2. Методи збирання первинної соціологічної інформації

Н.Дж.Смелзер визначає соціологічні методи збирання соціологічної інформації як правила та процедури, за допомогою яких встановлюється зв’язок між фактами, гіпотезами та теоріями. Для збирання первинної інформації використовують різні методи, що випливають із програми дослідження. Виділяють чотири основні методи збирання інформації: спостереження, експеримент, аналіз документів та опитування.

2.1. Спостереження

Спостереження – найпростіший метод збирання інформації. Воно широко використовується як у технічних і природничих, так і в суспільних науках. Першими соціальними науками, у яких використовувались спостереження, були антропологія, етнографія, соціальна статистика. Широко воно почало використовуватися вченими-соціологами в XX ст. В.Уайт, наприклад, три з половиною роки прожив серед американських емігрантів, досліджуючи причини виникнення докласових груп молоді. Протягом року мандрував з волоцюгами, спостерігаючи за їх життям, Н.Андерсон. М.Омон після закінчення філософського факультету влаштувалася на завод і дев’ять років працювала та проживала з робітницями, досліджуючи їх спосіб життя.

Спостереження – це спеціально організоване, цілеспрямоване, безпосереднє фіксування дослідником подій суспільного життя та умов; у яких воно здійснюється. Використовується для отримання попереднього матеріалу та ілюстративних даних.

Спостерігати можна в різних умовах – природних і експериментальних. Спостерігач може перебувати як у групі, котру досліджує, так і знаходитися осторонь. Його дослідницька діяльність може бути відома досліджуваним, але вони можуть і не знати, що за ними спостерігають. Залежно від умов спостереження та положення спостерігача в ньому розрізняють включене та невключене спостереження, систематичне і випадкове, польове і лабораторне, контрольоване і неконтрольоване, відкрите та інкогніто. Класифікацію спостережень подано далі.

Спостереження має певні переваги та недоліки, які можна проаналізувати за допомогою таблиці,що подана далі.

Особливості спостереження

Переваги	Недоліки
1. Інформація, що фіксується в ході спостереження, реєструється дослідником незалежно від суб’єктивних бажань сторонніх осіб, а її характер і зміст визначається метою і завданням дослідження.	1. Соціолог як член суспіль-ства зазнає всіх впливів і змін, яких зазнає суспільство. Це накладає відбиток на сприй-няття дослідником соціальної дійсності, на інтерпретацію спостережуваних ним явищ (світогляд, емоційність соціолога).
2. Спостереження дозволяє фіксувати подію в момент її звершення.	2. Складність повторного спостереження, обмеженість у часі всіх спостережуваних фактів.
3. За допомогою спостере-ження можна реєструвати об’єктивні соціальні факти, а не тільки факти свідомості. Якщо різні опитування виявляють характерні думки людей про ту чи іншу подію, то шляхом спостереження фіксується сама подія.	3. Не всі соціальні факти підлягають спостереженню. Якщо вони є об’єктом вивчення, вони можуть змінювати характер своїх дій, підлаштовуючись під те, що, на їх думку, хотілося б побачити спостерігачу.

Процедура соціологічного спостереження складається а двох основних елементів:

1. Відбір одиниць спостереження, визначення об’єкта спостереження. Ним можуть бути окремі люди, різні групи, колективи та спільність людей у різних ситуаціях. Предметом спостереження можуть бути ті чи інші акти поведінки цих об’єктів. Безпосередньо фіксуватися можуть мовні акти, їх зміст („про що говориться”), послідовність і характер дій, емоцій.

2. Фіксація спостережень („як спостерігати”). Вибір способів фіксації повною мірою зв’язаний з тим, які одиниці відібрані для спостереження. Реєстрація може здійснюватися за допомогою спеціально розроблених карток. Варіанти документів, що фіксують результати спостереження за виступами на зборах, подані нижче. Для фіксації результатів можливе використання щоденників спостереження, складання протоколів спостереження, припустиме використання техніки (диктофони, відеомагнітофони).

Перед тим, як почати безпосереднє дослідження, необхідно:

а) докладно ознайомитись з об’єктом спостереження;

б) уважно продивитись усі пункти, що вміщені в картці спостереження;

в) усі питання, що виникли у зв’язку з цим, потрібно негайно вирішити з особою, яка відповідає за проведення дослідження;

г) провести кілька пробних спостережень з метою відпрацювання вимірювальних процедур.

Спостереження необхідно вести суворо за тими одиницями спостереження, які вказані в картці. Результати спостереження повинні бути зафіксовані знаком (наприклад, „+”) у відповідних графах і стовпцях картки. Порядок фіксації результатів має здійснюватись у тій послідовності, яка задана порядком пунктів у картці.