- •Євгенія Тихомирова Основи соціології
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
- •Isbn 966-7643-81-6 © Тихомирова Євгенія, 2006 Розділ і. Загальні питання теорії та історії соціології і. Соціологія як наука та навчальна дисципліна
- •1.1. Об’єкт і предмет соціології
- •1.2. Структура соціологічної теорії
- •1.3. Функції соціології, соціологія як навчальна дисципліна
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології
- •2.1. Передумови виникнення соціології
- •2.1. Періодизація історії соціології
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні
- •3.1. Соціальна проблематика в поглядах українських мислителів минулого
- •3.2. Суспільна думка в Україні в докапіталістичний період
- •3.3. Соціологічні погляди українських мислителів XIX-XX ст.
- •3.4. Виникнення та розвиток соціології в Україні
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ II. Методологія та методика соціологічних досліджень і. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
- •1.1. Сутність та різновиди соціологічних досліджень
- •Етапи соціологічного дослідження
- •1.2. Структура програми соціологічного дослідження
- •Види вибірок
- •Визначення обсягу вибірки
- •1.3. Завершальний етап соціологічного дослідження
- •Динаміка зміни рейтингів кандидатів за результатами хвильових опитувань
- •Рівень зацікавленості української громадськості інформацією про єс і євроінтеграцію
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •2.1. Спостереження
- •2.2. Експеримент
- •2.3. Аналіз документів
- •2.4. Опитування
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Розділ ііі. Соціальна структура суспільства
- •1. Основні теорії соціальної структури в сучасній соціології
- •1.2. Поняття соціальної структури та соціального статусу в соціології
- •1.2. Теорія класів
- •1.3. Теорія еліти
- •1.4. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціально-територіальна структура суспільства
- •2.1. Поняття та різновиди соціально-територіальних спільностей
- •2.2. Типи поселень
- •Розміщення та співвідношення міського і сільського населення за окремими реґіонами України за даними перепису 2001
- •2.3. Соціологічні проблеми міграції
- •Причини, що могли б спонукати українців виїхати з населеного пункту, де вони мешкають
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціально-демографічна структура суспільства
- •3.1. Поняття соціально-демографічної структури в соціології
- •3.2. Статевовікова структура суспільства
- •Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.Чіл.), (на 1000 жителей)
- •Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення України з 1913 року
- •Очікувана тривалість життя при народженні (за роками народження) в Україні9
- •Вікова структура населення
- •Статева структура суспільства
- •Статева структура населення України13
- •Смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій (кількість померлих на 100 000 постійного населення відповідної статі і віку)14
- •3.3. Молодь як специфічна соціально-демографічна група
- •3.4. Генетична структура суспільства
- •Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)15
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціально-етнічні спільності в структурі суспільства
- •4.1. Поняття етносу в соціології
- •4.2. Поняття нації в соціології
- •4.3. Етнонаціональна структура України й проблеми етнонаціональних відносин
- •Найбільш численні національності, які мешкають в Україні 16
- •Найбільш численні національності за окремими регіонами України17
- •Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення19:
- •Зведена таблиця індексів національного дистанціювання за результатами моніторингу показників національної дистанційованості населення України
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Соціологія праці
- •1.1. Сутність та структура праці
- •Соціально-економічна структура праці
- •1.2. Соціально-психологічна структура праці
- •Типологія ставлення людей до праці
- •Якою мірою Ви задоволені своєю роботою в цілому?
- •1.3. Проблема зайнятості та безробіття в соціології
- •Економічна активність і неактивність населення України у 2005 році
- •Зайнятість населення України у віці 15-70 років ( 2004 рік)
- •Безробіття населення України за методологією моп
- •Рівень безробіття за методологією моп за статтю та місцем проживання у 2004 році
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •2. Соціологія трудових колективів і професій
- •2.1. Трудові колективи як об’єкт вивчення соціології
- •2.2. Професійні групи як об’єкт вивчення соціології
- •Співвідношення понять „професія”, „спеціальність” і „кваліфікація”
- •Визначення балів
- •2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості
- •Шкала професійного статусу за ф.Барром
- •Соціальна роль професій
- •Перспективи розвитку професій у сучасному й майбутньому
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •3. Соціологія побуту та дозвілля
- •3.1. Особливості позавиробничої діяльності
- •3.2. Структура та особливості побутової діяльності
- •Тип житлового помешкання української сім’ї
- •3.3. Структура та особливості дозвілля
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •4. Соціологія сім’ї
- •4.1. Сутність та історичні форми сім’ї і шлюбу
- •4.2. Структура сучасної української сім’ї
- •Розподіл населення за сімейним станом
- •4.3. Проблеми та труднощі сучасної сім’ї
- •Загальний коефіцієнт розлучень (на 1000 жителів) в окремих країнах світу в 1990-2003 рр.44
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •5. Соціологія особистості
- •5.1. Сутність та структура особистості
- •5.2. Типологізація особистості
- •5.3. Механізм формування особистості
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •6. Соціологія культури
- •6.1. Сутність, функції та структура культури
- •Основні соціальні функції культури
- •6.2. Соціологія релігії
- •Кількість релігійних організацій в Україні
- •Із всіх зареєстрованих релігійних організацій на початок 2005 р. В Україні діяли
- •Релігійне самовизначення громадян України, процент опитаних48
- •6.2. Соціологія науки
- •Фахівці, що мають науковий ступінь
- •Соціальні функції науки
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •7. Соціологія освіти
- •7.1. Освіта як предмет соціології освіти
- •Основні функції освіти в суспільстві
- •7.2. Структура української освіти
- •Види та форми освіти
- •Питома вага осіб, що навчаються, серед населення різного віку, %
- •Частка осіб, що навчаються, серед населення відповідного віку й статі, %
- •Питома вага осіб з вищою освітою серед населення найбільш численних національностей за віком, %
- •Рівні зайнятості жінок та чоловіків з різними рівнями освіти, %
- •Соціальна структура сфери освіти
- •7.3. Особливості освіти в розвинених країнах світу
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •8. Проблеми соціальних змін у сучасній соціології
- •8.1. Соціальні зміни як предмет соціології
- •Матеріальні умови сім’ї
- •8.2. Форми соціальних змін
- •8.3. Джерела соціального розвитку. Конфлікти
- •Контрольні питання
- •Проблемні питання, вправи та завдання
- •Рекомендована література
- •2. Історія виникнення та розвитку соціології 13
- •3. Соціологічна думка та соціологія в Україні 31
- •Навчальне видання Тихомирова Євгенія Основи соціології
- •33022, М. Рівне, пр. Кн.Романа 9/24; тел.: (0362) 24-45-09
4.2. Поняття нації в соціології
Іншою важливою категорією, яка використовується в етносоціології для аналізу соціальної структури суспільства, є поняття „нація”. На думку Я.Прата, ізраїльського вченого, колишнього киянина, воно належить до найменш визначених понять, якими оперують суспільні науки. Учений вважає, що є суттєві підстави для того, аби взагалі відмовитися від обговорення цього поняття в етносоціології. Не ставлячи собі завдання дати вичерпне визначення нації, проаналізуємо деякі типові підходи до вироблення такого визначення.
В етатичній концепції націю розглядають як сукупність громадян однієї держави. Відзначають, що особливо широко це поняття стало використовуватися в часи Великої Французької революції (1789 р.), коли його використовували для означення всього населення Франції. Французи − це ті, хто живе у Франції. Етатичне розуміння нації − одна з основних і поширених європейських традицій трактування нації. Прихильники цього підходу є й у нас. Наприклад, відомий український спеціаліст у галузі етносоціології та етнополітології Б.Євтух, підкреслює: „Я схиляюсь до вживання терміна „нація” в значенні „держава”, ООН також об’єднує поняття нації-держави, тобто застосовує поняття нації в етатичному значенні.
Згідно з біологічною концепцією, нація розглядається, як спільність людей, що зв’язана „єдністю крові”. Основою всіх національних особливостей у цьому випадку вважаються анатомія і фізіологія. Найбільш відомим видаленням даної концепції можна вважати фашистську теорію арійської нації, яка розвивалася в Німеччині в першій половині XX ст.
Наприкінці XIX − на початку XX ст. в західній соціології з’являється психологічна концепція нації. Французький соціолог Г.Лебон запропонував вважати об’єднуючим початком того чи іншого народу, певної нації так званий „душевний лад”. Він писав, що „кожний народ володіє душевним ладом, настільки ж стійким, як і його анатомічні особливості, від нього і виникають його почуття, його думки, вірування та його мистецтво”. На думку соціолога, усі основні елементи культури, з яких утворюється цивілізація, у тому числі і мова, і мистецтво окремих націй, повинні бути розглянуті, як зовнішні прояви душі людей, що їх створили.
У XX ст. найбільш поширеним варіантом психологічного обґрунтування нації стала теорія О.Бауера, австрійського соціаліста. Його праця „Національне питання і соціал-демократія” вважається класичним твором в галузі національного питання. О.Бауер визначав націю як культурну спільність і спільність характеру, які виникають із спільності долі. На ґрунті спільності долі, на його думку, відрізняється національна спільність від інтернаціональних спільностей професійних груп, класів, народу, що складає державу.
Згідно з марксистською теорією нації вона є продуктом природного суспільно-історичного розвитку. Нації, на думку марксистів, виникають у період зародження і розвитку капіталізму, приходячи на зміну таким етнічним спільностям, як плем’я і народність. Плем’я розглядається, як етнічне утворення, характерне для первіснообщинного устрою. Народність історично формується за племенем і передує нації.
З позиції цієї теорії, нація визначається, як історична спільність людей, що склалася в ході формування спільностей їх 1) економічних зв’язків, 2) території, 3) літературної мови, 4) деяких особливостей культури і характеру. Згідно із таким розумінням вона виникає лише в період зародження й розвитку капіталізму, який сприяє зростанню взаємозв’язків між людьми і територіями і приводить до виникнення економічної спільності (до ознак народності − спільність території, мови і культури ніби додається ще одна, яка і перетворює народність у націю). Дві останні ознаки − спільність культури і мови − беруться до уваги представниками різних концепцій, у тому числі найбільш розповсюдженої на заході психологічної теорії нації. Вони, як правило, ні в кого не викликають заперечення. Хоча... Візьмемо американців. США населені народами, які представляють різні етноси та раси. Кожний мав і має тепер свою мову, культуру (китайський квартал − це не образне висловлювання, це осередок китайської культури, китайських традицій). І в той же час ми говоримо з повною відповідальністю про американську концепцію. Інший приклад − Швейцарія – країна, що також населена представниками різних етнічних груп, де існують чотири офіційні державні мови. Однак ми говоримо про існування швейцарської нації. І в першому, і в другому випадку об’єднуючим фактором, здається, є не мова, хоча в США й існує єдина мова – англійська, і навіть не культура в цілому, оскільки вона складається з культур різних етнічних груп, а деяка „спільність долі” (як у О.Бауера), або „душевний лад’’(як у Г.Лебона), які і перетворюють багатоетнічні спільності в єдину націю.
Своєрідний підхід до визначення сутності нації характерний для українського націоналізму. Представники цього напряму вважають, що процес виникнення, розвитку і занепаду націй заповнює собою періоди існування людства. „Історію, − пише Ю.Бойко в статті „Ідеологія українського націоналізму”, − український націоналізм звільняє від кайданів схематичного раціоналізму, він шукає інтимно-духовну суть кожної епохи окремо, щоб з’єднати окремі століття узами духовної спадщини в одну суцільну лінію розвитку національного духу”.
Визначаючи суть нації, Ю.Бойко підкреслює її універсалізм, який означає, що вона вміщує в себе все вагоме і суттєве в житті людського суспільства: усе з нації починається і нею закінчується. Він називає такі ознаки нації, як спільність психічного типу, спільність історичних традицій і переживань, спільні відносно зовнішнього світу економічні інтереси, окрема мова, яка виражає духовні особливості нації. В основі нації, на думку автора, лежить той чи інший расовобіологічний тип. Крім того, для більшості націй характерна наявність власної території (якщо не державної, то етнічної), а для зрілих націй − свідомі загальні духовні й політичні цілі.
Якщо проаналізувати два останніх підходи до визначення сутності нації, можна побачити, що в них фактично повторюються ознаки, які називаються представниками інших напрямів. Це приводить до того, що вони несуть у собі й сильні, й слабкі сторони, притаманні попереднім концепціям. А психологічний, марксистський та націоналістичний підходи, по суті, включають у себе й характеристику етносу, замінюючи його поняттям „нація”. Але етнос і нація − це різні поняття для позначення специфічних суспільних явищ − близьких, але зовсім не тотожних.
Якщо ми будемо трактувати етнос як певну культурну цілісність, яка володіє спільними рисами і стійкими особливостями культури, ми можемо визначити націю, як конкретно-історичну форму етнічної спільності. Які конкретно-історичні форми етнічних спільностей узагалі знала історія? Це плем’я, народність і, нарешті, нація. На відміну від попередніх спільностей, нація характеризується не тільки спільною територією та особливостями культур, а й спільним економічним життям і спільними політичними інтересами − вона має свою державність. На думку сучасного німецького вченого Ф.Геккмана, цілком можливо визначати поняття нації через етнос, він пише: „Нація − це етнічний колектив, який має спільну політичну свідомість, а з політичного погляду зорганізований у формі національної держави”. У цьому випадку до українського етносу будуть належати всі ті, хто засвоїв цінності української культури і мав відповідну самосвідомість, незалежно від того, де вони мешкають – у Канаді чи в Україні. А до української нації будуть належати лише ті, хто проживав на території української держави і є представником українського етносу.
У той же час поняття „національна держава”, як уважає цей учений, можна розглядати двояко: 1) як „демократично-унітарну” державу (від грецького слова „демос” − народ) і 2) як етнічно-плюралістичну державу.
У зв’язку з цим фактично можна говорити про різні типи націй. По-перше, нацією можна вважати одержавлений етнос − коли йдеться про демократично-унітарну державу – це, наприклад, німецька, італійська, українська нації. По-друге, це може бути об’єднання двох або більше одержавлених етносів, які співіснують у межах однієї федеративної держави − наприклад, колишні Чехословаччина, Югославія, СРСР. Можна погодитися з думкою російського соціолога Тишкова, який у свій час підкреслював, що, на жаль, в СРСР ми були позбавлені такого могутнього джерела консолідації, як ідея єдиної нації, аналогічного тому, що має місце в Іспанії, де проживає як мінімум чотири великих етноси, та в Індії, де їх десятки, – але все ж існує таке поняття, як „іспанська” та „індійська нації, цілісність яких виражена державою.
І, нарешті, це може бути поліетнічна спільність, що утворила єдину державу, наприклад, американська, канадська, швейцарська нації. Остання різновидність нації з часом (через досить тривалий час) може привести до виникнення нових етносів – відповідно американського, канадського, швейцарського або до виникнення нових націй, якщо, наприклад, у Канаді перемогу отримають сепаратистські тенденції.