- •Терещенко Тетяна Вікторівна
- •Анотація
- •Розділ 1 візуальні мистецтва
- •Тема 1. Архітектура Європи
- •1.1. Архітектура романського стилю
- •1.2. Перлини готики
- •1.3. Взірці архітектури бароко.
- •1.4. Архітектура класицизму
- •1.5. Модерн в архітектурі
- •Тема 2. Архітектура Близького та Далекого сходу
- •2.1. Культова арабо-мусульманська архітектура. Мавританський стиль
- •2.2. Храми Індії
- •2.3. Храми Далекого Сходу
- •2.4. Велика Китайська стіна
- •Тема 3. Скульптура – гімн людини
- •3.1. Античні скульптури
- •3.2. Мікеланджело – втіленне відчуття форми
- •3.3. Творчість о.Родена
- •Тема 4. Образотворче мистецтво Італії. Епоха «титанів»
- •4.1. Леонардо да Вінчі. Живопис як одна із форм втілення всеосяжної геніальної натури митця
- •4.2. Рафаель.Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його зв’язок з природою, єдність благородного і духовного спілкування людей
- •Тема 5. Видатні живописці Іспанії
- •5.1. Ель Греко – поєднання візантійських та готичних традицій у творчості
- •5.2. Дієго Веласкес
- •5.3. Франциско Гойя – живописець і графік хіх століття
- •5.4. Сальвадор Далі – виразник модерністських течій хх століття
- •Тема 6. Фламандський і голландський живопис
- •6.1. Творчість Пітера Рубенса
- •6.2. Рембрандт – великий голландець
- •Тема 8. Російський живопис
- •8.1. Історичний живопис
- •8.2. Пейзажний живопис
- •8.3. Портрети в.Сєрова
- •8.4. Геній м.Врубеля
- •Тема 9. Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво Далекого Сходу
- •9.1. Естетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо
- •9.2 Порцеляна – гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження кольору
- •Тема 10. Декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу
- •10.1. Багдадська книжкова мініатюра
- •10.2. Турецьке гончарне мистецтво
- •10.3. Дамаські тканини
- •10.4. Іранське килимарство
- •Тема 11. Декоративно-прикладне мистецтво Африки
- •11.1. Естетика наївного мистецтва. Культові маски та мала пластика. Мистецтво країн Магрибу
- •Тема 12. Паркова культура
- •12.1. Версаль – зразок Європейського парку
- •12.2. Природні парки Великобританії
- •12.3. Духовне явище японського ландшафтного саду
- •12.4. Філософія ікебан та чайної церемонії
- •Словник термінів
- •Література
- •Скульптура – гімн людині
9.2 Порцеляна – гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження кольору
Азіатські правителі вірили: якщо хтось замислив їх отруїти, то наявність отрути в їжі чи напої вкаже китайський порцеляновий посуд - сулії, чаші, блюда, - змінивши свій колір. Тому порцеляну виписували з Китаю.
Ця країна дала світу шедеври порцеляни, секрети виготовлення якої передавалися з покоління в покоління.
Перші в світі порцелянові вироби з’явилися в Китаї в VII столітті завдяки багатим покладам порцелянового каменю (поєднання польового шпату і кварцу) і місцевої білої глини - каоліну.
Кожний фарфоровий предмет був самостійним витвором мистецтва. Довгий час за межами Китаю не знали, як робиться порцеляна. Це було секретом і гордістю китайських імператорів. Знамениті поети присвячували порцеляні вірші. У VII - XI ст. найзнаменитішими були печі Синчжоу (провінція Хебей), що постачали білосніжні гладенькі посудини округлої форми до імператорського двору.
У VII ст. за доби династії Тан (608-907 рр.) з’явилися перші витвори з білої прозорої порцеляни. У період династії Суп (960-1279 рр.), неначе змагаючись із самою природою, керамісти створювали вази кольору «неба після дощу», застосовували для прикрашання бісквітної порцеляни кольорову емаль. Поряд із витонченими і стриманими за стилем творами в розписах часто спостерігаємо півонії або чорний підполивний орнамент.
В азіатських країнах звичай пити чай поширився у XV ст. У Європі перші відомості про цей напій з’явилися в 1559 р. завдяки голландцям, які привезли чай, куплений у китайських купців.
Найяскравішою добою китайської порцеляни є період панування династії Мін (1368-1644 рр.). Одноколірність поступається місцем барвистості. З’являється синій колір, і вперше створюються зразки білої порцеляни з малюнками на поливі після обпалювання («у цай» - п’ятиколірна порцеляна).
Форми порцелянових виробів найрізноманітніші: вази для квітів, дзбани різного призначення тощо. Серед мотивів розпису переважають півонії й хризантеми, плоди і тварини, трапляються пейзажі й жанрові сценки, що копіюють живопис і візерунки шовкових тканин. Дуже частим є зображення імператорського дракона, якого легко розпізнати за п’ятьма кігтями.
Триває й виготовлення однотонної порцеляни, поступово вводиться зелений колір.
У період правління Маньчжурської династії (ХУІІ-ХУШ ст.) виробництво порцеляни сягало сотень тисяч витворів. З цією епохою пов’язана діяльність найвизначнішого кераміста XVII ст. Тань Іна, який створив низку праць з керамічного виробництва і дав опис 58 типів орнаментації порцеляни.
За цієї доби віртуозна майстерність керамістів сягнула вершин у виготовленні сапфірово-синіх речей на кобальтовій основі. Випускаються також вироби огірково-зеленого, фіолетового, жовтого, червоного кольорів. Білий колір має кілька відтінків: молочний, мигдалевий, слонової кістки тощо.
Переважають, однак, багатоколірні вироби з візерунком: біло-сині, «зелене сімейство» з фігурками або квітами, виконаними кількома зеленими тонами на білому тлі, «чорне сімейство» з багатоколірним орнаментом на глибокому чорному тлі і «рожеве сімейство» з блакитними тонами і ніжними переливами відтінків.
На виробах «зеленого сімейства» найчастіше зображено сюжети з легенд, іноді батальні сцени; на рожевих, що мали великий успіх у європейських знавців, - фігури жінок і квіти ніжних відтінків. Орнамент нерідко містить символічні мотиви щасливих віщувань: метелик (довголіття), кажан (щастя) і т. ін.
Витонченість форм, чистота і білизна черепка, багатство візерунка і барвистість розпису притаманні витворам ХVІІ-ХVШ ст. Пластичністю форм вирізняються фігури божеств, міфічних героїв, легендарних красунь.
Серед безлічі творів XVIII ст. - чашки і блюдця з порцеляни «яєчна шкаралупа» - свято технічної витонченості, крихкості й манірності.
Велику колекцію китайської порцеляни зібрано в Музеї порцеляни в Цзиндечжені - провідному центрі її виробництва.
У XVIII ст. порцеляну стали вивозити до багатьох країн світу. Відрізняючись дзвінкістю, незвичайною білизною і тонкістю, порцелянові вироби Китаю були надзвичайно привабливі для жителів європейських країн.
Сучасна китайська порцеляна і нині - одна з найкращих. Порцелянові заводи Чунцін виготовляють порцеляну, яка й у самому Китаї за ціною доступна не кожному.
Сучасна китайська порцеляна здебільшого проста за формою, хоча трапляються майстерно виконані, складні за технікою вироби, наприклад вази у формі ажурних ієрогліфів.