,7 |
12,3 |
Загальне трудове навантаження |
38,2 |
32,8 |
36,3 |
42,3 |
44,4 |
38,3 |
Фізіологічні потреби |
38,5 |
40,5 |
40,6 |
38,8 |
39,6 |
40,3 |
Вільний час |
20,5 |
23,8 |
22,6 |
15,8 |
15,0 |
20,9 |
Пересування, по’язані з роботою |
2,8 |
2,9 |
– |
3,1 |
1,0 |
– |
Нерозподілений час |
– |
– |
0,5 |
– |
– |
0,5 |
Значна частина витрат часу, пов’язаних із роботою, витрачається на дорогу до робочого місця і назад. Цей показник поступово збільшується. У великих містах витрати на дорогу до місця роботи і назад навіть більше середніх.
За 12 років, що пройшли між першим (80-ті роки) і другим (90-ті роки) дослідженнями даного автора у Пскові, у Росії відбулися великі зміни. Змінився політичний лад, іншими стали економічні відносини, морально-психологічний клімат, соціальна й виробнича структури. Усе це не могло не позначитися і на бюджеті часу робітників. Так, у чоловіків час роботи зменшився за рахунок зменшення тривалості оплачуваної роботи, але разом з тим збільшилися витрати на пов’язані з нею види діяльності. При цьому тривалість додаткової оплачуваної роботи практично залишилася на колишньому рівні. Усе це пояснюється неповною завантаженістю на основному місці роботи, що не дивно в нинішніх умовах. У жінок, зайнятих на промислових підприємствах і в будівництві, збільшився загальний час роботи, а також додаткової оплачуваної роботи. Для нормального життя заробітної плати жінок не вистачає, і вони змушені трудитися більше.
Час, пов’язаний із задоволенням фізіологічних потреб, включає в себе час на сон, прийняття їжі, догляд за собою. Дослідження показують, що в будні для цього використовується 37-39% добового часу: у чоловіків у будні на сон припадає 7,5- 7,6 год., у вихідні – 6 год., у жінок відповідно 7,3 і 8,3 год.
Домашня праця включає в себе повсякденне обслуговування і самообслуговування (приготування їжі, прибирання, догляд за одягом, житлом, купівля товарів тощо). Крім того, сюди включають також працю в підсобному господарстві (город, сад, догляд за худобою, ремонтні роботи).