Визначення балів

Оцінка престижу певної професії	Відповідні числові значення
Дуже висока Висока Середня Низька Дуже низька	+1 +0,5 0 -0,5 -1

На думку вчених, ієрархія престижу професій є відносно ста­більною в часі, а її часткові зрушення, як правило, пов’язані із зміною об’єктивних характеристик певних видів професійної діяльнос­ті (наприклад, у свій час підвищення заробітної плати вчителям сприяло зростанню престижу цієї професії) або змінами в структурі цінностей індивідів, соціальних груп, суспільства в цілому (наприклад, у теперішніх умовах переходу до ринку в Україні значно змен­шився престиж інженерної, учительської, наукової праці, які не тільки не дають можливості мати забезпечене матеріальне становище, а й не забезпечують пересування до більш соціально престижних груп суспільства).

2.3. Професійна стратифікація: форми та особливості

Розмаїття професій обумовлює наявність у суспільстві числен­них професійних груп, які відрізняються не тільки певним родом трудової діяльності, а й різним соціальним статусом. Існування в суспільстві професій, одні з яких вважаються більш престижними порівняно з іншими, також дає можливість говорити про наявність у суспільстві певної професійної стратифікації.

Соціальна стратифікація, як уже зазначалося, – це диференціація певної сукупності людей (населення) на класи або групи в ієрархічному ранзі. Вона находить вираз в існуванні вищих і нижчих верств. Її основа і сутність полягає в нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов’язків, наявності або відсутності соціальних цінностей і влади та впливу серед членів тої чи іншої суспільності. Конкретні форми соціальної стратифікації різноманітні і численні. Існування професійної стратифікації пов’язане з таким: певні професії завжди представляють верхні соціальні верстви, у той час, як інші майже завжди знаходяться біля основ соціальної піраміди; феномен професійної стратифікації проявляється і в середині кожної професійної сфери: люди в кожній з цих стратифікацій діляться на багато рівнів та рангів; від верхніх рангів, які здійснюють контроль до нижніх, які контролюють.

П.Сорокін зазначав, що професійна стратифікація проявляється у двох формах:

• внутрішньопрофесійна − стратифікація кожної професійної групи,

• міжпрофесійна − ієрархія основних професійних груп.

В основі внутрішньопрофесійної стратифікації, на думку П.Сорокіна, лежить поділ кожної професійної групи на три верстви:

а) підприємці, або господарі, які є економічно незалежними і їх діяльність пов’язана з організацією і контролем „своєї справи” і „своїх службовців”;

б) службовці вищої категорії, такі як директори, менедже­ри, головні інженери тощо − усі вони грають дуже важливу роль в ор­ганізації виробництва, хоч і продають свою робочу силу й отримують за це заробітну плату;

в) наймані працівники, які також продають свою робочу силу, але набагато дешевше, ніж попередня група, крім того, вони є в основному працівниками фізичної праці, а тому зале­жать у своїй діяльності від інших. Такі верстви існували й існують зараз у всіх відносно розвинутих суспільствах, належність до них визначає різне соціальне становище представників одних і тих же професійних груп на соціальному рівні.

Існування міжпрофесійної стратифікації проявлялося по-різному в минулому і неоднозначно дає про себе знати зараз. У кастовому суспільстві виражалося в існуванні низьких та вищих каст. Згідно з класичною теорією кастової ієрархії, кастово-професійні групи скоріше накладаються однае на одну, ніж розташовуються поряд на одному та тому ж рівні. В основі сучасної міжпрофесійної стратифікації лежить рівень інтелекту, необхідний для успішного виконання професійних обов’яз­ків, а також важливість професії для виживання й функціонування суспільства,.

Успішне виконання функцій організації і контролю, звичайно, вимагає більш високого рівня інтелекту. І чим складніші професійні функції, тим вищий рівень інтелекту, що потрібний. П.Сорокін в ро­боті „Соціальна та культурна мобільність” наводить шкалу відповід­ності індексу інтелекту й певних професій, розроблену Ф.Барром, що показує, як зростає рівень інтелекту у зв’язку з ускладненням про­фесійних функцій.