- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
4. Регіональний вимір освіти доводить існування істотних розбіжностей, обумовлених передусім різною урбанізацією регіонів країни. Якщо вилучити Київ та Севастополь, які закономірно концентрують значно більшу частину високоосвіченого населення, то коефіцієнт варіації становить 39,8%, а максимальна частка осіб з вищою освітою (Дніпропетровська область − 45,0%) перевищує мінімальну (Рівненську область − 33,8%) у півтора рази. Відносно низькі показники наявності вищої освіти характерні для західних областей – Закарпатської (23,3%), Чернівецької (27,2%), Житомирської (30,0%), Івано-Франківської (31,2%)
5. Етнічний формат освіти − найвища питома вага осіб з вищою освітою – серед росіян (47,6%), білорусів (39,2%) та кримських татар (39,9%). При цьому, якщо домінування осіб з повною вищою освітою є беззаперечним серед росіян (22,4%), то питома вага осіб з неповною вищою освітою серед росіян і кримських татар є майже рівною – 24-25%. Перевага росіян та білорусів пов’язана з їх переважною концентрацією у містах, зокрема основна частина білорусів свого часу потрапила до України згідно з розподілом молодих спеціалістів. Що стосується переваги в освіченості кримських татар, то це, імовірно, пояснюється поверненням до України найбільш активних верств, чия активність віддзеркалилася, зокрема, у вищих рівнях освіти.
Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
Вікові групи |
Українці |
Росіяни |
Білоруси |
Кримські татари |
Румуни |
Болгари |
Молдава-ни |
Поляки |
Угорці |
20-24 |
33,0 |
34,2 |
33,4 |
23,0 |
11,2 |
28,5 |
14,9 |
29,5 |
17,1 |
25-29 |
42,4 |
46,9 |
44,7 |
33,1 |
14,0 |
37,4 |
19,6 |
39,3 |
22,1 |
30-34 |
44,2 |
51,7 |
49,6 |
44,8 |
16,1 |
43,2 |
22,9 |
40,6 |
22,3 |
35-39 |
44,7 |
53,6 |
50,5 |
47,3 |
17,6 |
45,2 |
24,1 |
41,4 |
22,0 |
40-44 |
43,8 |
53,7 |
49,3 |
50,3 |
17,4 |
42,9 |
23,5 |
41,2 |
21,3 |
45-49 |
43,4 |
54,4 |
48,3 |
53,1 |
16,0 |
38,9 |
22,5 |
40,3 |
20,3 |
50-54 |
41,8 |
54,9 |
46,0 |
53,2 |
15,6 |
38,1 |
22,2 |
39,5 |
21,3 |
55-59 |
34,0 |
51,6 |
38,2 |
39,3 |
11,0 |
29,1 |
17,4 |
34,8 |
18,8 |
60-64 |
28,8 |
45,3 |
35,0 |
34,6 |
8,8 |
22,9 |
14,8 |
29,6 |
14,5 |
65-69 |
22,1 |
39,3 |
27,9 |
16,9 |
5,8 |
15,3 |
9,9 |
22,2 |
10,0 |
70+ |
13,9 |
29,1 |
21,7 |
9,6 |
2,5 |
7,5 |
4,4 |
14,3 |
6,3 |
Найнижча питома вага осіб з вищою освітою – серед румунів (12,8%), молдован (18,7%) та угорців (18,1%). При цьому відносно низька частка осіб з вищою освітою серед угорців компенсується найвищою серед найбільш численних національностей питомою вагою осіб з повною загальною середньою освітою – 48%. Що ж стосується румунів і молдован, то серед них спостерігається істотно вища порівняно з іншими етносами питома вага осіб з початковою освітою (13%). Такі співвідношення характерні практично для всіх вікових груп, що віддзеркалює відповідно низькі настанови на освіту представників цих етносів.
6. Якісна освіта – один з головних факторів фінансової захищеності. Сьогодні в Україні соціально-економічний статус тісно пов’язаний з рівнем освіти: якщо серед осіб з повною вищою освітою частка бідних становить 11%, осіб із середніми доходами – 35%, а заможних – 7,5%, то серед тих, хто має лише повну загальну середню освіту бідних 29%, осіб із середніми доходами – 18%, а заможних – 2%.
Значно вищі грошові доходи освічених людей менше примушують їх удаватися до таких видів економічної діяльності, як праця в особистому підсобному сільському господарстві, і відповідно їх доходи більшою мірою формуються з грошових надходжень – в осіб з повною вищою освітою грошові доходи становлять 88% загальних надходжень, в осіб із повною загальною середньою освітою – 82%, а в осіб із початковою освітою – 76%. Розрахунки свідчать про наявність прямо пропорційного зв’язку між рівнем освіти та індивідуальними доходами населення.
7. Перепис населення зафіксував чіткий вплив рівня освітньої підготовки індивіда на його конкуренто-спроможність на ринку праці. Якщо, скажімо, рівень зайнятості населення з початковою освітою в будь-якому віці не перевищує 50%, то аналогічний показник для населення з вищою освітою у віці 25-49 років істотно перевищує 70%. Слід підкреслити й істотний вплив високої професійно-освітньої підготовки на збільшення періоду економічної активності. Навіть після 70 років працює 3,4% населення з вищою освітою і лише 0,5% осіб, що її не мають.
8. Генндерні аспекти розвитку освіти. Рівень освіти здійснює помітний вплив не просто на зайнятість, а й на гендерне співвідношення зайнятості. Якщо зайнятість жінок з початковою освітою в усіх вікових групах істотно поступається зайнятості чоловіків (а по досягненні пенсійного віку жінки взагалі практично припиняють трудову діяльність), то серед населення з вищою освітою ситуація не така однозначна, принаймні після 45 років.
Привертає увагу також і те, що на фоні загального більш пізнього припинення трудової діяльності особами з вищою освітою, жінки попри настання пенсійного віку на 5 років раніше, у віці 65-69 років працюють значно частіше за своїх однолітків. Це, мабуть, і беруть до уваги прибічники ідеї про доцільність встановлення рівного пенсійного віку для чоловіків та жінок.
Динаміка зайнятості жінок і чоловіків з різними рівнями освіти подано на графіку далі.